- •2. Будівельна продукція та будівельні процеси
- •3. Трудові ресурси будівельних процесів
- •3.1. Кооперація праці робітників
- •4. Тарифне нормування. Тарифна сітка, тарифні ставки
- •4.1. Форми оплати праці в будівництві
- •ТранспортУвання будівельних вантажів
- •1. Будівельні вантажі та транспорт для їх перевезення
- •2. Вантажно-розвантажувальні роботи
- •3. Складування будівельних матеріалів і конструкцій
- •Земляні роботи
- •Планування майданчика та розробка грунту екскаторами
- •1.Розроблення ґрунту бульдозерами
- •2.Розроблення ґрунту скреперами
- •3. Розробка грунту екскаваторами
- •4.Ущільнення ґрунту
- •Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •Бурові та вибухові роботи
- •Технологія улаштування паль
- •Загальні відомості про палі
- •Заглиблення заздалегідь виготовлених паль
- •Виготовлення монолітних паль
- •Виготовлення комбінованих паль
- •Технологія процесів монолітного бетону та залізобетону
- •Опалубка та її види
- •Технологія опалубних робіт
- •Арматурні роботи
- •Приготування та транспортування бетонної суміші
- •Укладання та ущільнення бетонної суміші
- •Догляд за бетоном
- •Технологія процесів кам’яної кладки
- •1.Загальні відомості про кам’яні роботи
- •2.Кладка із дрібного природного і штучного каменю правильної форми.
- •3.Кладка з великих блоків правильної форми
- •4. Організація робочого місця і праці мулярів
- •5. Елементи кам’яної кладки і правила її розрізки.
- •6. Кладка з природного каменю неправильної форми
- •Технологія монтажу конструкцій з деревини
- •Технологія монтажУ будівельних конструкцій
- •1. Загальні положення з технології процесів монтажу будівельних конструкцій
- •2. Монтажні механізми та пристосування
- •3. Транспортування, подавання та складання конструкцій
- •4. Класифікація монтажних операцій
- •4.1. Методи монтажу будівельних конструкцій. Класифікація.
- •5. Монтаж елементів залізобетонних і металевих конструкцій
- •Технологія опоряджувальних робіт
- •1.Штукатурні роботи
- •2 .Малярні роботи
- •3.Шпалерні роботи
- •4.Улаштування підлог
- •Технологія улаштування покрівель
- •Загальні положення про захисні покриття
- •2. Улаштування покрівлі з рулонних матеріалів
- •4. Улаштування мастикових покрівель
- •О сновна література
- •5. Проектування, технологія та організація будівництва. Зведення і ремонт будівель та споруд. Том 1 «Проектування у будівництві»”.Валовой о.І., Кривий Ріг, Мінерал,2007 р.
- •Допоміжна література
- •Перелік методичних вказівок
5. Елементи кам’яної кладки і правила її розрізки.
Елементи кам'яної кладки і правила її розрізки. Будь-яку кладку (рис. 1.1, а) виконують окремими рядами. Камені, що викладені довгою боковою стороною — ложком, — уздовж стін утворюють ложковий ряд, короткою — поперечиком — поперечиковий ряд, а відносно фасаду будівлі — зовнішню і внутрішню версти. Заповнення між верстами називають забуткою. Забутка може складатися з ложкових (камені в забутку вкладені ложком уздовж стіни) і поперечикових (поперечиком) забутівних рядів. Нижню грань каменю, що передає зусилля, і верхню, що їх сприймає, називають постелями, простір між каменями, заповнений розчином, — швом. Розрізняють горизонтальні і вертикальні шви. Останні поділяють на поздовжні і поперечні шви.
Товщина швів при кладці каменів правильної форми і великих блоків регламентується і має становити: для горизонтальних швів 10 — 15 мм при середній товщині 12 мм; для вертикальних швів 8—12 мм при середній товщині 10 мм.
