Особлива частина

Тема 6. Бюджет та бюджетні правовідносини.

1. Поняття та значення бюджету.

Бюджет є невід'ємним атрибутом будь-якої держави, важли­вим інструментом реалізації економічної й соціальної політики. На прикладі бюджету та бюджетного процесу як най­краще виявляються характерні особливості побудови відносин держави й економіки. При цьому бюджет є складною як еконо­мічною, так і правовою категорією.

Бюджет в економічному розумінні становить сукупність грошових відносин між державою (територіальною громадою) і юридичними й фізичними особами з приводу формування, роз­поділу, перерозподілу та подальшого використання централі­зованого фонду коштів, призначеного для забезпечення вико­нання державою (органом місцевого самоврядування) функцій, спрямованих на задоволення публічних інтересів. Основним джерелом формування бюджету є ВВП. Права держави щодо його розподілу ґрунтуються на двох чинниках: по-перше, на ви­конанні нею зазначених суспільних функцій, оскільки центра­лізація частини ВВП у бюджеті є, по суті, платою суспільства за виконання державою її функцій; по-друге, держава може бра­ти участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів його створення, оскільки вона є власником засобів виробництва у державному секторі, тобто здійснює господарську діяльність.

За матеріальним змістом бюджет становить централізо­ваний фонд коштів держави або територіальної громади.

За формою прояву бюджет є основним фінансовим пла­ном, в якому відбивається діяльність держави та місцевих орга­нів. Його можна розглядати як розпис грошових доходів і видат­ків держави або територіальних громад.

Політичне значення бюджету полягає в тому, що законо­давчий орган своїм волевиявленням затверджує обсяг видатків та доходів бюджету на планований рік і в такий спосіб бере уряд під свій контроль.

Юридичне значення бюджету – це нормативно-правове закріплення бюджетних повно­важень суб'єктів бюджетних відносин. Бюджет, затверджений на рівні закону (рішення органу місцевого самоврядування) на поточний бюджетний період, надає фінансовій діяльності орга­нів виконавчої влади обов'язкового характеру, оскільки припи­си закону мають конкретно-адресний характер і зобов'язують ці органи їх виконувати. Закон про бюджет покладає на орган ви­конавчої влади обов'язок зібрати певну суму коштів і дозволяє витратити їх на фінансування видатків лише в його межах.

Як правова категорія Бюджет держави – це правовий акт, основний фінансовий план, затверджений державною владою, що не має зворотної чинності і відіграє роль координуючої ланки. Як правова категорія бюджет має такі особливості:

а) затверджується відповідним представницьким органом державної влади;

б) строк дії акта, що затверджує відповідний бюджет, дорівнює бюджетному періоду;

в) як фінансовий план закріплює юридичні права та обов'язки учасників бюджетних відносин.

Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план фор­мування та використання фінансових ресурсів для забезпе­чення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п. 1 ч. 1 ст. 2).

Крім, бюджету, затверджуваного у звичайному порядку законодавство передбачає можливе введення:

а) надзвичайного бюджету;

б) консолідованого бюджету;

в) мінімального бюджету.

Надзвичайний бюджет — це бюджет з особливим, більше твердим правовим режимом використання коштів, підставою, для встановлення якого є введення надзвичайного стану.

Консолідований бюджет — це звід бюджетів державного або адміністративно - територіального утворення, використовуваний для розрахунків й аналізу. У законодавстві визначається склад консолідованих бюджетів різних рівнів. Складання консолідованих бюджетів покладено на відповідні виконавчі органи влади. На відміну від самостійних бюджетів, вони затвердженню не підлягають і правовими актами не є.

Мінімальний бюджет – це розрахунковий обсяг доходів консолідованого бюджету нижчестоящих територіальних рівнів, а також низових ланок бюджетної системи покриваючих мінімально необхідні витрати, які гарантовані відповідними вищими органами влади.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути прийнято на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є:

1) введення воєнного стану;

2) оголошення надзвичайного стану в Україні;

У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети можуть бути прийняті на такий же період (ст.3 розділ1 БК).

Усі функції бю­джету спрямовані на виконання го­ловного його призначення — задовольнити потреби суспільства, державних та громадських інституцій у грошових коштах. Основ­ними функціями бюджету є розподільна та контрольна.

Виконуючи розподільну функцію, держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень із метою їх якнай­ефективнішого подальшого використання. Основою бюджетно­го розподілу є чистий дохід, що утворюється в суспільстві про­тягом відповідного періоду.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі спеціальних державних або недержавних структур кон­тролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контроль­ної функції сприяє оптимальному руху бюджетних ресурсів як щодо їх збирання, так і щодо розподілення.