(Суничка замахнулася тацею, і тут до спальні Помідора увійшов містер Моркоу.)

МОРКОУ. Містере Томат, я б хотів...

СУНИЧКА. Тс-с! Хіба ви не бачите, синьйор Помідор спить.

МОРКОУ. Так, але у мене дуже важлива справа.

СУНИЧКА. У вас важлива, а у нього ще важливіша. Він спить і дивиться сон державного значення і велів його не турбувати.

МОРКОУ. Добре, я зайду пізніше... Щось тут підозріло.

СУНИЧКА. Уф! Ледве випровадила. Вишня, можна виходити! (Один за одним із спальні Помідора вийшли усі полонені овочі.)

ЧІПОЛЛІНО. Я ж говорив, батьку, друзі ніколи не залишать у біді. Спасибі, Суничко, спасибі, Вишня.

ВИШНЯ. Що ви, що ви, це був наш обов'язок.

СУНИЧКА. Прокидається! Тікаймо!

ЧІПОЛЛІНО. Зачекайте! Більше ми не будемо втікати. Суничко, тягни швидше якусь мотузку.

СУНИЧКА. Ось вона, тримай.

ЧІПОЛЛІНО. Вишня, допоможи. (Удвох вони швидко зв'язали синьйора Помідора.)

ПОМІДОР (прокидаючись). Що? Що таке? Хто дозволив?

ЧІПОЛЛІНО. Синьйоре Помідор, скажіть, а-а-а...

ПОМІДОР. А-а-а... (Чіполліно схопив на столі ганчірку і вправно запхнув її в рот Помідору.)

ЧІПОЛЛІНО. Тепер прийшла наша черга. У цій кімнаті ми влаштуємо засідку. По місцях! (Ховаються.)

МОРКОУ (тихо виглядає з-за дверей). Все зрозуміло - це змова. Треба негайно повідомити принцові Лимону.

Картина четверта.

Графині Вишні приймають у себе вдома Лимона.

СТАРША. Любий принце, розповідайте швидше, як ви схопили цих злочинців.

МОЛОДША. Ми просто згораємо від цікавості.

ЛИМОН. Сеньйори, тепер ви можете спати абсолютно спокійно.

МОЛОДША. Та що ви кажете!

ЛИМОН. Чіполліно та інші овочі кинуті особисто мною до підвалу, де сидить ця стара цибулина Чіполлоне.

СТАРША. Чудово!

МОЛОДША. Незрівнянно!

РАЗОМ. Ура! Ура! Ура!

ЛИМОН. Відтепер, синьйори, у вашому парку ніколи не буде тхнути цибулею.

СТАРША. Ми надзвичайно вдячні вам, принце.

МОЛОДША. Принце, ви наш герой! (Звідкись знизу долинув підозрілий шум.)

СТАРША. Я чую якийсь дивний шум.

МОЛОДША. Я теж чую якісь звуки.

ЛИМОН. Синьйори, не хвилюйтесь, я думаю, що це синьйор Помідор влаштував феєрверк на мою честь.

СТАРША. У такому випадку, ми теж приготували для вас сюрприз.

МОЛОДША. Сюрприз, сюрприз, сюрприз! (Танцюють, до кімнати вбігає містер Моркоу і Мастіно.)

МОРКОУ. Сер принц!

МАСТІНО. О-ой-ой!

СТАРША. Хіба ви не бачите, що принц зайнятий, яка невихованість!

МОЛОДША. Вриватися без дозволу! Яка нечемність!

МОРКОУ. Даруйте, але на ваш замок напала зграя розбійників. Усі полонені овочі на волі.

МАСТІНО. Всі! Абсолютно всі!

СТАРША. Як? І Чіполліно?

МОРКОУ. І Чіполліно.

ГРАФИНІ РАЗОМ. Ми негайно непритомніємо.

ЛИМОН. Синьйори, тримаєте себе в руках! Де синьйор Помідор?

МОРКОУ. Помідор у руках злочинців.

МАСТІНО. Бідний мій сеньйор Помідор!

ЛИМОН. Негайно викликати мою охорону!

МОРКОУ. Ваша охорона розбіглась, а у спальні синьйора Помідора засідка.

ЛИМОН. У такому разі, потрібна моя особиста присутність на місці злочину. Моркоу, ведіть нас туди, я власноручно наведу лад.

СТАРША. Ви - наш рятівник, принце!

МОЛОДША. Ви повертаєте нас до життя!

ЛИМОН. Не варто вдячності, сеньйори. Діятимемо точно за моїм планом.

СТАРША. У нього є план!

ЛИМОН. Отже, слухайте мій план. Ви, як жінки, проходите до кімнати Помідора перші і чекаєте там на містера Моркоу.

МОРКОУ. Це я.

ЛИМОН. Який увірветься туди відразу після вас разом з Мастіно. Якщо вас схоплять, подайте мені сигнал вигуком «караул».

ГРАФИНІ РАЗОМ. Караул!

ЛИМОН. І я власноручно починаю рятувати самого себе. Якщо ж вам удасться впоратися з бунтівниками, тоді містер Моркоу...

МОРКОУ. Це я.

ЛИМОН. Відкриє мені двері, і я завершу операцію. А тепер - в атаку!