Модуль в: Міжнародний рух факторів виробництва та грошових потоків. Міжнародна інтеграція та глобалізація світового господарства

Заняття №6

Тема: «Міжнародний рух капіталу»

Методичні поради: міжнародний рух капіталу є однією з основних форм міжнародних економічних відносин. Капітал є тим ресурсом, без якого неможливе виробництво будь-якого товару, створення матеріальних благ. Тому ця тема важлива і актуальна при вивченні курсу. При розгляді цієї теми студент, насамперед, повинен визначити форми, причини та наслідки міжнародного руху капіталу для світової економіки, особливості та тенденціїї розвитку на сучасному етапі. Особливу увагу слід приділити впливу руху капіталу на національну економіку і проблемам інвестиційної привабливості країн взагалі та України зокрема. До семінарського заняття студент повинен вивчити основні поняття теми, пройти тестовий контроль, а також примінити отримані теоретичні знання для підготовки до дискусії та вирішення ситуаційних задач.

Ключові поняття:

Екстериторіальність

Інвестиції: портфельні, прямі

Інвестиційна позиція

Капітал: довгостроковий, короткостроковий, кредитний (позичковий), офіційний, підприємницький, приватний, середньостроковий

Компанія: асоційована, дочірня, філія

Країна: базування, що приймає

Кредити

Міжнародна корпорація: багатонаціональна, транснаціональна

Міжчасова торгівля

Підприємство з іноземними інвестиціями

Правило Вальраса

Право входу

Припинення контракту

Прямий інвестор

Справедливий і недискримінаційний режим

Торгові кредити

Трансфертні ціни

Цінні папери: акціонерні, боргові

Екстериторіальність (extraterritoriality) — застосування уряда­ми національного законодавства до закордонних операцій компанії своєї країни.

Інвестиції:

портфельні (portfolio investments) — вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не надають інвестору права реального контролю об’єкта інвестування;

прямі (direct investments) — вкладення капіталу з метою отримання довгострокового економічного інтересу в країні вкла­дення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об’єктом розміщення капіталу.

інвестиційна позиція (investment position) — співвідношення активів, якими володіє країна за кордоном, та активів, якими володіють іноземці в даній країні.

Капітал:

довгостроковий (long-term capital) — вкладення капіталу на термін понад 5 років;

короткостроковий (short-term capital) — вкладення капіталу на термін до 1 року;

кредитний (позичковий) — засоби, які надаються в кредит з метою отримання процентів;

офіційний (державний) (official capital) — кошти з держбюджету, які переміщуються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням уряду, а також за рішенням міжурядових організацій;

підприємницький — це засоби, які вкладаються у виробництво з метою отримання доходу. Вивезення підприємницького капітану означає створення власниками капіталу підприємств на території іншої країни;

приватний (недержавний) (private capital) — це засоби приватних фірм чи організацій, які направляяються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням їх керівних органів; це інвестиції капіталу, надання торгових кредитів, міжбанківське кредитування тощо.

середньостроковий (mit-term capital) — вкладення капиталу на термін від 1 до 5 років.

Компанія:

асоційована (associate) — підприємство, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє часткою капіталу, яка перевищує 50%;

дочерня (subsidiary) — підприємство, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє часткою капіталу, яка дорівнює майже 100%;

філія (branch) — підприємство, яке повністю належить прямому інвестору.

Країна:

базування (home country) — країна, в якій розташований головний підрозділ міжнародної корпорації;

що приймає (host country) — країна, в якій міжнародна корпорація має дочірні, асоційовані компанії або філії, створені на ос­нові прямих інвестицій.

Кредити (loans) — фінансові активи, які виникають внаслідок прямого позичання коштів кредитором позичальнику, в результаті якого кредитор або не отримує жодного письмового гарантійного зобов’язання, або отримує борговий цінний папір.

Корпорація:

багатонаціональна (БНК) (multinational corporations — МNСs) — головна компанія належить капіталу двох і більше країн, а філії також знаходяться в різних країнах;

міжнародна (international corporation) — форма структурної організації великої корпорації, яка здійснює прямі інвестиції у різні країни світу.

транснаціональна (ТНК) (transnational corporations — ТNСs) — головна компанія належить капіталу однієї країни, а філії розташовані у багатьох країнах світу.

Міжчасова торгівля (intertermporal trade) — збільшене поточне споживання за рахунок скорочення споживання в майбутньому (запозичення) або занижене поточне споживання на користь більшого споживання в майбутньому (кредитування).

Нормальна компенсація інвестору — компенсація, що є достатньою (виплачується справедлива ринкова вартість підприємства), ефективною (виплачується у прийнятній для інвестора валюті за ринковим курсом на день переказу), швидкою (виплата виключає необгрунтовані затримки, а у разі їх виникнення інвестору випла­чується ринковий процент за затриманими сумами).

Підприємство з іноземними інвестиціями (direct investment enterprice) — акціонерне або неакціонерне підприємство, в якому пря­мому інвесторові–резиденту іншої країни належить більше 10 % звичайних акцій і голосів (у акціонерному підприємстві) або їх еквівалент (в неакціонерному підприємстві).

Правило Вальраса (Walras’ Law) — вартість імпорту країни дорівнює сумі вартості експорту і чистого зарубіжного продажу активів і процентів за ними.

Право входу (right of entry) — означав сукупність правил, з дотриманням яких ТНК дозволяється створювати філію на території суверенної держави.

Припинення контракту (contract termination) – означає право країни, що приймає, в одностороньому порядку експропріювати (націоналізувати) філію ТНК за умови дотримання чинного законодавства і виплати достатньої компенсації інвестору.

Прямий інвестор (direct investor) — державні й приватні організації, фізичні та юридичні особи, а також їх об’єднання, які володіють підприємством з прямими інвестиціями за кордоном.

Справедливий і недискримінаційний режим (fair and equitable treatment) — передбачає надання іноземним інвесторам правового режиму, який є таким же сприятливим, як і для національних інвесторів.

Торгові кредити (trade credits) — вимоги і пасиви, які виникають у результаті прямого надання кредиту постачальниками і покупцями за угодами щодо товарів і послуг, та авансові платежі за роботу, яка здійснюється у зв’язку з такими угодами.

Трансфертні ціни (transfer prices) — ціни, які відрізняються від ринкових; ціни внутрішньо корпоративної торгівлі між підрозділами, які знаходяться в різних країнах; використовуються для переказу прибутку і зменшення податків.

Цінні папери:

акціонерні (equity securities) — грошовий документ, який обертається на ринку і засвідчує майнове право власника щодо особи, яка випустила цей документ;

боргові (debt securities) — грошовий документ, який обертається на ринку і засвідчує відносини позики власника документа щодо особи, яка випустила цей документ.

Питання для дискусії:

1. В якому випадку при вільному переміщенні факторів виробництва між країнами може скоротитися торгівля товарами?

2. Як теорія міжнародної торгівлі Хекшера — Оліна тлумачить міжнародну торгівлю товарами і міжнародний рух факторів капіталу — як взаємозамінні чи взаємодоповнюючі елементи? Чому?

3. В Україні процентні ставки відносно вищі, ніж у Європі. Якщо знехтувати проблемою ризику, чи зацікавлені інвестори в Західній Європі, під кутом зору міжчасової торгівлі скоротити поточні споживання з метою збільшення споживання в майбутньому? В чому буде їх зацікавленість на практиці?

4. У чому схожість і відмінність:

а) між закордонними прямими і портфельними інвестиціями;

б) закордонними прямими інвестиціями і міжнародними позиками;

в) закордонними портфельними інвестиціями і міжнародними позиками?

5. Відмова від обмежень на шляху міжнародного руху капіталу веде до збільшення темпів економічного зростання всіх країн, які беруть у цьому участь. Чи правильне це твердження? Чому?

Задачі:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Які з наведених прикладів інвестицій вважаються прямими, а які портфельними?

А. Український банк купив акції російської компанії "Лукойл" на 20 млн. дол. Загальна сума випуску акцій становить 600 млн. дол.

Б. Польський банк купив будинок у Львові, в якому відкрив свою філію в Україні.

В. Харківський тракторний завод збільшив свою частку в статутному капіталі СП, яке зареєстроване в Росії, з 51 до 75 % .

Г. Українська фірма за дорученням клієнта з ФРН купила 11% поточного випуску акцій "Укртрансавто".

Д. Канадська фірма "Макдональдс" відкрила ще один ресторан у Києві.

Е. Українсько-американський інвестиційний фонд розмістив 100 млн. дол. США в українських державних короткострокових зобов’язаннях та облігаціях державної позики.

Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача 2

У 70-х на початку 80-х років латиноамериканські країни активно брали позики, що призвело до боргової кризи. Водночас країни Південно-Східної Азії активно інвестували свій капітал, що дало їм змогу зробити економічний ривок. Під кутом зору теорії міжчасової торгівлі:

а) які країни схилялися до поточного, а які — до майбутнього споживання;

б) для якої групи країн реальна процентна ставка за міжнародними позиками буде вищою;

в) які товари — поточного чи майбутнього споживання — буде експортувати та імпортувати кожна з груп країн;

г) з яких додаткових причин міжнародні кредити можуть надаватися Латинській Америці за вищими процентними ставками, ніж країнам Південно-Східної Азії?

Задача 3

"Кока-Кола", американський виробник прохолоджувальних напоїв, продає їх концентрат в Україну. Однак Україна запроваджує високе імпортне мито на ввезення "Кока-Коли", щоб захистити українських виробників, і збільшує податки на прибуток іноземних компаній. Що може зробити "Кока-Кола":

а) щоб не віддавати частку українського ринку місцевим конкурентам;

б) скоротити обсяг податків на прибуток, які виплачуються в Україні;

в) гарантувати цілісність своїх активів в Україні?

Задача 4

В якій з країн буде більша схильність до поточного, а в якій до майбутнього споживання:

а) Туркменістані, де є великі запаси газу, які не потребують значних інвестицій для їх розробки;

б) Японія, яка випереджає інші країни за темпами розвитку новітніх технологій;

в) Естонія, яка активно здійснює економічні реформи і швидко перейшла до ринкової економіки?

Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача 5

Яка з наведених нижче угод належить до портфельних інвестицій:

а) Харківський тракторний завод збільшив свою частку в статутному капіталі спільного підприємства в Казахстані зі збуту тракторів з 35 до 50 %;

б) Приватбанк ввозить 100 млн. дол. готівкою з США для забезпечення попиту на долари своїх клієнтів;

в) "Світоч" розміщує 5 млн. дол. на короткостроковому депозиті в американському банку;

г) Укрсоцбанк вкладає 50 млн. дол. в облігації американського інвестиційного фонду;

д) Американський фонд сприяння конверсії надає пільговий кредит українському оборонному підприємству?

Обґрунтуйте свою відповідь.

Тести:

1. У 70—80-х роках латиноамериканські країни активно бра­ли позики, що призвело до боргової кризи. Водночас країни Південно-Східної Азії активно інвестували свій капітал, що дало їм змогу зробити економічний ривок. Під кутом зору теорії міжчасової торгівлі.

а) латиноамериканські країни робили ставку на поточне споживання, а країни Південно-Східної Азії — на майбутнє споживання;

б) латиноамериканські країни робили ставку на майбутнє споживання, а країни Південно-Східної Азії — на поточне споживання;

в) обидві групи країн робили ставку на поточне споживання;

г) обидві групи країн робили ставку на майбутнє споживання.

2. ІВМ продає в Україну комп’ютери та комплектуючі для їх складання на місцевих підприємствах. Україна запроваджує високе імпортне мито на ввезення готової продукції ІВМ, щоб захистити українські складальні підприємства, і різко збільшує податок на прибуток іноземних компаній. Що може зробити ІВМ, щоб не віддати частку українського ринку місцевим конкурентам:

а) шляхом прямого інвестування створити свою філію в Україні;

б) припинити поставки комплектуючих на українські підприємства;

в) застосувати трансфертні ціни?

