4. Органи фінансового контролю

Фінансовий контроль здійснюється цілою системою органів, наділених відповідною компетенцією. У більшості країн світу сформувалися й розвиваються три незалежні одна від одної гілки фінансового контролю, що містять усі належні їм елементи, а саме:

1. державна сфера, в якій функціонує система державного фінансового контролю (державного аудита);

2. муніципальна сфера, де діє система фінансового контролю органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади;

3. сфера громадянського суспільства з незалежною системою фінансового контролю (аудиту). В Україні система органів фінансового контролю ще не завершена.

Ці органи класифікують за такими ознаками:

1) рівнем: а) загальнодержавні: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; б) органи місцевого самоврядування;

2) за інститутами: податкові; контрольна - ревізійні; органи державного казначейства; фінансово – кредитні установи тощо;

3) компетенцією: загальної компетенції (для яких здійснення контролю не є основною діяльністю); спеціальної компетенції (спеціально створені для діяльності у сфері фінансового контролю).

У ст.85 та ст.109 Конституції України сформульовані повноваження Верховної Ради, пов'язані зі здійсненням фінансового контролю. Вони стосуються загальних засад, характері участі у процесі фінансового контролю, напрямків контролю щодо дотримання Бюджетного законодавства. Основне навантаження у здійсненні фінансового контролю припадає на спеціалізовані комітети ВРУ.

Контрольні повноваження Президента України у сфері фінансової діяльності держави пов’язані із його статусом глави держави та гаранта Конституції України. Президент згідно ст.106 Конституції України має право вето щодо прийнятих ВРУ законів із повернення їх на повторний розгляд, приймати укази, дія яких направлена на регулювання фінансових відносин. Для здійснення своїх конкретних повноважень, Президент України може (у межах коштів, передбачених Державному бюджеті ) створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Кабінет Міністрів України здійснює контроль за публічними фінансами під час практичної реалізації фінансової, цінової, інвестиційної, податкової держави, управління роботою міністерств, інших органів виконавчої влади.

У межах своїх повноважень уряд здійснює відомчий державний контроль за фінансами міністерств і відомств компетенції на предмет управління державними ресурсами.

Рахункова палата України, згідно ст. 98 Конституції України, здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Це постійно діючий орган державного фінансового контролю, підзвітний тільки Верховній Раді України. Виконує такі види діяльності:

• контрольно – ревізійну;

• експертно – аналітичну;

• інформаційну та інші.

Згідно своїх повноважень має право на проведення ревізії та тематичних перевірок, не втручаючись в оперативну діяльність перевіряємих організацій. Рахункова палата повинна регулярно інформувати про результати аналізу установлених відхилень від показників Державного бюджету України, готувати пропорції щодо їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу загалом.

Міністерство фінансів України – центральний спеціалізований орган державної виконавчої влади з управління і контролю за фінансами. Воно забезпечує проведення єдиної фінансової, бюджетної, податкової і валютної політики держави, координує діяльність у цій сфері інших органів виконавчої влади.

У складі Міністерства фінансів створено контрольно – ревізійне управління (КРУ), яке здійснює згідно з законодавством ревізії і перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей та їхньої схоронності, стану й вірогідності бухгалтерського обліку і фінансової звітності: проводить перевірки використання бюджетних коштів і коштів державних цільових фондів, належного виконання державних контактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

На Держави казначейство покладено здійснення контролюю за організацією виконання Державного бюджету України, за надходженням та використанням коштів держави фондів і коштів установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України тощо.

Особливе місце в системі органів фінансового контролю посідає Національний банк України. На нього покладено здійснення банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків другого рівня; аналіз стану грошово – кредитних, фінансових, цінових, валютних відносин. Фінансовий контроль НБУ покликаний скоротити зовнішні та внутрішні банківські ризики. Основні засади грошово – кредитної політики, у межах конституційних повноважень розробляє і здійснює Рада НБУ. У разі виявлення порушень банківського законодавства НБУ наділено компетенцією вживати передбачених законодавством заходів впливу.