2. Учасники бюджетного процесу.

У бюджетному процесі беруть участь усі органи державної влади, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, бюд­жетні установи, організації, інші юридичні особи, задіяні в бюд­жетній діяльності.

Під учасниками бюджетного процесу Бюджетний кодекс (ст. 19) розуміє органи та їх посадових осіб, наділених бюджет­ними повноваженнями, тобто правами і обов'язками щодо від­повідних бюджетів як на будь-якій окремій стадії бюджетного процесу, так в усьому ньому загалом. Такі повноваження встано­влюються на забезпечення завдань та функцій учасників бюд­жетного процесу, закріплених відповідними нормативно-право­вими актами, що визначають їх правовий статус.

До учасників бюджетного процесу відносяться такі органи, установи та їх посадові особи.

Верховна Рада України: розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бю­джетному кодексі; приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики; розглядає проект закону про державний бюджет; ухвалює Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період; вносить зміни і доповнення до Закону про Державний бюджет України; здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу; проводить контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету; забезпечує контроль за здійсненням таємних видатків із Державного бюджету України; заслуховує звіти про стан виконання Державного бюджету України, у тому числі заслуховує звіти розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державно­го бюджету України; розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бю­джет України; здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету: бере участь у всіх стадіях бюджетного процесу, розглядає і вносить пропозиції до Основних напрямів бюджетної політики, проект яких представляється урядом; здійснює контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період; готує Бюджетні висновки, що приймаються Верховною Радою України; бере участь у підготовці, розгляді, узагальненні пропозицій, доповідях на усіх стадіях розгляду і затвердження проекту Закону про державний бюджет; забезпечує контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству; розглядає звіт про проведені таємні видатки; розглядає ситуацію із перевиконання доходної частини бюджету.

Міністерство фінансів України: готує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік разом із пропозиціями щодо визначення строку і порядку його розгляду в Кабінеті Міністрів України; готує та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Держав­ного бюджету України; розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, визначає порядок і строк їх подання; здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством; здійснює методичне керівництво з питань складення та виконання бюджету; регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними цільовими фондами; подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення міжбюджетних від­носин; координує у межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади, пов'язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів;

Державне казначейство України: забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка; здійснює управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; визначає механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів; відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства; нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Респу­бліки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю тощо.

До бюджетного процесу долучається і НБУ, який відкриває Державному казначейству України Єдиний казначейський рахунок; подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік, подає до Кабінету Міністрів України проект Кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік.

Із метою забезпечення контролю до бюджетного процесу залучають Рахункову палату України, органи Державної контрольно-ревізійної служби тощо.

Поряд із цими органами провідне місце у бюджетному про­цесі посідають розпорядники бюджетних коштів, яких Бю­джетний кодекс поділяє на головних та розпорядників нижчого рівня. Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу, розпорядника­ми бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівни­ків, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків із бюджету.

Бю­джетна установа — це орган, установа чи організація, визна­чена Конституцією України, а також установа або організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами міс­цевого самоврядування, яка цілком утримується за рахунок від­повідного бюджету чи місцевих бюджетів. За своїм статусом бюджетні установи є неприбутковими.

Головними розпорядниками бюджетних коштів є бюджет­ні установи в особі їх керівників (ст. 2 Бюджетного кодексу), які визначаються відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу та за­тверджуються Законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом установлення їм бюджетних при­значень. У Законі, рішенні про місцевий бюджет бюджетні при­значення визначаються лише головним розпорядникам.

Головні розпорядники бюджетних коштів розробляють проекти кошторису та бюджетні запити й подають їх до Міністерства фінансів чи місцевого фінансового органу; отримують бюджетні призначення і доводять їх у встановленому порядку до розпорядників нижчого рівня; затверджують кошториси та інші документи, встановлені чинним законодавством, для розпоряд­ників нижчого рівня; забезпечують протягом бюджетного пе­ріоду виконання бюджетних призначень згідно із отриманими бюджетними асигнуваннями; контролюють хід виконання кошторисів та аналізують ефективність використання бюджетних коштів у розпорядників нижчого рівня; ведуть в установленому законодавством порядку обік та звітність тощо.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня - це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» закріплює, що розпорядники нижчого рівня, до сфери управління яких належать інші розпорядники ніжчого рівня, в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують процедури та правила, визначені для головних розпорядників (п.7).

Із метою забезпечення поточної діяльності розпорядників бюджетних коштів вони відкривають рахунки в органах Державного казначейства України.

У бюджетному процесі беруть участь і відповідальні виконав­ці бюджетних програм.

Бюджетна програма — це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Відповідальними виконавцями можуть бути: 1) головний розпорядник — за бюджетними програмами, виконання яких за­безпечує його апарат; 2) розпорядники коштів державного бю­джету нижчого рівня й одержувачі коштів державного бюджету, які виконують бюджетні програми у системі головного розпоря­дника. Вони безпосередньо забезпечують ви­конання однієї або ряду бюджетних програм у системі головного розпорядника; ведуть в установленому порядку облік та звітність; здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодав­ством України, зокрема Інструкцією про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджет­ному процесі, затвердженою наказом Міністерства фінансів Украї­ни від 14.12.2001 р. № 574.