г) всі відповіді правильні?

3. ІВМ продає комплектуючі для складання і готові комп’ютери в Україну. Україна запроваджує високе імпортне мито на ввезення зібраних комп’ютерів ІВМ, щоб захистити українських виробників, і різко збільшує податок на прибуток іноземних компаній. Що може зробити ІВМ, щоб скоротити обсяг податків на прибуток, які виплачуються в Україні.

а) викупити в Україні частину підприємств конкурентів і застосувати занижені трансфертні ціни на поставки комплектуючих для цих підприємств;

б) створити в Україні свою філію і застосувати завищені трансфертні ціни на поставки комплектуючих для цієї філії;

в) створити в Україні СП і застосувати занижені трансфертні ціни на поставки комплектуючих?

4. ІВМ вирішила здійснити прямі інвестиції у підприємства комп’ютерної промисловості України. Як найефективніше ІВМ може гарантувати цілісність своїх активів в України.

а) застрахувати свої інвестиції в західній страховій компанії;

б) застрахувати свої інвестиції в українській страховій компанії;

в) отримати урядові гарантії?

5. Який з наведених способів передачі коштів не є інструментом міжнародного кредитування:

а) розміщення коштів на депозитах;

б) міжнародні трансферти;

в) торгові кредити;

г) міжнародні позики?

6. До "інших" інвестицій не належать:

а) ввезення готівкової іноземної валюти;

б) розміщення єврооблігацій;

в) розміщення валютного експортного виторгу в іноземному банку;

г) залучення стабілізаційного кредиту МВФ;

7. Причина бурхливого розвитку ринку портфельних інвестицій у 90-ті роки:

а) швидке економічне зростання країн Південно-Східної Азії;

б) швидке зростання ринку фінансових деривативів;

в) конкуренція країн, де розвивається капіталізм за умови залучення фінансових ресурсів Заходу;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

8. Уряду найвигідніше залучення інвестицій у вигляді:

а) прямих інвестицій;.

б) портфельних інвестицій;

в) інших інвестицій;

г) всіх перелічених інвестицій в однаковому ступені;

д) немає правильної відповіді.

9. Позитивна роль інвестицій для країни, що приймає, полягає в тому, що:

а) вони зменшують надмірно завищений курс національної валюти;

б) скорочують інфляцію в країні;

в) скорочують надмірну зайнятість;

г) поліпшують стан платіжного балансу;

д) всі відповіді неправильні.

10. Яка з причин спонукає країну А здійснювати ПЗІ в країну Б:

а) високий рівень оплати праці в країні Б;

б) високий рівень митного оподаткування в країні Б;

в) високе безробіття в країні А;

г) висока ставка процента в країні Б;

д) правильні відповіді б) та г)?

11. Яку угоду можна, назвати формою ПЗІ:

а) переказ турецькими робітниками заробітної плати з України на батьківщину;

б) ввезення українськими банками готівкових доларів;

в) розміщення українським урядом облігаційної позики на євроринках;

г) купівля "Славутичем" російського приватизованого підприємства;

д) купівля Національним банком України доларів США на валютному ринку?

12. Що з переліченого нижче вплине на рішення про ПЗІ:

а) прагнення досягти позитивного ефекту масштабу;

б) використання переваг у міжнародному маркетингу;

в) прагнення забезпечити доступ до природних ресурсів;

г) технологічне лідерство;

д) все перелічене?

13. Транснаціональна компанія вирішила збільшити частку свого капіталу в закордонному підприємстві з 45 до 55 %. Це підприємство відносно ТНК буде називатися:

а) філія;

б) дочірнє підприємство;

в) асоційована компанія;

г) підрозділ;

д) холдингова компанія.

14. Як захід підтримки ПЗІ країна, що приймає, використовує:

а) підвищення курсу національної валюти;

б) надання державних гарантій;

в) скасування подвійного оподатковування;

г) надання податкових пільг;

д) всі відповіді правильні.

15. Рух факторів виробництва під кутом зору теорій порівняльних переваг приводить:

а) до більшого зростання сукупного виробництва;

б) спаду сукупного виробництва порівняно з міжнародною торгівлею;

в) зменшення міжнародних резервів;

г) збільшення ВВП.

Заняття №7

Тема: «Міжнародна трудова міграція»

Методичні поради: міграція людських ресурсів з однієї країни в іншу — одна з найважливіших класичних форм міжнародних економічних відносин, є складовою світового господарства. При вивченні даної теми студент насамперед повинен з’ясувати сутність категорії міжнародна трудова міграція та особливості її застосування. Після розкриття сутності та причин міжнародної трудової міграції слід розглянути її види (за різними ознаками) та наслідки для країн, що беруть участь у цьому процесі, та світової економіки в цілому. Всебічний аналіз міграційних процесів зумовлює проведення їхньої етапізації та визначення сучасних особливостей розвитку. Щоб скласти повне уявлення про сучасну карту світових міграційних потоків, студент повинен проаналізувати особливості формування та розвитку світового ринку праці, його моделі, а також напрямки та особливості міжнародного регулювання міграційних процесів. При вивченні теми треба звернути увагу студента на напрями трудової міграції в Україні. Також при підготовці до семінарського заняття студент повинен освоїти ключові поняття, розібрати предложені дискусійні питання та за допомогою отриманих знань та методичних вказівок щодо розв’язання задач теми, пройти тестовий контроль та вирішити типові задачі.

План семінару:

1. Суть, види та сучасні риси міжнародної трудової міграції.

2. Міжнародний ринок робочої сили, його функції та моделі.

3. Історія розвитку міжнародної трудової міграції.

4. Основні світові ринки робочої сили.

5. Наслідки міжнародної трудової міграції.

6. Міжнародне регулювання міграційних процесів.

7. Напрямки трудової міграції в Україні.

Ключові поняття:

Виплати зайнятим

"Відплив інтелекту"

Еміграція

Імміграція

Міграційне сальдо

Міграція робочої сили

Перекази працівників

Переміщення мігрантів

Приватні оплачені перекази

Рееміграція

Трудовий дохід

Виплати зайнятим (compensation of employees) — заробітна пла­та та інші виплати готівкою або в натуральній формі, які отримують приватні особи-нерезиденти за роботу, що виконують для резидентів, які за це платять.

"Відплив інтелекту" ("brain drain") — міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.

Еміграція (emigration) — виїзд працездатного населення з певноі країни за її межі.

Імміграція (immigration) — в’їзд працездатного населення в певну країну з-за її меж.

Міграційне сальдо (net migration) — різниця еміграції з країни та імміграції в країну.

Міграція робочої сили (labor force migration) — переселення працездатного населення з одних держав в інші на термін більше року, яке викликане причинами економічного або неекономічного характеру.

Перекази працівників (workers’ remittances) — переказ грошей і товарів мігрантами своїм родичам, які залишились на батьківщині.

Переміщення мігрантів (migrants’ transfers) — оціночний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, яке вони перевозять із собою, коли переїжджають в іншу країну.

Приватні неоплачені перекази (private unrequited transfers) — оціночний грошовий еквівалент майна, яке переміщують мігранти в момент їх віїзду за кордон і наступних пересилань товарів на батьківщину.

Рееміграція (re-emigration) — повернення на батьківщину емігрантів на постійне місце проживання.

Трудовий дохід (labor income) — заробітна плата та інші виплати готівкою або в натуральній формі, які отримують приватні особи-нерезиденти за роботу, яку виконують для резидентів, які за це платять.

Питання для дискусії:

1. Якщо розглядати робочу силу не як фактор виробництва, а як товар, і міжнародну міграцію не як переміщення фактора виробництва, а як звичайну міжнародну торгівлю, у чому полягає специфіка такої торгівлі? В чому схожість і в чому відмінність між міжнародною трудовою міграцією і міжнародною торгівлею товаром "робоча сила"?

2. Як відомо, введення імпортного тарифу великою країною здатне вплинути на рівень світових цін, може збільшити її добробут. Що відбудеться з рівнем добробуту країни, якщо місцеві галузі виробництва, котрі конкурують з імпортом, почнугь активно використовувати дешеву іноземну робочу силу, доходи якої не включаються до складу національного доходу країни?

3. Чи справедливе твердження: дія імміграції на добробут громадян країни, що приймає робочу силу, не залежить від розміру цієї країни? Чому?

4. Якщо людина схвалює вільне переміщення робочої сили в межах США, чи буде логічно з її боку схвалювати обмеження для міжнародного переміщення робочої сили?

Задачі:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Які кроки уряду США приведуть до більшого зростання міжнародної міграції? Чому (розкрийте зміст та суть кожного кроку):

а) лібералізація правил виїзду громадян зі своєї країни за кордон;

б) лібералізація правил в’їзду в країну з-за кордону;

в) прийняття програм економічної допомоги країнам, що розвиваються;

г) прийняття програм диверсифікації географічної структури імміграції?

Задача 2

У моделі специфічних факторів виробництва імміграція в малу країну впливає:

а) на процентну ставку і земельну ренту (доходи від капіталу і землі);

б) на рівень середньої заробітної плати в малій країні;

в) на перерозподіл доходів у малій країні, що імпортує робочу силу;

г) на зміну умов торгівлі малої країни.

Що потрібно зробити, щоб уникнути соціальної напруженості внаслідок імміграції?

Розрахункові завдання:

Задача 3

Україна виробляє цукор, використовуючи два фактори вироб­ництва — землю і працю. Граничний продукт праці кожного робітника, виражений у доларах, скорочується зі зростанням їх кількості таким чином;

Кількість робітників	1	2	3	4	5	6
Граничний продукт	12	10	8	6	4	2

А. Від чого залежить реальна заробітна плата робітників?

Б. Якщо власник землі наймає трьох українських працівників, якою буде їхня сукупна заробітна плата?

В. Якщо власник землі, крім того, наймає ще і 3-ох емігрантів з В’єтнаму, як зміняться його доходи?

Розв’язок:

А. Реальна заробітна плата робітників буде залежати від їх кількості, тому що зі збільшенням кількості робітників зменшується граничний продукт праці кожного з них. Чим більше буде залучено робітників, тим їх сукупна заробітна плата буде меншою.

Б. Щоб знайти сукупну заробітну плату трьох українських робітників, потрібно помножити кількість робітників на граничний продукт кожного з них, тобто 3*8 = 24 дол.

В. Якщо власник землі наймає ще трьох робітників-емігрантів, то їх сукупна заробітна плата вже дорівнюватиме 6*2 = 12 дол., тобто власник витрачатиме менше на оплату праці, і його доход збільшиться на 24 – 12 = 12 дол.

Задача 4

В Україна й у Росії є два фактори виробництва – земля і праця, за допомогою яких виробляється пшениця. На українській фірмі виробництвом пшениці зайняті 11 робітників, на російській – 3. Зв'язок між кількістю зайнятих і граничним продуктом одного робітника в кожній з країн, що виражені у кількості одиниць товару,такий:

Кількість робітників	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Граничний продукт	20	19	18	17	16	15	14	13	12	11	10

Визначте:

а) граничний продукт праці в кожній з країн;

б) в якій з країн вища заробітна плата;

в) яким буде напрямок міграції робочої сили;

г) які будуть масштаби міграції;

д) коли міграція припиниться?

Тести:

1. Як впливає імміграція в малу країну на рівень середньої заробітної плати в моделі специфічних факторів виробництва:

а) середня заробітна плата зросте;

б) середня заробітна плата зменшиться;

в) середня заробітна плата залишиться незмінною;

г) усі відповіді правильні?

