5. Заходи відповідальності встановлені чинним законодавством у сфері готівкового та без готівкового обігу.

Банки і підприємства несуть відповідальність за порушення правил розрахункових операцій згідно діючого законодавства. В законодавчих актах сформульована як загальні, так і спеціальні умови настання такої відповідальності.

До загальних умов відносять умови, які передують визначенні відповідальності:

• протиправність;

• наявність збитків;

• причинний зв`язок між протиправними діями (бездіяльністю) та шкідливими наслідками;

• провина правопорушника.

Спеціальні умови відповідальності сформовано в чинному законодавстві, зокрема, в Указі Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436 / 95 в редакції від 11.05.1999 р. № 491 / 99 (зі змінами); Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.04.2004 р. № 22 (зі змінами); Кримінальному кодексі України ( ст.200 ).; Положенні про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р.№ 637.

Заходи відповідальності пов`язано з підставами які їх викликають. Вони можуть носити адміністративний або фінансовий характер. Фінансові санкції застосовують у вигляді штрафу. Величина штрафу залежить від характеру правопорушення. Їх установлення має, перш за все, превентивний характер і направлено на попередження правопорушень. Заходи юридичної відповідальності однакові для усіх юридичних і фізичних осіб, які проживають на території України, здійснюють підприємницьку діяльність, якщо ними порушуються норми законодавства у вище визначних сферах.

Відповідальність за дотримання проведення розрахункових операцій і грошово - касового обслуговування покладено на підприємства, керівників підприємств, головних бухгалтерів, банківські установи (в залежності від виду операцій).

До відповідальності притягують на підставі матеріалів перевірок, подань органів спеціальної компетенції в установленому законодавством подяку. Штрафні санкції установлюються в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання компетентними органами зазначених подань.

Штрафи, пов`язані з порушенням норм розрахункових операцій, в повному обсязі стягують до Державного бюджету України в порядку, встановленому законодавством.

Тема 18. Правові засади валютного регулювання та валютного контролю.

1. Валютне регулювання та контроль.

Валютне регулювання – це діяльність уповноважених органів держави щодо регламентації валютних відносин, економічних відносин та визначення умов їх діяльності при проведенні міжнародних розрахунків і здійсненні операцій з валютними цінностями.

Валютне регулювання направлено на реалізацію валютної політики держави, яка ґрунтується на принципах загальної економічної політики держави. Валютна політика ділиться на дві складові - поточну і перспективну, що обумовлює формування механізмів повсякденного оперативного регулювання валютної кон`юнктури і перспективного спрямування, що реалізуються через участь держави в міждержавних угодах та формуванні валютних потоків в найвигідніших для національної економіки напрямах та обсягах.

Валютне регулювання може бути прямим та опосередкованим. Пряме здійснюється через формування законодавчо – нормативної бази і забезпечується інструментами адміністративної дії. Опосередковане забезпечується переважно інструментами економічної дії і пов`язано з розробкою економічних методів які направлені на мотивацію суб`єктів у напрямі, адекватній цільовій установі валютної політики.

Об'єктом валютного регулювання є порядок та умови проведення операцій з валютними цінностями, зовнішньоекономічних операцій тощо.

Методи валютного регулювання – встановлення та зміна співвідношення попиту і пропозицій валют на ринках, запровадження валютних обмежень тощо.

Предметом регулювання вважають купівлю-продаж валютних цінностей, розрахунки між резидентами та нерезидентами, трансфертні переміщення реальних або фінансових ресурсів, розмір і порядок переміщення валютних цінностей через митний кордон, терміни розрахунків за валютними угодами тощо.

Валютний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на перевірку дотримання та забезпечення виконання законодавчо – нормативних вимог, норм, правил проведення валютних операцій.

Валютний контроль запроваджують для виконання таких функцій: забезпечення режиму законності при проведенні валютних операцій; запобігання скоєнню правопорушень у сфері валютної діяльності; виявлення фактів правопорушень валютного законодавства та вжиття заходів юридичної відповідальності.

Основними формами здійснення валютного регулювання та контролю є проведення:

• дисконтної політики (управління обліковою ставкою національного банку);

• девізної політики (використання механізму валютної інтервенції);

• диверсифікації валютних резервів;

• отримання або надання кредитів та субсидій;

• адміністративних заходів (валютних обмежень і валютної блокади).

Використання того чи іншого інструменту валютного регулювання направлено на утримання окремих аспектів функціонування валютного ринку та діяльність економічних суб`єктів у рамках законодавчого поля.

Організація і здійснення валютного регулювання, згідно з Законом України «Про Національний банк України» та Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», покладено на Національний банк України та Кабінет Міністрів України. Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до органів валютного контролю віднесено Державну податкову адміністрацію України. Крім того, контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України здійснює Державна митна служба. Міністерство транспорту та зв`язку України здійснює контроль за дотриманням правил поштових переказів і пересиланням валютних цінностей через митний кордон України.

На місцях організацією і здійсненням валютного контролю займаються уповноважені на це структурні підрозділи органів державної влади – агенти валютного контролю. Їх компетенція обмежується реалізацією контрольних повноважень за дотриманням валютного законодавства резидентами і нерезидентами.