Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник ФП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.03 Mб
Скачать

Тема 3. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини.

1. Фінансово-правові норми: зміст, особливості та види.

Відносини, які виникають в процесі публічної фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, регулюється нормами фінансового права.

Фінансово-правові норми – це загальнообов’язкові правила соціальної поведінки, встановлені державою у сфері публічної діяльності, вираженні у формально визначених приписах у письмовій формі, що охороняються державним шляхом контролю за їх дотриманням та вжиття передбачених законних заходів примусу за правопорушення.

Фінансово-правові норми мають загальні риси правової норми, а також риси які характерні для даної галузі права. До запальних рис норм відносяться:

  • Вони містяться в нормативно-правових актах;

  • Норма права стає обов’язковою для всіх учасників регульованих суспільних відносин, визначає їх права та обов’язки;

  • Реалізація норми, визнаною державою, забезпечується об примусовою силою.

Голова особливість фінансово-правових норм полягає в тому, що вони виступають засобом реалізації публічних інтересів і держава надає їм імперативного характеру. Такі норми вміщують державну волю щодо поведінки посадових осіб державних органів, підприємства та організацій, а також окремих громадян з приводу створення відповідних грошових фондів, розподілу й перерозподілу їх коштів, а також їх належного і доцільного використання. Вимоги до учасників фінансово-правових норм відносин виражається в категоричній формі. Учасники фінансових відносин, урегулювання нормою фінансового права, але в змозі самостійно внести зміни в норму і умови її використання.

Фінансово-правові норма складається з гіпотезі, диспозиції та санкції.

Гіпотеза визначає обставини, у яких можуть виникнути фінансові правовідношення, а також вказує на суб’єктів – учасників цих правовідносин.

Основа фінансово-правової норми – диспозиція – містить розпорядження про те, яким чином винні діяти учасники фінансових відносин, тобто визначає їх права та обов’язки.

Засобом захисту правил, які установленні фінансово-правовими нормами, є їх санкції. Санкції фінансово правових норм, як правило, вказують на міри фінансового впливу за порушення критеріїв держави в області фінансів. Це пені, штрафи, закриття бюджетних кредитів, примусове стягнення невнесених у строк платежів,використання кредитних санкцій банку.

Фінансово-правові норми в залежності від змісту можуть бути матеріальними і процесуальними.

Матеріальні фінансово-правові норми закріпляють матеріальні, грошовий зміст юридичних прав і обов’язків учасників фінансових відносин. Більшість норм фінансово-правого інституту бюджетного устрою є матеріальними.

Процесуальні фінансово правові визначають порядок використання матеріальних норм. Реалізація механізму бюджетного процесу пов’язана з процесуальними нормами.

В залежності від характеру впливу на учасників фінансових відносин норми фінансового права розподіляються на три види: зобов’язуючі, забороняючі, уповноважуючі.

Зобов’язуючі норми фінансового права регулюють активну поведінку суб’єктів та предписують в категоричній формі здійснювати відповідні дії.

Забороняючі фінансово-правові норми регулюють пасивну поведінку суб’єктів фінансових відносин та предписують не здійснювати дії, які порушують фінансову дисципліну і законність.

Уповноважуючи норми встановлюють визначені права учасників фінансових відносин, але реалізація цих прав залежить від дії самого учасника. В таких нормах певні права поєднуються з імперативністю приписів, тобто в межах чітко визначених і закріплених нормою.

Крім того фінансово-правові норми можна класифікувати:

  1. За терміном дії – на постійні та тимчасові;

  2. За дією у просторі – на загальнодержавні та місцеві;

  3. За колом осіб – на загальні, спеціальні, виняткові.

Залежно від характеру дії суб’єктів фінансово-правових відносин на підставі нормативно-правових актів, що охоплюють різні види фінансово-правових норм, розрізняють на три форми реалізації норм фінансового права:

  • виконання (суб’єкти проводять активні дії для втілення приписів, що містяться в зобов’язальних нормах);

  • використання (суб’єкти фінансово-правових відносин реалізують суб’єктивні права й обов’язки, передбачені диспозицією фінансово-правої норми);

  • дотримання (суб’єкти виконують припис про заборону дії у галузі фінансів);

  • застосування (органи влади і місцевого самоврядування, через правозастосуванні акти проводять дії, скеровані на формування, розподіл, використання централізованих та децентралізованих фондів коштів).