2. Як впливає імміграція в малу країну на перерозподіл доходів у малій країні в моделі специфічних факторів виробництва:

а) зростуть податки на доходи робітників-нерезидентів, а оподаткування власників капіталу та землі зменшиться;

б) зростуть податки на доходи робітників-нерезидентів та власників капіталу, а оподаткування власників землі зменшиться;

в) зросте податок на доходи власників землі й капіталу, причому ці додаткові надходження використовуватимуться для надання компенсації місцевим робітникам;

г) усі відповіді правильні?

3. Як впливає імміграція в малу країну на зміну умов торгівлі малої країни в моделі специфічних факторів виробництва:

а) обсяги зовнішньої торгівлі зростуть;

б) обсяги зовнішньої торгівлі зростуть за умови одночасного подешевішання інших факторів виробництва;

в) обсяги зовнішньої торгівлі зменшаться;

г) ніяк не вплине?

4. За моделлю специфічних факторів виробництва імміграції впливатиме на виробництво трудомісткого та капіталомісткого товарів в країні, що приймає, таким чином:

а) виробництво трудомісткого товару зменшиться, а виробництво капіталомісткого товару зросте;

б) виробництво трудомісткого товару зросте, а виробництво капіталомісткого товару зменшиться;

в) якщо праця є мобільним фактором, то виробництво обох товарів зросте;

г) усі відповіді правильні.

5. Уряду ФРН вигідно стимулювати імміграцію, тому що:

а) іммігранти скорочують безробіття;

б) іммігранти приносять технологічні знання, яких не вистачає;

в) обидві відповіді правильні;

г) обидві відповіді неправильні.

6. Уряду Сомалі вигідно стимулювати еміграцію, тому що:

а) емігранти повернуться збагачені знаннями і капіталом;

б) емігранти будуть переказувати трансферти на батьківщину і забезпечувати життя родичів;

в) емігранти скорочують безробіття в країні;

г) всі відповіді правильні.

8. Міграція робочої сили — це:

а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;

б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;

в) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру;

г) повернення емігрантів на батьківщину.

9. Еміграція — це:

а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;

б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;

в) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру;

г) повернення емігрантів на батьківщину.

10. Міграційне сальдо — це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця еміграції з країни та імміграції в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання;

г) усі відповіді правильні.

11. Рееміграція — це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця еміграції з країни та імміграції в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання;

г) усі відповіді правильні.

12. Відплив інтелекту — це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця еміграції з країни та імміграції в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання;

г) усі відповіді правильні.

13. Неокласичне тлумачення міжнародної міграції:

а) кожна людина отримує і споживає граничний продукт своєї праці, отже, еміграція приводить до зростання добробуту країни, що приймає. При цьому економічний стан країни-донора не погіршується;

б) є можливість погіршення економічного стану країн — експортерів робочої сили, особливо внаслідок виїзду висококваліфікованих фахівців;

в) акумуляцію людського капіталу слід досліджувати як ендогенний фактор економічного зростання країни.

г) усі відповіді правильні.

14. Сучасне тлумачення міжнародної міграції:

а) кожна людина отримує і споживає граничний продукт своєї праці, отже, еміграція приводить до зростання добробуту країни, що приймає. При цьому економічний стан країни-донора не погіршується;

б) є можливість погіршення економічного стану країн — експортерів робочої сили, особливо внаслідок виїзду висококваліфікованих фахівців;

в) акумуляцію людського капіталу слід досліджувати як ендогенний фактор економічного зростання країни.

г) усі відповіді правильні.

15. Еміграція приводить:

а) до збільшення доходів власників землі;

б) зменшення процентної ставки;

в) збільшення процентної ставки і доходів власників капіталу;

г) усі відповіді правильні.

16.Імміграція приводить:

а) до збільшення доходів працюючих і доходів власників капіталу;

б) збільшення доходів працюючих і зменшення доходів власників капіталу;

в) зменшення доходів працюючих і збільшення доходів власників капіталу.

17. Міжнародна міграція у світовому масштабі приводить:

а) до стабілізації обсягів виробництва;

б) зменшення обсягів виробництва;

в) збільшення обсягів виробництва.

Заняття №8

Тема: «Міжнародна передача технологій»

Методичні поради: технологія становить собою сукупність науково-технічних знань, які можна використати при виробництві товарів та послуг. Її міжнародне переміщення можна розглядати як звичайну торгівлю специфічним товаром і як міжнародний рух специфічного фактора виробництва. При вивченні даної теми студенту необхідно розглянути сутність поняття технологія, види технологій, форми міжнародної предачі технологій та її міжнародне ругулювання. Особливу увагу слід звернути на правові форми захисту предачі технологій та поняття міжнародного технічного сприяння, а також на вплив торгівлі ліцензіями на національне виробництво. До семінарського заняття студент повинен вивчити ключові поняття, пройти тестовий контроль, підготуватися до дискусійних питань, самостійно розібрати розрахункову та ситуаційну задачі.

План семінару:

1. Поняття та види технологій.

2. Сутність міжнародної передачі технологій, її форми.

3. Особливості функціонування ринку технологій.

4. Правові форми захисту передачі технологій.

5. Особливості ліцензійної торгівлі.

6. Міжнародне технічне сприяння.

7. Міжнародне регулювання передачі технологій.

Ключові поняття:

Інжиніринг

Копірайт

Ліцензійні платежі

Ліцензійні угоди

Ліцензія: безпатентна, виключна, невиключна, патентна, повна

Міжнародна передача технології (МПТ)

"Ноу-хау"

Патент

Патентна угода

Паушальний платіж

Передача "ноу-хау"

Роялті

Сумісне фінансування

Сфери людської діяльності, залучені до МПТ: виробництво, наука, техніка, управління

Технічна допомога

Технічна співпраця: багатостороння, двостороння

Технічний прогрес: капіталозберігаючий, нейтральний, працезберігаючий

Технологічна місткість торгівлі

Технологічні гранти

Технологія

Товарна марка

Франчайзинг

Участь у власності

Участь у прибутку

Цикл життя товару в міжнародній торгівлі

Інжиніринг (engineering) — надання технологічних знань, необхідіних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і обладнання.

Копірайт (copyright) — ексклюзивне право автора літературного, аудіо- або відеотвору на показ і використання своєї роботи.

Ліцензійні платежі (license fees) — винагорода ліцензіару, яку виплачує ліцензіат за використання предмета угоди.

Ліцензійні угоди (licensing agreement) — міжнародна торгова угода, за якою власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію.

Ліцензія (license) — дозвіл, який видає власник технології (ліцензіар), захищеної або не захищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології протягом певного часу і за певну плату:

безпатентна — документ, який підтверджує право на використання "ноу-хау" без патентів на винахід;

виключна — ліцензія, яка передбачає монопольне право ліцензіата використовувати технологію на певній території, причому ліцензіар відмовляється від самостійного використання запатен­тованої технології і "ноу-хау" та їх продажу на цій території;

невиключна — ліцензія, яка залишає ліцензіару право надавати ліцензії на певну технологію іншим ліцензіатам на певній території;

патентна — документ, що підтверджує передачу права використання патенту без відповідного "ноу-хау";

повна — ліцензія, яка надає ліцензіату виключне право на використання патентів або "ноу-хау" протягом терміну дії угоди; передбачається відмова ліцензіара від самостійного використання предмета ліцензії протягом цього терміну.

Міжнародна передача технології (international technology transfer) — міждержавне перемещення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі.

"Ноу-хау" (know-how) — надання технічного досвіду і секретів виробництва, що поєднує відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечить певні переваги.

Патент (patent) — свідоцтво, яке видається компетентним урядовим органом винахіднику і яке засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу.

Патентна угода (patent agreement) — міжнародна торгова угода, за якою власник патенту поступається своїми правами на використання винаходу покупцеві патенту.

Паушальний платіж — зафіксований в угоді разовий платіж, не пов’язаний з часом фактичного використання ліцензії; розмір платежу встановлюється заздалегідь на підставі експертних оцінок.

Роялті (royalty) — періодичні відрахування від доходу покупця протягом періоду дії угоди, які залежать від прибутку, що отримується від комерційного використання ліцензії.

Сумісне фінансування (co-financing) — солідарна участь і відповідальність її отримувача, котрий відповідно до угоди про надання технічної допомоги повинен не тільки організаційно забезпечити її отримання, а й внести певну частку її фінансування.

Сфери людської діяльності, залучені до МПТ:

виробництво (production) — створення матеріальних благ;

наука (science) — теоретичні закономірності пізнання природи;

техніка (technique) — досвід перетворення природи;

управління (management) — дії, спрямовані на розв’язання виробничих та інших завдань.

Технічна допомога (ТД) (technical assistance) — надання країнам допомоги на платній або безплатній основі у сферах технології процесів, продуктів і управління.

Технічна співпраця (ТС):

багатостороння — поєднує здійснення спільних проектів ТС декількома країнами щодо однієї країни-отримувача;

двостороння — здійснюється за угодами між урядами країни-донора і країни – отримувача допомоги.

Технічний прогрес:

капіталозберігаючий (capital-saving technical progress) — прогрес, що грунтується на технології, яка забезпечує збільшення продуктивності праці у відносно більшому ступені, ніж капіталу;

нейтральний (neutral technical progress) — прогрес, що грунтується на одночасному збільшенні продуктивності обох факторів виробництва — і праці, і капіталу;

працезберігаючий (labor-saving technical progress) — прогрес, що грунтується на технології, яка забезпечує збільшення продуктивності капіталу у відносно більшому ступені, ніж праці.

Технологічна місткість торгівлі (R&D intensity of trade) — частка витрат на дослідження та розробки в обсязі виробництва та торгівлі товарами окремих галузей.

Технологічні гранти (technological co-operation grants) — безвідплатна передача промислово розвиненими країнами технології, технологічно містких товарів або фінансових коштів на придбання технології, навчання та перепідготовку персоналу.

Технологія (technology) — наукові методи досягнення практичних цілей.

Товарна марка (trademark) — символ певної організації, який використовується для ідивідуалізації виробника товару і не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

Участь у власності — передача ліцензіатом ліцензіару частки акцій своїх підприємств як платежу за надану ліцензію.

Участь у прибутку — відрахування на користь ліцензіара част­ки прибутку, що отримує ліцензіат від комерційного використан­ня предмета ліцензії.

Франчайзинг (franchising) — надання материнською компанією права дрібній фірмі вести протягом певного періоду свою справу під її опікуванням, використовуючи її обладнання та реалізуючи через неї свою продукцію.

Цикл життя товару в міжнародній торгівлі — товар проходить 5 стадій: 1-ша стадія нового продукту; 2-га стадія зростання продукту; 3-тя стадія зрілості товару; 4-та стадія падіння виробництва; 5-та стадія припинення внутрішнього виробництва товару.

Задачі:

Розрахункове завдання:

Задача 1

Світова ціна деревини становить 10 дол. США за одиницю, світова ціна алюмінію — 24 дол. за одиницю. На виробництво одиниці деревини всередині країни необхідно 2 год, а на виробництво одиниці алюмінію — 8 год. На виробництво одиниці третього, неторгового товару — цегли треба 100 год.

А. Які товари країна буде експортувати і якою буде ціна цегли?

Б. В результаті працезберігаючого технічного прогресу кількість годин, необхідних для виробництва алюмінію, скоротилась до 6. Якою буде відповідь на питания А?

В. В результаті працезберігаючого технічного прогресу кількість годин, необхідних для виробництва одиниці алюмінію, скоротилася б до 4. Якою буде відповідь на питания А?

