Тема 17. Правове регулювання грошового обігу та безготівкових розрахунків в Україні.

1. Правове регулювання грошового обігу в Україні.

Грошовий обіг є частиною грошового обороту. Грошовий обіг – це рух грошових коштів у процесі обслуговування економіки й соціальної сфери життя суспільства. У законодавчому порядку закріплюються основні умови грошового обігу на території країни:

• найменування національної грошової одиниці;

• види грошових знаків, порядок їх випуску в обіг і вилучення з обігу;

• встановлення межі використання готівки і проведення безготівкових розрахунків;

• порядок здійснення контролю за дотриманням правил зберігання, витрачення і обігу коштів.

Регулювання грошового обігу належить до однієї з функцій НБУ. Згідно з чим НБУ регламентує і щороку планує показники обігу грошових коштів:

• загальні обсяги грошового обігу;

• грошові доходи й видатки населення;

• обіг грошей через каси банків;

• величину і структуру обороту коштів через каси банків;

• величину і структуру обороту коштів через каси банків підприємств, установ, організацій.

З метою організацій і регулювання готового обігу НБУ уповноважений:

- виготовляти та зберігати банкноти і монети;

- створювати резервні фонди банкнот і монет;

- установлювати номінали, системи захисту, платіжні ознаки та дизайн грошових знаків;

- запроваджувати порядок заміни пошкоджених монет і банкнот;

- вводити правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

- визначати порядок ведення касових операцій для банків, інших фінанасових установ, підприємств, організацій.

Законодавчо встановлений порядок випуску в обіг грошових знаків характеризується емісійною системою, яка є складовою грошової системи. Регулювання емісійної системи забезпечують операції на відкритому ринку, зміни норм обов`язкових резервів, відсоткових ставок та інші інструменти грошово – кредитної політики.

2. Фінансово – правові засада організації платіжних систем в Україні.

Платіжна система – це набір платіжних інструментів, банківських процедур і міжбанківських систем переказування коштів, поєднання яких, разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, регламентує використання цих інструментів та механізмів, забезпечує грошовий обіг.

На платіжну систему покладається завдання здійснювати грошовий обіг між операторами. Чинне законодавство передбачає кілька видів платіжних систем. За юрисдикцією платіжні системи класифікують на внутрішньодержавні (банківські та небанківські) і міжнародні.

Внутрішньодержавна платіжна система – система, в якій платіжна організація є резидентом і яка діє й забезпечує переказ грошей лише в межах України. Внутрішньодержавні банківські платіжні системи містять:

• системи міжбанківських розрахунків;

• системи масових платежів;

• внутрішньобанківські платіжні системи.

Міжнародна платіжна система – система, в якій платіжна організація може буди як резидентом, так і нерезидентом і яка діє на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієї країни до іншої.

Засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини переказу грошей регулюються Конституцією України, Законодавчим актами спеціального спрямування, нормативно - правовими актами загального характеру, а також Уніфікованими правилами та звичаями для акредитивів, з інкасо та по договірних гарантіях міжнародної торгової плати та іншими міжнародними правовими актами.

Діяльність платіжної системи ( за винятком внутрішньобанківської ) визначають правила:

• організаційна структура платіжної системи;

• умови членства;

• порядок вступу і виходу із системи;

• принципи виконання документів на переказ;

• принцип відкликання документів на переказ;

• порядок розв`язання спорів;

• управління ризиками в системі;

• системи страхування;

• система захисту інформації тощо.