Під час виконання кладки зовнішній поверхні горизонтальних і вертикальних швів може надаватись певна форма — опукла, угнута, неповна впідрізку і т. ін. (рис. 1.1, б). Під опоряджувальні покриття кладку ведуть впідріз, а при значному навантаженні від ваги опоряджувальних покриттів — впустошовку. При цьому глибина незаповнення розчином швів не повинна перевищувати 15 мм для стін і 10 мм — для стовпів, У останніх впустошовку виконують тільки вертикальні шви.
Несучаа здатність кам'яних конструкцій залежить від міцності каменів і розчину та цільності (монолітності) кладки.
Щоб у масиві кладки окремі камені не зміщувалися під дією навантажень відносно один одного, вони повинні мати певну форму і їх слід розташувати при укладанні у визначеному порядку, тобто мають бути дотримані певні правила розрізки кладки на окремі камені. Під розрізкою розуміють членування кладки на шари — ряди і на окремі камені. Існує три основних правила розрізки кам'яної кладки.
Перше правило розрізки: ряди каменів мають бути обмежені площинами, перпендикулярними до діючих зусиль, або нормалі до цих площин не повинні утворювати з напрямком зусиль кут більше ніж 15 ... 17°.(рис. 1.1, в).
Друге правило розрізки: кожний ряд кладки має поділятися на окремі камені системою вертикальних площин, одні з яких перпендикулярні до верстових рядів, а інші — паралельні їм (рис. 1.1, г). Невиконання цього правила може призвести до розклинювання рядів або сколювання частин каменів (камені А, Б і В, рис. 1.1, д).
Третє правило розрізки передбачає додержання перев'язки вертикальних швів, що виключає збіг у суміжних рядах кладки поперечних і поздовжніх швів (рис. 1.1, є). Перев'язуванням називається незбіжність швів у суміжних рядах. Порушення цього правила призводить до того, що масив кладки розрізується на окремі стовпчики, які або не забезпечують перерозподіл зусиль в масиві кладки, або не здатні самостійно працювати внаслідок деформування з поздовжнім вигином (рис. 1.1, е).
Перев'язування вертикальних швів виконують за визначеною системою, яка називається системою перев'язування швів — це певний порядок розміщення каменів у шарах кладки та чергування цих шарів. Залежно від того, через скільки рядів виконується перев'язування швів, розрізняють однорядні та багаторядні системи перев'язування швів.
Однорядну (ланцюгову) систему застосовують при кладці із всіх видів цегли і дрібних каменів.
Виконують чергуванням поперечикових і ложкових рядів з перев'язуванням у кожному ряду всіх вертикальних швів — поперечних на 1/4 каменя, а поздовжніх — на 1/2 каменя.
Багаторядна система — це чергування кількох ложкових рядів з одним поперечиковим, при цьому поздовжні вертикальні шви залишаються наскрізними на всю висоту ложкових рядів, а поперечні вертикальні шви перев'язують у кожному ряду. Залежно від того, через скільки рядів виконується перев'язування всіх вертикальних швів, розрізняють: п'ятирядну (має ще назву шестирядна) і трирядну кладки із цегли 65 мм завтовшки, а також чотирирядну, трирядну і дворядну кладки з потовщеної цегли і каменів. У всіх випадках слід додержуватися того, щоб всі вертикальні шви були перев'язані не більш як через кожні 40 см.
Розчини для кам'яної кладки. Кам'яну кладку ведуть на розчині, яким вирівнюють постіль каменів і заповнюють вертикальні шви, зв'язуючи окремі камені між собою. Затверділий у швах розчин передає зусилля від одних каменів на інші. При цьому зменшуються звукопровідність, продувність і вологопроникність кладки, підвищуються її несівна здатність і довговічність.
Для кам'яної кладки застосовують розчини таких марок: -за міцністю на стиск: 4, 10, 25, 50, 75, 100, 150, 200; — за морозостійкістю: 10, 15, 25, 35, 50; для вологих умов експлуатації: 100, 150, 200 та 300.