Ситуаційне завдання:

Задача 2

Американська компанія "Майкрософт" продає за ліцензіями нову версію програмного продукту. Який спосіб оплати за ліцензію — роялті, паушальний платіж, участь у прибутках чи участь у власності — ви включили б до ліцензійної угоди, здійснюючи продаж програми:

а) ідивідуальним користувачам;

б) компаніям, що розробляють прикладні програми, які працюють у цьому програмному продукту;

в) компації, яка прагне стати генеральними дистриб’ютором всієї продукції "Майкрософт"?

Питання для дискусії:

1. Оцініть таке висловлювання: "Працезберігаючий технічний прогрес не потрібен країнам, що розвиваються, оскільки збільшує і без того високе безробіття і не вирішує проблеми припливу капіталу".

2. Якщо припустити, що всі товари проходять технологічний цикл, чому в країні, що розробила нову технологію, може загостритися проблема поточного платіжного балансу?

3. Чому основні потоки передачі технології існують між індустріальними країнами, адже вони є конкурентами?

4. Сформулюйте вашу думку про тип технологічного прогресу та потенціал у галузі передачі технології таких країн:

а) Індія;

б) Німеччина;

в) Литва;

г) Малазія,

д) Білорусь;

е) Україна.

5. На якій стадії міжнародного життєвого циклу перебуває, на вашу думку, продукція таких галузей:

а) автомобілебудування;

б) виробництво сільськогосподарських добрив;

в) виробництво медикаментів;

г) деревообробна промисловість;

д) виробництво комп’ютерів;

е) створення баз даних та програмне забезпечення;

ж) ювелірної промисловості?

Тести:

1. Концентрація на розробці й торгівлі технологією в кількох вельми вузьких галузях виробництва має бути стратегією технологичного розвитку:

а) індустріальних країн;

б) країн, що розвиваються;

в) країн з перехідною економікою;

г) всі відповіді правильні.

2. Міжнародний рух технології може вважатися:

а) міжнародною торгівлею специфічним товаром;

б) міжнародним рухом фактора виробництва;

в) одночасно і тим, і іншим.

3. Міжнародна передача технології — це:

а) міждержавне перемещення науково-технічних досягнень на комерційній основі;

б) міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі;

в) переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі між резидентами та нерезидентами;

г) усі відповіді правильні.

4. Технологія порівняно з іншими факторами виробництва:

а) має більшу міжнародну мобільність;

б) має меншу міжнародну мобільність;

в) є стабільним фактором виробництва;

г) усі відповіді правильні.

5. За впливом на зміну співвідношення цін на працю і капітал НТП можна поділити:

а) на ресурсозберігаючий, факторозберігаючий, нейтральний;

б) нейтральний, трудомізткий, капіталомізткий;

в) нейтральний, працезберігаючий, капіталозберігаючий.

6. Якщо міжнародної торгівлі немає, то будь який тип НТП приводить:

а) до зростання обсягу виробництва трудомістких товарів;

б) зростання обсягу виробництва;

в) зростання обсягу виробництва капіталомістких товарів;

г) усі відповіді правильні.

7. Якщо міжнародна торгівля зростає такими самими темпами, як виробництво, то вплив технічного прогресу на зростання виробництва:

а) нейтральний;

б) позитивний;

в) негативний;

г) відсутній.

8. Якщо міжнародна торгівля зростає швидше, ніж виробництво, то вплив технічного прогресу на зростання виробництва:

а) нейтральний;

б) позитивний;

в) негативний;

г) відсутній.

9. Якщо виробництво експортних товарів зростає швидше, ніж виробництво замінників імпорту, то зростання виробництва в результаті, технічного прогресу впливає на міжнародну торгівлю:

а) нейтрально;

б) позитивно;

в) негативно;

г) ніяк не впливає.

10. Правовими формами захисту технології є:

а) патенти, ліцензії, товарні знаки, інжиніринг;

б) патенти та ліцензії різних видів, "ноу-хау";

в) патенти, ліцензії, копірайт, товарні марки;

г) всі відповіді правильні.

11. Патент — це:

а) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє протягом 15—20 років на території певної країни;

б) дозвіл власника технології зацікавленій стороні на використання запатентованої або незапатентованої технології за певну плату протягом певного часу;

в) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє протягом 15—20 років на території зазначених у ньому країн.

12. Ліцензії — це:

а) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє протягом 15—20 рошв на території певної країни;

б) дозвіл власника технології зацікавленій стороні на використання запатентованої або незапатентованої технології за певну пла­ту протягом певного часу;

в) право автора винаходу на відтворення своєї технології та продаж його третім особам.

13. Власник технології, який продає іншій особі, називається:

а) ліцензіар;

б) ліцензіат;

в) ліцензент;

г) правильт відповідь а) та в).

14. Формами передачі технології є:

а) патентні та ліцензійні домовленості, "ноу-хау", інжиніринг, франчайзинг, рейтинг, міждержавні домовленості про науково-технічне співробітництво;

б) патентні та ліцензійні домовленості, "ноу-хау", інжиніринг, франчайзинг, рейтинг, міждержавні домовленості про науково-технічне та промислове співробітництво;

в) патентні домовленості, ліцензійна домовленость "ноу-хау", інжиніринг, франчайзинг, міждержавні домовленості про науково-технічне співробітництво;

г) патентні та ліцензійні угоди.

Заняття №9

Тема: «Платіжний баланс»

Методичні поради: платіжний баланс – це агреговане віддзеркалення економічних відносин країни з рештою світу протягом певного періоду часу. На основі платіжного балансу проводиться аналіз зовнішньоекономічної діяльності, дається оцінка валютно-фінансовому стану окремо взятої країни. Стан платіжного балансу – індикатор стану всієї економіки, а динаміка зміни стану окремих його статей відображає головні тенденції економічного розвитку суспільства й може бути основним джерелом інформації для прийняття рішень державної політики. При виченні цієї теми студенту спочатку слід опанувати основні поняття, структуру, джерела інформації, фактори платіжного балансу та проблеми його несбалансованості. Особливу увагу приділити практичним завданням, що допоможуть зрозуміти суть та структуру платіжного балансу. Перед семінаром для перевірки отриманих знань студенту рекомендовано пройти тестовий контроль.

План семінару:

1. Основні поняття та джерела інформації платіжного балансу.

2. Структура платіжного балансу.

3. Фактори, що впливають на платіжний баланс.

4. Проблема несбалансованості платіжного балансу.

Ключові поняття:

Баланс міжнародних інвестицій

Види портфельних інвестицій: боргові зобов’язання, цінні папери, які забезпечують участь у капіталі

Виключне фінансування: анулювання боргу, запозичення для врегулювання платіжного балансу, обмін заборгованості на акції, переоформлення заборгованості, прострочення платежів за заборгованістю

Готівкові гроші та депозити

Деривативи: варант, опціон, своп, форвард, ф’ючерс

Дебет

Доходи

Економічна територія країни

Економічна угода

Інвестиції: інші, портфельні, прямі

Інвестиційна позиція

Комерційні кредити

Кредит

Платіжний баланс

Позики

Послуги

Рахунок: операцій з капіталом і фінансових операцій, поточних операцій

Резервні активи: валютні активи, монетарне золото, резервна позиція в МВФ, спеціальні права запозичення

Резиденти-нерезиденти

Ринкова ціна

Розрахункова одиниця

Система подвійного запису

Спеціальні права запозичення

Товари

Трансферти: капітальні, поточні

Час реєстрації

Чиста інвестиційна позиція

Чисті пропуски і помилки

Баланс міжнародних інвестицій (international investment balance) — похідний від платіжного балансу статистичний звіт, який показує накопичувальні запаси зовнішніх фінансових активів і зобов’язань країни.

Види портфельних інвестицій:

боргові зобов’язання (deht securities) — облігації, інструменти грошового ринку і фінансові деривативи, які підтверджують право кредитора на стягнення боргу з боржника.

цінні папери, які забезпечують участь у капіталі (equity securities) – акції, паї, американські депозитарні розписки (розписки на іноземні акції, депоновані у банках США), які підтверджують участь у капіталі підприємств;

Виключне фінансування (exceptional financing) — операції, які проводить країна, що має проблеми з фінансуванням від’ємного сальдо платіжного балансу, за узгодженням і за підтримки її зарубіжних партнерів з метою зменшення цього сальдо до рівня, який може бути профінансований традиційними методами:

анулювання боргу (deht forgiveness) — добровольна відмова кре­дитора від частини або всієї суми боргу, зафіксована у відповідній угоді між країною-кредитором та країною-боржником;

запозичення для врегулювання платіжного балансу (credits for B. of Ps needs) — позики, які обмінюють державні органи та центральний банк від іноземноі країни з метою фінансування платіжного балансу у виняткових ситуаціях;

обмін заборгованості на акції (deht/egnity swap) — обмін, звичайно за угодою нижчою від номіналу, простроченої заборгованості та інших боргових зобов’язань на акції компанії країни-боржника;

переоформлення заборгованості (deht recheduling) — зміна умов існуючого договору або укладання нової угоди, що передбачає заміну початково узгоджених строків платежів на нові;

прострочення платежів за заборгованістю (arreavis) — спосіб надзвичайного фінансування платіжного балансу, в рамках якого країни — за згоди кредитора або без неї — просто не сплачують належні суми за зовнішніми зобов’язаннями.

Готівкові гроші та депозити (cash and deposits) — банкноти і монети, що перебувають в обігу і використовуються для здійснення платежів, депозити до запитання, заощаджувальні, термінові та інші депозити.

Дебет (debet) — відплив валютних цінностей за кордон; він формується за рахунок імпорту, залучення інвестицій, грошових коштів, які розміщені за кордоном резидентами цієї країни, кредитів, що надані нерезидентам, а також за рахунок коштів, що йдуть на погашення кредитів за кордон, платежі за цією статтею супроводжуються записом (-).

Деривативи — інструменти грошового ринку, які підтверджують право кредитора на стягнення боргу з боржника:

варант (warrant) — форма опціону, яка надає право його тримачу купити у продавця варанта певну кількість акцій і облігацій на спеціально обумовлених умовах протягом певного періоду часу;

опціон (option) — контракт, який дає право покупцеві опціону купити (опціон "кол") або продати (опціон "пут") певну кількість фінансових інструментів або товарів за раніше обумовленою ціною протягом певного терміну;

своп (swap) — угода, за якою учасники обмінюються платежа­ми щодо однакової суми заборгованості на раніше обумовлених умовах;

форвард (forward) — угода, яка укладається з метою страхування від втрат у випадку зміни процентних ставок, у рамках якої сторони домовляються про ставку процента за певною умовною сумою заборгованості, яку треба виплатити в певні терміни;

ф’ючерс (futures) — угода, що передбачає обмін реального активу, який належить одній зі сторін, на фінансовий актив, який належить іншій стороні, або обмін двома фінансовими активами у встановлений в угоді термін і за раніше обумовленим курсом.

Доходи (income) — група статей рахунка поточних операцій платіжного балансу, що поєднує платежі між резидентами і нерезидентами, пов’язані з оплатою праці нерезидента, і операції, пов’язані з доходами на інвестиції.

Економічна територія країни (economic territory of a country) — географічна територія, що перебуває під юрисдикцією уряду певної країни, в межах якої можуть вільно пересуватись робоча сила, товари і капітал.

Економічна угода — економічний потік, який відбиває створення, перетворення, обмін передачу або знищення економічної цінності та включає зміни у власності на товари чи фінансові активи у надані послуг, робочої сили та капіталу.

Інвестиції:

інші (other investments) — всі інші міжнародні інвестиції, які не належать до прямих і портфельних інвестицій.

