5. Бюджетні повноваження суб'єктів бюджетного права в Україні.

Бюджетні повноваження — це права й обов'язки органів державної влади та місцевого самоврядування в галузі бюджет­ної діяльності, визначені Бюджетним кодексом України, що­річними Законами про Державний бюджет, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, рішеннями міс­цевих рад та локальними актами.

Залежно від виду бюджетних правовідносин, у межах яких реалізуються бюджетні права їх суб'єктів, бюджетні повнова­ження поділяються на матеріальні й процесуальні. Матеріальні бюджетні повноваження визначають зміст прав та обов'яз­ків органів державної влади і місцевого самоврядування у сфері функціонування бюджетної системи. Процесуальні бюджетні повноваження органів державної влади та місцевого самовряду­вання - це передбачена законодавством сукупність прав і обов'язків державних і місцевих органів у сфері бюджетного про­цесу. За суб'єктним складом бюджетні права можуть належати державі загалом та окремим адміністративно-територіальним одиницям.

Бюджетні права можна характеризувати за вертикальним і горизонтальним рівнями. Розподіл бюджетних прав по верти­калі (між представницькими й виконавчими органами різного рівня) базується на конституційних нормах, що розмежовують повноваження між органами державної влади й органами місце­вого самоврядування та місцевої влади. Розподіл бюджетних прав між представницькими та виконавчими органами одного рівня (по горизонталі) ґрунтується на конституційних нормах про розподіл компетенції між гілками влади.

Бюджетні права можна об'єднати в три групи: повноважен­ня у галузі зведеного (консолідованого) бюджету; повноважен­ня у галузі державного бюджету; повноваження у галузі місце­вих бюджетів.

І. Повноваження України у галузі зведеного бюджету ґрун­туються на необхідності забезпечення єдності бюджетної систе­ми, провадженні єдиної фінансової, бюджетної, податкової по­літики, забезпеченні суверенітету держави й виконанні інших завдань і функцій держави. Верховна Рада України як повнова­жний представник усієї держави, що має закріплені Конститу­цією України виключні повноваження, які не можна передати будь-якому іншому органу, безпосередньо втілює повноважен­ня держави у галузі зведеного бюджету.

II. Для провадження єдиної державної політики, зокрема у сфері бюджетних відносин, Україна в галузі державного бю­джету:

1) має в особі вищих органів влади повноваження формувати, розподіляти і використовувати кошти державного бюджету;

2) реалізує повноваження, що стосуються місцевих бюджетів.

До повноважень у галузі держаного бюджету можна також зарахувати затвердження диференційованих або єдиних норма­тивів відрахувань від регулюючих доходів для бюджетів Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастопо­ля; визначення розміру дотацій вирівнювання, субвенцій та їх цільового призначення для місцевих бюджетів вищого рівня; здійснення фінансового контролю у межах повноважень за дотриманням органами місцевого самоврядування бюджетного за­конодавства.

III. Бюджетні повноваження органів місцево­го самоврядування реалізуються щодо державного бюджету, власного бюджету і бюджетів нижчого рівня.

Місцеве самоврядування у будь-якій країні неможливе за від­сутності принаймні однієї з умов: законодавчого забезпечення компетенції органів місцевого самоврядування; належної кількос­ті фінансових ресурсів, необхідних для виконання місцевим само­врядуванням своїх функцій; державної політики підтримки міс­цевого самоврядування через перерозподіл фінансових ресурсів.

Особливості формування доходів місцевих бюджетів поля­гають у розмежуванні кола повноважень між центральними та місцевими органами влади. Згідно з чинним законодавством, сфери діяльності та завдання органів місцевого самоврядування поділяються на власні й делеговані повноваження. Кожен орган місцевого самоврядування бере участь у здійсненні державних повноважень у межах і формах, визначених Конституцією та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, ці органи зобов'язані забезпечувати надходження на своїх територіях від загальнодержавних податків і зборів та мають право частину з цих надходжень залишати у своїх бюджетах у межах, установле­них вищим за рангом органом влади відповідним рішенням про бюджет на поточний бюджетний період.

У разі неможливості покрити поточні видатки за рахунок власних, закріплених і регулюючих доходів, місцеві органи вла­ди мають право на фінансову підтримку у формі дотацій вирів­нювання або цільових субвенцій із бюджетів вищих за рангом органів влади.

Усі органи місцевого самоврядування мають право на влас­ний бюджет, на формування дохідної частини та провадження видаткової політики; на резервний фонд і оборотну касову го­тівку. Обласні й районні органи місцевої влади мають право на складання зведених бюджетів. Сільські, селищні й міські ради — на введення місцевих податків і зборів (обласні ради — на вве­дення місцевого збору за проїзд прикордонною територією).

Стосовно бюджетів нижчих рівнів органи місцевого само­врядування мають право затверджувати нормативи відрахувань, визначати джерела доходів, здійснювати фінансову підтримку у формі дотацій вирівнювання.