портфельні (portfolio investment) — група статей платіжного балансу, що показує взаємовідносини між резидентами і нерезидентами у зв’язку з торговлею фінансовими інструментами, які не дають права контролю над об’єктом інвестицій;

прямі (direct investment) — група статей фінансового рахунка платіжного балансу, що відображає стійкий вплив інституційної одиниці — резидента одної економіки (прямого инвестора) на інституційну одиницю — резидента іншої економіки (підприємства пря­мого інвестування);

Інвестиційна позиція (investment position) — баланс міжнародних інвестицій на кінець певного періоду, що відображає сукупність фінансових операцій, вартісних змін та інших коригуючих процедур, які мали місце протягом періоду, що розглядається, визначає величину зовнішніх активів і пасивів країни.

Комерційні кредити (commercial credits) — вимоги і зобов’язання, що виникають у результаті надання постачальником кредиту покупцеві товарів і послуг або попередньої оплати покупцем ще не отриманих товарів і послуг.

Кредит (credit) — приплив валютних цінностей з-за кордону; він формується за рахунок експорту товарів та послуг, іноземних інвестицій в економіку цієї країни, грошових коштів, які розміщені на рахунках у банках цієї країни нерезидентами, а також кредитів, наданих країні з-за кордону, надходження за цією статтею супроводжуються знаком "+".

Платіжний баланс (balance of payments) — статистичний запис усіх економічних угод або зобов’язань, які здійснюються протя­гом певного проміжку часу (як правило, одного року) між резиден­тами певної країни та нерезидентами інших країн.

Позики (loans) — фінансові активи, що виникають внаслідок того, що кредитор напряму надає позичальнику певну суму грошових коштів.

Послуги (services) — група статей рахунка поточних операцій платіжного балансу, яка включає транспортні послуги, поїздки і ряд інших послуг (зв’язок, будівництво, страхування, комп’ютерні й особисті послуги тощо), що надаються резидентами нерезиден­там і навпаки.

Рахунок:

операцій з капіталом і фінансових операцій (capital and financial account balance) — група статей платежного балансу, що фіксує міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансуються експорт та імпорт товарів і послуг;

поточних операцій (current account balance) — ключове поняття міжнародної економіки, що позначає міжнародний рух реальних матеріальних цінностей (товарів та послуг).

Резервні активи (reserve assets) — міжнародні високоліквідні активи країни, які перебувають під контролем й грошової влади або уряду і в будь-який момент можуть бути використаними для фінансування дефіциту платіжного балансу і регулювання курсу національної валюти:

валютні активи — звичайно найбільш значуща частина міжнародних активів, що складається з вимог до нерезидента у формі іноземної валюти, банківських депозитів, урядових цінних паперів, інших цінних паперів, фінансових деривативів, акцій приватних підприємств і вимог, що виникають у результаті угод між національними й іноземними ЦБ, а також урядовими органами.

монетарне золото — золото проби не менше 995/1000, що знаходиться в сховищі ЦБ або уряду, яке в будь-який момент може бути продане за іноземну валюту на світовому ринку або міжнародним організаціям;

резервна позиція в МВФ — сума резервного траншу (частки) країни в МВФ і боргу з боку МВФ;

спеціальні права запозичення (СДР) (special drawing rights (SDR)) — резервний актив, що випускається МВФ, який розподіляється між країнами-членами відповідно до їхніх квот і може бути використаний для отримання кредитів і здійснення платежів;

Резиденти-нерезиденти (residents-nonresidents) — резидентом вважається домашне господарство або юридична особа (корпорація, відділення зарубіжних фірм, некомерційні організації, органи державного управління), які знаходяться в країні більше року і мають у ній центр свого економічного інтересу. Вважається, що фізична або юридична особа має в певній країні центр свого економічного інтересу, якщо вона розташована на її економічній території, веде на ній господарську діяльність і здійснює економічні операції терміном не менше року. Права володіння власністю (зем­лею, спорудами тощо) досить для того, щоб вважати, що певна осо­ба має центр економічного інтересу в даній країні. Якщо фізична особа знаходиться за межами економічної територи країни більше року, вона перестає вважатись резидентом.

Ринкова ціна (market price) — сума грошей, яку покупець готовий добровольно заплатити за товар, що купує у продавця, готово­го, у свою чергу, добровільно продати йому цей товар. Тобто це ціна, за якою укладаються реальні угоди між незалежним покупцем і незалежним продавцем.

Розрахункова одиниця (accounting unit) — при підготовці платіжного балансу країни мають використовувати ту розрахункову одиницю, яка застосовується ними у внутрішніх розрахунках і обліку. Для перерахунку даних у долари США рекомендується застосовувати курс національної валюти до долара, який фактично діяв на дату укладання платіжного балансу.

Система подвійного запису (double entry system) — бухгалтерська балансова тотожність; кожна операція, що в ній відображається, має бути представлена двома записами, які мають однаковий вартісний вираз: дебетовому, який свідчить про надходження товарів чи коштів на певний рахунок, та кредитовому, який характеризує надання товару чи виплату коштів з цього рахунку.

Товари (goods) — група статей платіжного балансу, яка підсумовує на базі FОВ за ринковими цінами експорт та імпорт звичайних товарів, товарів для наступної обробки, ремонт товарів, придбання товарів у портах транспортними організаціями і немонетарного золота.

Трансферти:

капітальні (capital transfers) — трансферти, що поєднують передачу прав власності на основний капітал, пов’язані з придбанням або використанням основного капіталу чи передбачають анулювання боргу кредитором;

поточні (current transfers) — трансферти, які не означають передачі права власності на основний капітал, не пов’язані з придбанням або використанням основного капіталу і не передбачають анулювання боргу кредитором.

Час реєстрації (time of registration) — час подвійного запису кожної операції в платіжному балансі, момент, коли економічні цінності створюються, перетворюються, обмінюються, передаються або ліквідуються. Якщо момент переходу права власності неочевидний, то ним вважається момент відповідного бухгалтерського запису в обліку покупця і продавця.

Чиста інвестиційна позиція (net ibvestment position) — співвідношення між міжнародними фінансовими ресурсами, які має країна, і її заборгованістю перед іншими країнами.

Чисті пропуски і помилки (net errors and omissions) — стаття платіжного балансу, що відображає пропуски платежів, які з певних причин не були записані в інших статтях платежного балансу, і помилки, що з’явились у записах окремих платежів.

Задачі:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Росія продає 2 млн. т нафти в Італію. У російському платіжному балансі цю угоду буде показано:

а) як кредит з експорту товарів і дебет з імпорту;

б) кредит з експорту і дебет за статтею припливу довгострокового капіталу;

в) кредит з експорту і дебет за статтею припливу короткострокового капіталу;

г) кредит з експорту і дебет за статтею резервних активів.

Задача 2

Яку з наведених нижче угод буде зафіксовано за дебетом у платіжному балансі України:

а) казахська фірма заплатила дивіденд 5 млн тенге українському тримачу її акцій;

б) Нігерія виплачує заробітну плату українському екіпажу літака, який працює за контрактом з нігерійською компанією з перевезення гуманітарних вантажів у Мозамбік;

в) "Фольксваген" купує і привозить обладнання на АвтоЗАЗ для налагодження спільного виробництва;

г) в’єтнамець, який вже більше року працює в хімічній промисловості, переказує частку своєї заробітної плати родині, яка тимчасово живе в Камбоджі?

Задача 3

Розміщення "Газпромом" чергового євробонда за кордоном є:

а) імпортом капіталу, і тому відображається за дебетом;

б) експортом капіталу, і тому відображається за кредитом;

в) імпортом капиталу, і тому відображається за кредитом;

г) експортом капіталу, і тому відображається за дебетом?

Задача 4

Як будуть відображені в платіжному балансі України такі надходження від операцій "Укравіаліній":

а) 100 тис. дол. США за перевезення персоналу групи Патрісії Каас з Києва до Парижа;

б) 50 тис. дол. США за перевезення групи Філіппа Кіркорова з Києва до Львова;

в) 25 тис. дол. за перевезення групи "Океан Ельзи" з Софії до Праги?

Задача 5

Львівський автобусний завод володіє 50% акцій у капіталі нафтопереробного заводу "Туркменбензин" у Туркменістані, прибуток "Туркменбензину" становив 200 тис. у. о., з яких 100 тис. було реінвестовано у виробництво і 100 тис. виплачено як дивіденди. ЛАЗ надав "Туркменбензину" довгостроковий кредит на 500 тис. у. о. під 10% річних. Але зі свого боку "Туркменбензин" надав ЛАЗу короткостроковий торговий кредит на 100 тис. у.о. під 15% річних для закупівлі в нього бензину. З метою залучення позикових коштів ЛАЗ випускає корпораційні облігації на 100 тис. у. о. під 8% річних, які купив "Туркменбензин". Зареєструйте ці операції в платіжному балансі України.

Розв’язок

Кожна операція відображається в торговому балансі за принципом подвійного запису за дебетом та кредитом. Для відображення кожної операції визначальним буде той факт, чи супроводжується ця операція притоком або відтоком валюти в країну. За таким принципом і зареєструємо ці операції в платіжному балансі України.

Статті платіжного балансу	Кредит	Дебет
Товари		100 000(3)
Доходи	50 000(1) + 50 000(2)	15 000(3) + 8 000(4)
Інші інвестиції	100 000(3)	500 000(2)
Портфельні інвестиції	100 000(4)
Фінансовий рахунок	323 000

1. по-перше, відобразимо в платіжному балансі виплату дивідендів нафтопереробного заводу «Туркменбензин» Львівському автобусному заводу. З умов задачі «Туркменбензин» 100 тис.у.о. прибутку виплатив як дивіденди, а ЛАЗ володіє 50% його акцій, тому в ураїнському платіжному балансі буде відображено по кредіту в статті «доходи» - 50 000 (1);

2. далі ЛАЗ надав "Туркменбензину" довгостроковий кредит на 500 тис. у.о. під 10 % річних, тобто 500 000 (2) відобразяться по дебету в статті «інші інвестиції» та 50 000 (2) по кредиту в статті «доходи» (10% від 500 тис. у.о., що були інвестовані) ;

3. зі свого боку "Туркменбензин" надав ЛАЗу короткостроковий торговий кредит на 100 тис. у. о. під 15% річних для закупівлі в нього бензину. Ця операція відобразиться по кредиту в статті «інші інвестиції» в розмірі 100 000 (3), по дебету в статті «доходи» 15 000 (3) (15% від 1000000у.о., що були інвестовані, це вважатиметься доходом «Туркменбензину»), та 100 000 (3) по кредиту в статті «товари» (експорт бензину);

4. випуск ЛАЗом корпораційних облігацій на 100 тис. у. о. під 8% річних, які купив "Туркменбензин", буде відображений в платіжному балансі України по кредиту в статті «портфельні інвестиції» 100 000 (4) та по дебету в статті «доходи» - 8 000 (4) (8% від 100 000 у.о.);

5. в фінансовому рахунку обчислюємо різницю між сумами дебету та сумами кредиту, яку відображуємо по кредиту.

Задача 6

Країна А експортує товари (зменшення активів) у країну В в обмін на інші товари еквівалентної вартості 100 млн дол. США (збільшення активів на однакову величину). Як буде відображено цю операцію у платежному балансі країни А?

Поточний рахунок	Кредит	Дебет
Експорт товарів
Імпорт товарів

Задача 7

Країна А здійснює нееквівалентну бартерну угоду з країною В: країна А імпортує товари з країни В на 100 млн дол. США й експортує до країни В товари на суму 80 млн дол. Як буде відображено цю операцію у платіжному балансі країни А?

Поточний рахунок	Кредит	Дебет
Імпорт товарів
Експорт товарів
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій (інші інвестиції, пасиви)

Питання для дискусії:

1. Охарактеризуйте економічну ситуацію країни, в якій сальдо поточних, фінансових і капітальних операцій:

а) одночасно додатне;

б) одночасно від’ємне;

в) сальдо поточних операцін додатне, а інших — від’ємне;

г) сальдо капітальних і фінансових операцій додатне, а поточних від’ємне.

Розглядаючи кожний з варіантів, зверніть увагу на потенційно можливу поведінку валютного курсу і резервних активів.

2. "Оскільки в платіжному балансі кожному запису за кредитом відповідає запис за дебетом, ринок іноземної валюти буде перебувати в рівновазі, якщо сальдо платежного балансу в цілому дорівнює нулю". Що ви думаєте з приводу цього вислову? Чи сираведливий він і чому?

3. На думку деяких вчених, міжнародна платіжна позиція країни може вважатися стабільною тільки у випадку, якщо і поточний, і фінансовий рахунки платіжного балансу додатні. Яка ваша думка?

Тести:

1. Активне сальдо платіжного балансу збільшиться, якщо у країні:

а) відбудеться виплата заборгованості за заробітною платою;

б) зменшаться реальні процентні ставки;

в) сповільниться темп економічного зростання;

г) розкрадуть транш МВФ.

2. Складова платіжного балансу країни — рахунок поточних платежів - не охоплює:

а) чисті доходи від інвестицій;

б) транспортні послуги іноземним державам;

в) зміни в активах країни за кордоном;

г) товарний експорт.

3. Яке з наведених тверджень є неправильним:

а) додатне сальдо рахунка капіталу виникає, якщо обсяг відпливу капіталу менше іноземних інвестицій у національну економіку;

б) рахунок капіталу і рахунок поточних операцій у сумі дорівнюють чистому експорту;

в) відповідно до статистики національних рахунків платіжний баланс завжди збалансований;

г) сальдо рахунка поточних операцій дорівнює чистому експорту?

4. Стаття "пропуски й помилки" у платіжному балансі:

а) покликана вирівнювати нерівновагу платіжного балансу, що виникає у зв’язку з різною методологією врахування різноманітних операцій;

б) була б меншою, якби резиденти скоротили контрабандне вивезення товарів;

в) була б меншою, якби скоротився відплив капіталу з України;

г) всі відповіді правильні.

5. Країна зі стійким від’ємним сальдо платіжного балансу має:

а) залучати додаткові довгострокові позики від іноземців;

б) заборонити переказ у країну доходів резидентів від закордонних інвестицій;

в) збільшити випуск державних облігацій для населення;

г) виконати усі вказані вище заходи.

6. Активне сальдо платіжного балансу збільшитъся, якщо у країні:

а) відбудеться виплата заборгованості за пенсіями;

б) прискоряться темпи економічного зростання;

в) оберуть нового президента;

г) сповільниться темп економічного зростання.

7. Якщо рахунок руху капіталу має додатне сальдо:

а) то експорт товарів і послуг має бути додатним;

б) експорт товарів і послуг має бути від’ємним;

в) чистий експорт має бути додатним;

г) чистий експорт має бути від’ємним;

д) трансферов у країну немає.

8. Фінансовий рахунок платіжного балансу поліпшиться за рахунок таких подій:

а) збільшаться трансфертні перекази в країну;

б) іноземці збільшать вкладення в державні облігації;

в) резиденти країни збільшать інвестиції за кордон;

г) центральний банк збільшить обсяг купівлі іноземної валюти;

д) немає правильної відповіді.

9. МВФ надає країнам кредити з метою:

а) збільшення національного експорту;

б) збільшення імпорту;

в) збалансування дефіциту платіжного балансу;

г) "прощання";

д) розкрадання.

10. Класифікуйте кожну з наведеньх операцій (чи відбувається експорт капіталу) з погляду українсъкої економіки:

а) український підприємець купує будинок в Італії;

б) "Приватбанк" відмовляє в позиці уряду Молдови в 200 тис. дол. США;

в) український імпортер верстатів бере короткотермінову позику в одному з німецьких банків для оплати купленої ним партії верстатів;

г) фірма "Нестле" купує акції Львівської кондитерської фабрики "Світоч".

Заняття №10

Тема: «Міжнародна економічна інтеграція»

Методичні поради: розвиток інтеграційних процесів став закономірним результатом зростання міжнародного руху товарів і факторів їх виробництва, що потребує створення більш надійних виробничо-збутових зв'язків між країнами та усунення багатьох перешкод на шляху міжнародної торгівлі і пересування факторів виробництва. А це є можливим тільки в рамках міждержавних інтеграційних об'єднань на основі багатосторонніх політичних угод. Розвиток інтеграційних процесів є найважливішою характеристикою сучасного світового господарства, тому дана тема важлива при вивченні курсів «міжнародної економіки» та «міжнародних економічних відносин». Економічна інтеграція допомагає країнам більш раціонально використовувати сировинні, паливні, трудові ресурси, поліпшити територіальний поділ праці. При вивченні теми студенту необхідно звернути увагу на різницю між економічною інтеграцією та економічним співробітництвом, що базується, головним чином, на торгівлі. Економічна інтеграція відрізняється подальшим поглибленням всебічних зв'язків, зрощенням виробничих процесів окремих країн. Далі треба розглянути передумови, цілі, форми міжнародної економічної інтеграції, її етапи (рис.3), економічні ефекти і наслідки для країн-учасниць та світової економіки. Особливу увагу студента слід звернути на розгляд сучасних інтеграційніх об'єднань та на питання участі України в інтеграційніх процесах. При підготовці до семінарського заняття студент повинен пройти тестовий контроль, підготуватися до дискусії та застовуючи методичні вказівки зробити розрахунок відповідної задачі.

Відміна торгових барєрів в зоні
Зона вільної торгівлі
ЗВТ + єдиний зовнішній кордон
Митний союз
МС+вільне переміщення усіх факторів виробництва
Спільний ринок
СР + узгодження соціально-економічної та валютної політики
Економічний та валютний союз
ЕВС + проведення загальної політики безпеки, єдина структура правосуддя та внутрішніх справ, єдине громадянство
Політичний союз

Рис.3. Етапи міжнародної інтеграції.

План семінару:

1. Сутність, передумови, цілі міжнародної економічної інтеграції.

2. Форми та етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції.

3. Економічні ефекти та наслідкт інтеграції для країн-учасниць.

4. Сучасні інтеграційні угрупування.

5. Європейський союз.

6. Україна та інтеграція.

Ключові поняття:

Економічна інтеграція

Економічний регіоналізм. Економічний союз або повна інтеграція

Ефекти інтеграції: відхилення торгівлі, динамічні, статичні, створення торгівлі

Європейська Рада, Європейський інвестиційний банк, Європейський парламент, Європейський Союз

Європейський фонд орієнтації і гаранта сільського господарства

Європейський фонд розвитку

Єдина аграрна політика

Зона вільної торгівлі

Комісія ЄС

Митний союз

Політичний союз

Преференцию угоди

Програми внутрішнього ринку ЄС

Рада міністрів ЄС

Спільний ринок

Суд ЄС

Теорія "другого найкращого"

Теорія митного союзу

Типи інтеграційних об’єднань: економічний союз або повна економічна інтеграція; зона вільної торгівлі; митний союз; політичний союз; преференційні угоди; спільний ринок.

Економічна інтеграція (economic integration) — процес економічної взаємодії країн, який приводить до зближення господарських механізмів та набирає форми міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.

Економічний регіоналізм — наслідок інтеграційних процесів, у результаті яких окремі групи країн створюють між собою більш сприятливі умови для торгівлі, інколи також для міжнародного руху факторів виробництва, ніж для усіх інших країн.

Економічний союз, або повна інтеграція — процес, який передбачає разом з єдиним митним тарифом і вільним рухом факторів виробництва координацію макроекономічної політики й уніфікацію законодавств у ключових сферах — валютній, бюджетній, грошовій.

Ефекти інтеграції:

відхилення торгівлі (trade diversion) — переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі товару в ефективного позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

динамічні (dynamic effects) — економічні наслідки, які виявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу;

статичні (static effects) — економічні наслідки, які виявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат. Серед них найважливішими є:

створення торгівлі (trade creation) — переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу.

Європейська Рада (European Council) — директивний орган ЄС, який збирається на періодичні засідання (не менше двох разів на рік) у складі голів держав і урядів країн — членів ЄС і голови Комісії ЄС.

Європейський інвестиційний банк (Еuгореаn Investment Bank) — головний інвестиційний інститут ЄС, створений (відповідно до Римського договору) за рахунок внесків країн ЄС у статутний капітал і мобілізації коштів на світовому ринку капіталів, що інвестуються в прюритетні проекти в країнах ЄС.

Європейський парламент (Еuгореаn Parliament) — представницький і консультативний орган ЄС.

Європейський Союз (EU) — найбільш розвинене у світі регіональне інтеграційне угруповання, економічний союз 25 країн Європи: Австрії, Бельії, Великобританії, Данії, Греції, Естонії, Ірландії, Іспанії, Італії, Кіпра, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції.

Європейський фонд орієнтації і гаранта сільського господарства (ФЕОГА) — здійснює єдине фінансування сільського господарства через бюджет ЄС.

Європейський фонд розвитку (Еurореаn Development Fund) — надає фінанси для стабілізаційних фондів і венчурний капітал.

Єдина аграрна політика (common agriculture policy) — узгоджує дії країн ЄС щодо забезпечення стабільності поставок сільськогосподарської продукції за стабільними цінами, збільшення продуктивності сільського господарства, підтримання життевого рівня фермерів і їх сімей та підтримання розумного рівня роздрібних цін.

Зона вільної торгівлі — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає повне скасування митних тарифів за взаємної торгівлі зі збереженням національних митних тарифів щодо третіх країн.

Комісія ЄС (Commission of the EU) — наддержавний виконавчий орган ЄС.

Митний союз — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної системи не­тарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн.

Політичний союз — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах з третіми країнами наддержавним органам.

Преференційні угоди — підписуються на двосторонній основі між окремими державами або між уже наявними інтеграційними угрупованнями й окремою країною або групою країн.

Програми внутрішнього ринку ЄС (ЕU Internal Market Program) — програма створення спільного ринку товарів і послуг, що діяла в період з 1985 до 1992 р.

Рада міністрів ЄС (Council of the EU) — міжурядовий орган ЄС.

Спільний ринок — інтеграційне угруповання країн, в якому країни домовляються про свободу пересування не тільки товарів і послуг, а й факторів виробництва — капіталу і робочої сили.

Суд ЄС (Court of Justice) — верховна судова інстанція ЄС, яка складається з 13 суддів, що призначаються на 6 років за взаємною згодою урядів країн ЄС.

Теорія "другого найкращого" (theory "of the second best") — крім свободи торгівлі, що безумовно приводить до зростання сукупного добробуту, іншого варіанта торговец політики, яка також безумовно забезпечувала б зростання сукупного добробуту, немає.

Теорія митного союзу (customs union theory) — теорія, за якою внаслідок утворення митного союзу виникають два типи ефектів: статичні (ефект створення торгівлі та ефект відхилення торгівлі) та динамічні.

Типи інтеграційних об’єднань:

економічний союз або повна економічна інтеграція — передбачає разом з єдиним митним тарифом і вільним рухом факторів виробництва координацію макроекономічної політики і уніфікацію законодавств країн-членів у ключових сферах — валютній, бюджетній, грошовій;

зона вільної торгівлі — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає повне скасування митних тарифів при взаємній торгівлі за збереження національних митних тарифів щодо третіх країн;

митний союз — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і единої системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн;

Політичний союз — інтеграційне угруповання країн, яке передбачає передачу національними урядами більшості своїх функцій у відносинах з третіми країнами наддержавним органам:

преференційні угоди — підписуються на двосторонній основі між окремими державами або між уже існуючими інтеграційними угрупованнями і окремою країною або групою країн;

спільний ринок — інтеграційне угруповання країн, в якому країни домовляються про свободу пересування не тільки товарів і послуг, а й факторів виробництва — капіталу і робочої сили.

Питання для дискусії:

1. Країна, яка виробляє виключно промислові товари, прагне створити митний союз із країною, яка виробляє виключно сільськогосподарські й сировині товари. Чи приведе такий митний союз до підвищення рівня добробуту в кожній із країн? Чому?

2. Чому з метою аграрного протекціонізму в ЄС використовується система компенсаційних зборів, а не ввізних мит?

3. Побутує думка, що економічна інтеграція між країнами, що розвиваються, не зможе забезпечувати істотного зростання їхнього добробуту, оскільки в них просто немає достатнього асортименту товарів, які становлять інтерес для взаємної торгівлі. Яка ваша думка?

4. Які сторони розвитку інтеграцінного процесу в Європі є сприятливими і які несприятливими для України?

5. Ви є головою уряду у великій промислово розвинутій країні, якій протистоять потужні нафтова та кавова картель. Яку державну політику ви оберете для протидії владі картелей? Яких міжнародних угод ви будете прагнути? Чи слід вам зайняти пасивну очікувальну позицію та дозволити ринковим силам самим розв’язати ці проблеми?

6. Чи справедливе твердження: "Виграш малої країни від інтеграції з великою країною більпий, ніж у великої країни"?

Задачі:

Розрахункові завдання:

Задача 1

Автомобільне колесо коштує в Україні 100 дол. США, у Польщі — 80 дол., у Росії — 60 дол.. Україна — маленька країна, і її зовнішня торгівля не впливає на рівень світових цін.

А. В Україні вводиться 30-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Б. Якщо після цього Україна утворить митний союз з Польшею, чи буде вона сама виробляти колеса або імпортуватиме іх?

В. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною і Польшею?

Г. Припустимо тепер, що в Україні вводиться 10-відсотковий, а не 30-відсотковий адвалорний тариф на імпорт колес із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Д. Якщо тепер Україна утворить митний союз з Польшею, чи буде вона сама продукувати колеса або імпортуватиме їх?

Е. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною та Польшею?

Розв’язок.

А. Якщо в Україні вводиться 30-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі, то колеса, що будуть імпортуватися з Польщі, в Україні коштуватимуть 80 + 80*0,3 = 104 долара, тобто більше ніж вартість українських колес (104> 100). А колеса, що імпортуватимуться з Росії, будуть коштувати в Україні 60 + 60*0,3 = 78 дол., тобто менше чим вартість відповідної української продукції (78<100). Таким чином Україні вигідним буде імпорт колес тільки з Росії.

Б. Якщо Україна утворить митний союз з Польшею, що передбачає скасування національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн, то ціна польського колеса в Україні буде 80 дол. (30-відсотковий адвалорний тариф буде скасовано). Таким чином Україні буде вигідніше імпортувати колеса із Польщі, а не виробляти їх.

В. При заснуванні митного союзу між Україною і Польшею, виникне ефект створення торгівлі, тому що місцеві споживачі переорієнтуються з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), що стане можливим в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу.

Г. Якщо в Україні вводиться 10-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі, то колеса, що будуть імпортуватися з Польщі, в Україні коштуватимуть 80 + 80*0,1 = 88 дол., тобто менше ніж вартість українських колес (88<100). А колеса, що імпортуватимуться з Росії, будуть коштувати в Україні 60 + 60*0,1 = 66 дол., тобто менше ніж вартість українського виробника (66<100). Таким чином Україні вигідним буде імпорт колес як із Росії, так і з Польщі.

Д. Якщо Україна утворить митний союз з Польшею, то ціна польського колеса в Україні буде 80 дол. Таким чином Україні буде вигідніше імпортувати колеса з Польщі, а не виробляти їх, та імпортувати колеса з Росії, які також будуть дешевше навіть з 10-процентним адвалорним тариом.

Е. При заснуванні митного союзу між Україною і Польщею, виникне ефект відхилення торгівлі, тобто місцеві споживачі переорієнтуються із закупівлі товару в ефективного позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, що відбудеться в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу.

Задача 2

Доместія та Екстернія збираються створити зону вільної торгівлі. До цього Доместія імпортувала 10 млн. транзисторних радіоприймачів із третіх країн за 100 дол. кожний, які оподатковувалися митом у 30 дол. Витрати виробництва цих радіоприймачів в Екстернії становлять 110 дол. а у Доместії — 130 дол.

А. Якою буде для Доместії ціна переоріентації її зовнішньої торгівлі на Екстернію після створення зони вільної торгівлі?

Б. Наскільки має збільшитись обсяг імпорту Доместії, щоб компенсувати витрати, викликані ідеєю переоріентації?

Тести:

1. Якщо дві країни укладаютъ угоду, за якою експортно-імпортні операції резидентів цих країн не оподатковуютъся митами, то така форма інтеграції називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) преференційна торгова угода.

2. Узгоджене скасування групою країн націоналъних митних тарифів і запровадження загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) преференційна торгова угода.

3. Ефект споживання показує:

а) як рівень споживання залежить від розміру імпортного мита;

б) зростання споживання в результаті виходу країни з митного союзу;

в) як споживання ресурсов всередині країни залежить від поділу праці в рамках митного союзу;

г) збільшується споживання товару в результаті приєднання країни до митного союзу;

д) всі відповіді правильні;

е) немає правильної відповіді.

4. Динамічний ефект економіної інтеграції — це:

а) економічні наслідки, які виявляються на пізніших стадіях функцюнування митного союзу;

б) переорієнтація місцевих споживачів купівлі товару з ефективнішого позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

в) переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовіншне джерело імпорту, яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

г) економічні наслідки, які виявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат.

5. Що належить до переваг інтеграції країн:

а) зростаюча конкуренція між виробниками інших країн;

б) близькість рівнів економічного розвитку та ступеня зрілості країн, що інтегруються;

в) розв’язання завдань торгової політики;

г) усі відповіді правильні?

6. Що належить до передумов інтеграції:

а) сприяння структурній перебудові економіки;

б) відплив ресурсов від менш економічно розвинених до більш розвинених;

в) близькість рівнів економічного розвитку та ступеня економічної зрілості країн, що інтегруються;

г) усі відповіді правильні?

7. Процес економічної взаємодії країн, який приводить до зближення господарських механізмів, який набирає форми міждержавних угод і погоджено регулюється міждержавними органами, називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) економічна інтеграція.

8. Процес підписання на двосторонній основі угод між окремими державами або між вже наявними інтеграційними угрупованнями й окремою країною або групою країн називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) преференційна торгова угода.

9. Якщо у результаті утворення митного союзу виникає ефект відхилення торгівлі, то:

а) добробут країн, які не беруть участь у митному союзі, погіршиться;

б) добробут країн — учасниць митного союзу погіршиться, якщо ефект відхилення торгівлі перевищує ефект створення торгівлі;

в) добробут країн — учасниць митного союзу поліпшиться, якщо ефект відхилення торгівлі буде меншим від ефекту створення торгівлі;

г) усі відповіді правильні.

10. Що належить до недоліків інтеграції:

а) демографічний ефект;

б) створення сприятливого зовнішньополітичного становища;

в) зростання конкуренції між виробниками інших країн;

г) зростання кількості злиттів компаній?

Заняття №11

Тема: «Міжнародні валютно-фінансові відносини»

Методичні поради: міжнародні валютно-фінансові відносини — це відносини, що виникають між суб'єктами світового ринку, опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Вони ґрунтуються на установлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. При вивченні даної теми студенту перш за все необхідно розглянути поняття світової валютної системи, її елементи, етапи становлення. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується подальшим поглибленням інтеграції та зміцненням взаємозвязків між національними економіками, які передбачають здійснення відповідних зовнішньоекономічних операцій. Основою для проведення таких операцій є валютний ринок, на якому формується система різноманітних фінансово-кредитних відносин між країнами з приводу зовнішньої торгівлі, надання послуг за кордоном, залучення іноземних інвестицій, кредитів та інших видів зовнішньоекономічної діяльності, які потребують обміну і використання іноземної валюти. Тому далі необхідним для студента є з’ясування понять валютного ринку (його функцій, класифікації, опреацій, що здійснюються на ньому), валюти, валютного курсу, валютної політики. Особливу увагу треба приділити питанням стану й перспективам розвитку світової валютної системи. Також при підготовці до семінарського заняття студент повинен пройти тестовий контроль, підготувати дискусійні питання та розглянути методику розв’язку типових задач.

План семінару:

1. Поняття світової валютної системи, її елементи.

2. Етапи становлення світової валютної системи.

3. Валютний ринок, його сутність, функції.

4. Класифікація валютних ринків.

5. Операції на валютному ринку.

6. Валютний курс та валютна система.

7. Європейська валютна система.

8. Стан та перспективи розвитку світової валютної системи.

Ключові поняття:

Валюта

Валюта: вільного використання, іноземна, конвертована, національна, резервна, тверда

Валютне котирування: крос-котирування, непряме, пряме

Валютний (обмінний) курс: валютне правління, керовано плаваючий, коригований, незалежно плаваючий, номінальний, номінальний ефективний, обмежено гнучкий, плаваючий, реальний, реальний ефективний, спот-курс, фіксований, форвардний

Валютний коридор

Девальващя валюти

Джей-крива

Еластичність попиту на валюту

Євровалюта

Європейська валютна система

Європейський валютно-економічний союз

Євроринок валют

Єдність валютного курсу

Знецінення валюти

Золотий стандарт

Золотодевізний стандарт

Кероване плавання

Конвертація: внутрішня, за капітальними операціями, за поточними операціями, зовнішня, повна, товарна

Курсоутворення: брудне плавання, чисте плавання

Міжнародна валютно-фінансова система

Міжнародна ліквідність

Множинність валютних курсів

Оптимальний валютний простір

Паралельний обіг валюти

Повзуча фіксація

Подорожчання валюти

Реальна девальвація

Ревальвація валюти

Спекулятивна атака

Сучасна валютна система

Умова Маршалла-Лернера

Форми паралельного обігу: валютне заміщення, доларизація

Цільові зони

Валюта (currency) — готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет:

вільного використання (freely usable currency) — валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

іноземна (foreign currency) — платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

конвертована (currency convertibility) — валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на іноземну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами;

національна (national currency) — законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

повна (full currency) — відсутність будь-якого контролю й обмежень і щодо поточних, і щодо капітальних операцій;

резервна (reserve currency) — валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

тверда (hard currency) — валюта, яка характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

Валютне котирування (currency quotation) — визначення валют­ного курсу на основі вибраних ринкових механізмів:

крос-котирування — визначення курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них відносно третьої валюти, переважно до долара США;

непряме (indirect), або обернене (reciprocal), — визначення ва­лютного курсу одиниці національної валюти через певну кількість одиниць іноземної валюти;

пряме (direct), або нормальна (normal), — визначення валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти.

Валютний (обмінний) курс (exchange rate) — ціна одиниці національної валюти, яка виражена в одиницях іноземної валюти, або відносна ціна валюти двох країн:

валютне правління (currency board) — фіксація курсу національної валюти до іноземної, причому випуск національної валю­ти повністю забезпечено запасами іноземної (резервної) валюти;

керовано плаваючий (managed floating exchange rate) — курс, який встановлюється центральним банком, а не валютним ринком, але з частою його зміною, яка має не автоматичний характер, а бере до уваги макроекономічні показники.

коригований (adjusted exchange rate) — курс, який автоматич­но змінюється згідно зі змінами певного набору економічних показників;

незалежно плаваючий (independently floating exchange rate) — курс, що визначається на підставі співвідношення попиту і пропозиції на валюту на валютному ринку за умови невтручання держави в цей процес;

номінальний (nominal exchange rate) — курс між двома валюта­ми, ціна одиниці національної валюти, визначена в одиницях іно­земної валюти:

Е_n =С_f/С_d,

де Е_n — номінальний валютний курс; С_f — іноземна валюта; С_d — національна валюта;

номінальний ефективний (HEBK) (nominal effective exchange rate — NEER) — індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженими відповідно до частки цих країн у валютних операціях певної країни:

E^e_n = _i (P^E_ni * W_i).

де Е^e_п — номінальний ефективний валютний курс; _i — знак суми показників по і-країнах; і-країна — торговий партнер; Р^E_ni = Е_1i/Е_0i — індекс номінального валютного курсу поточного року (Е_1i) порівняно з базовим роком (Е_0i) кожної і-ї країни — торгового партнера;

W_i = (X_i + IМ_i)/(X_total + IМ_total) — частка кожної країни (X_i + IМ_i) у торговому обороті певної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

обмежено гнучкий (limited flexibile exchange rate) — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає невеликі коливання валютного курсу згідно з установленими правилами;

плаваючий (flexibile/floating exchange rate) — курс, що вільно змінюється під дією попиту і пропозиції, на який держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій;

реальний (real exchange rate) — номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням змін рівня цін у своїй країні й у тій країні, до валюти якої котирується національна валюта:

E_r= E_n * P_f / P_d .

де Е_r — реальний валютний курс; Р_f — індекс цін іноземної країни; Р_d — індекс цін своєї країни;

реальний ефективний (РЕВК) (real effective exchange rate — REER) — номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу певної країни до валют країн — основних торгових партнерів:

E^e_r = _i (P^E_ri * W_i).

де Е^e_r — реальний ефективний валютний курс; _i — знак суми показників по і-країнах; і-країна — торговий партнер; Р^E_ri = Е_r/Е₀ — індекс реального валютного курсу поточного року порівняно з базовим роком кожної країни — торгового партнера; W_i = (X_i + IМ_i)/(X_total + IМ_total) — частка кожної країни в торговому обороті певної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

спот-курс (spot rate) — курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше двох робочих днів з моменту досягнення угоди про курс;

фіксований (pegged/fixed exchange rate) — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення від нього в той чи іншій бік не більше ніж на 2,25 %;

форвардний (forward rate), або строковий — узгоджений курс, за яким обмінюються валюти в певний момент у майбутньому, більше ніж через три дні після досягнення угоди про курс.

Валютний коридор (exchange rate band) — встановлені межі ко­ливання валютного курсу, який держава зобов’язується підтримувати.

Девальвация валюти (currency devaluation) — законодавче зни­ження курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

Джей-крива (J-curve) — тимчасове погіршення торгового балан­су в результаті зниження реального курсу національної валюти, що приводить до його наступного поліпшення.

Еластичність попиту на валюту (elasticity of currency demand) — співвідношення зміни в обсягах попиту та пропозиції валюти з процентною зміною валютного курсу.

Євровалюта — валюта, яка переказана на рахунок іноземних банків та використовується ними для операцій в усіх країнах, включаючи країну — емітента цієї валюти.

Європейська валютна система (European Monetary System) — створена країнами-членами ЄС зона координованого плавання щодо долара США курсів національних валют з метою забезпечення їх більшої стабільності.

Європейський валютно-економічний союз (European Economic and Monetary Union) — стадія розвитку валютно-фінансової інтеграції країн ЄС, яка передбачає перехід до єдиної грошової політики, створення єдиного центрального банку і введения єдиної валюти (євро — euro).

Євроринок валют — сукупність операцій з валютами, які діють поза країною походження.

Єдність валютного курсу (single exchange rate) — використання одного ефективного курсу для всіх видів валютних операцій усіх учасників цих операцій і валют, в яких вони здійснюються.

Знецінення валюти (currency depreciation) — зниження вартості валюти за режиму плаваючого валютного курсу.

Золотий стандарт (gold standard) — міжнародна валютна систе­ма, яка заснована на офіційному закріпленні країнами золотого вмісту в одиниці національної валюти із зобов’язанням центральних банків купувати і продавати національну валюту в обмін на золото.

Золотодевізний стандарт (gold exchange standard) — міжнародна валютна система, заснована на офіційно встановлених фіксованих паритетах валют до долара США, який, в свою чергу, конвертувався в золото за фіксованим курсом.

Кероване плавання (managed floating) — політика управління валютним курсом за допомогою валютних інтервенцій, що передбачає купівлю або продаж іноземної валюти.

Конвертація (currency convertibility) — здатність резидентів і нерезидентів вільно, без будь-яких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах з реальними та фіксованими активами:

внутрішня (internal convertibility) — право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;

жорстка (hard) — якщо національна валюта має фіксований курс відносно іноземної;

за капітальними операціями (capital account convertibility) — відсутність обмежень на платежі й трансферти за капітальними міжнародними операціями, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів і трансферов;

за поточними операціями (current account convertibility) — відсутність обмежень на платежі й трансферти за поточними міжнародними операціями, які пов’язані з торгівлею товарами, послу­гами, міждержавними переказами доходів і трансферов;

зовнішня (external convertibility) — право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами;

м’яка (soft) — якщо національна валюта має плаваючий курс щодо іноземної;

повна (full convertibility) — відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень за поточними і капітальними операціями;

товарна (commodity convertibility) — здатність економіки генерувати достатню кількість товарів і послуг для задоволення попиту резидентів і нерезидентів, які здійснюють платежі в іноземній і національній валюті.

Курсоутворення:

брудне плавання (dirty floating) — курсоутворення за активної інтервенції центрального банку на валютному ринку;

чисте плавання (clean floating) — курсоутворення без втручання центрального банку у валютний ринок.

Міжнародна валютно-фінансова система (international monetary system) — закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

Міжнародна ліквідність — сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть використовуватись у міжнародних розрахунках: золото, ВКВ у запасах держав, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити), SDR (special drawing rights) (спеціальні пра­ва запозичення — СПЗ).

Множинність валютних курсів (multiple exchange rate) — законодавчо встановлене використання різних ефективних курсів на­ціональної валюти залежно від видів валютних операцій, учасників цих операцій і валют, у яких вони здійснюються.

Оптимальний валютний простір (optimum currency area) — підтримання фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн і плаваючого валютного курсу з іншими країнами.

Паралельний обіг валюти (currency co-circulation) — використання і визнання законним платіжним засобом однієї або декількох іноземних валют у грошовій системі держави разом з національною валютою.

Повзуча фіксація (crawling peg) — механізм встановлення валютного курсу як відсотка коливання навколо центрального пари­тету, що передбачає регулярну його зміну на певну величину.

Подорожчання валюти (currency appreciation) — збільшення вартості валюти за режиму плаваючого валютного курсу.

Реальна девальвація (real devaluation) — зниження реального курсу національної валюти за режиму фіксованого валютного кур­су, яке відбулося з урахуванням зміни рівня цін у своїй країні та в тій країні, до валюти якої котируеться національна валюта.

Ревальвація валюти (currency revaluation) — законодавче підвищення курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

Спекулятивна атака (speculative attack) — різке зростання пропозиції валюти на ринку в період послабления її курсу, що призводить до втрати валютних резервів країни у випадку спроб підтримати валютний курс, який падає.

Сучасна валютна система — девізна валютна система з комбінуванням фіксованих та плаваючих валютних курсів, яка регулюється як на двосторонніх засадах шляхом угод між країнами, так і на багатосторонній основі — через механізми МВФ.

Умова Маршалла — Лернера (Marshall-Lerner condition) — зниження вартості національної валюти (девальвація) приводить до поліпшення торгового балансу, якщо сума абсолютних значень еластичності національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт більша за одиницю.

Форми паралельного обігу:

валютне замещення (currency substitution) — використання іноземної валюти тільки як засобу обігу;

доларизація (dollarization) — використовування іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу заощадження.

Цільові зони (target zones) — параметри валютного курсу, до яких країна вважає необхідним прямувати.

Задачі:

Задача 1

Український підприємець бажає в комерційному банку купити євро за долар. Банку необхідно розрахувати крос-курс євро до долара, використовуючи курси обох валют до гривні (Курси валют на жовтень 2009 року: EUR: покупка – 12,3000; продаж – 12,4500; USD: покупка – 8,3700; продаж – 8,4200). Скільки доларів необхідно заплатити підприємцю, якщо він бажає купити 100 євро при прямій та зверненій котировках.

Розв’язок

Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти (або це котирування двох іноземних валют, жодна яких не є національною валютою учасника угоди, який встановлює курс). Наприклад курс долара до євро, встановлений Національним банком України, або пари EUR/GBP, CHF/JPY, AUD/NZD є крос-курсами. Котирування крос-курсів розраховується через курс кожній з валют в парі до третьої валюти.

Для того, щоб розрахувати крос-курс євро до долара при прямій котировці, треба курс продажу долара поділити на курс купівлі євро (тобто знайти скількі доларів є в одному євро):

Крос-курс (євро до долара)	=	Курс дол. (курс продажу)	=	8,4200	= 0,6846
		Курс євро (курс купівлі)		12,300

Щоб купити 100 євро, підприємцю потрібно заплатити 100/0,6846= 146,07 дол.

При зверненій котировці крос-курс розраховується навпаки:

Крос-курс (євро до долара)	=	Курс євро (курс продажу)	=	12,4500	= 1,4875
		Курс дол. (курс купівлі)		8,3700

Щоб купити 100 євро, підприємцю потрібно заплатити 100*1,4875= 148,75 дол.

Задача 2

Українська фірма в жовтні цього року експортує 1000 товару у Німеччину за ціною 150 євро за одиницю. Курс євро в жовтні склав 1233,2590 гривень за 100 євро. В грудні цього року курс євро підвищився до 1245,2205 гривень за 100 євро. Як підвищення валютного курсу відобразиться на валютному виторгу?

Розв’язок

В жовтні курс 1 євро дорівнював 12,332590 грн., тобто 1000 од.товару коштувала 150*12,332590*1000 = 1 849 888,5 грн.

В грудні курс 1 євро підвищився та дорівнював 12,452205 грн., а 1000 од.товару коштувала 150*12,452205*1000 = 1 867 830,7 грн.

Таким чином підвищення валютного курсу відіб’ється на виторгу української фірми в бік підвищення на (1 867 830,07 – 1 849 888,5) = 17942,2 грн.

Задача 3

Курси деяких валют станом на два конкретних дні 2006 р. були такими (одиниць національної валюти за 1 дол. США):

Валюта	14 лютого	15 лютого
Швейцарський франк, CHF	1,7022	1,7001
Канадський долар, CNP	1,3780	1,3805
Українська гривня, UAH	5,2731	5,2756
Англійський фунт, GBP	0,7017	0,7015
Японська єна, JPY	132,6341	132,6352

Використовуючи будь-який табличний процесор, наприклад Міcrosoft Ехсеl, виконайте такі завдання:

а) розрахуйте пряме котирування кожної валюти станом на 15 лютого;

б) визначте, курс яких валют зріс;

в) визначте, курс яких валют впав;

г) розрахуйте, на скільки відсотків і в який бік змінився курс гривні;

д) розрахуйте крос-курс кожної валюти до гривні.

Розв’язок

а) пряме котирування на 1 дол. вже представлене у таблиці (із наведених даних можна розрахувати його ще на 100 або 1000 дол.), якщо б потрібно було розрахувати зворотнє котирування, то треба б було 1 дол. поділити на відповідний курс кожної валюти (тобто ми б знайшли скільки доларів приходиться на одиницю іншої валюти)

б, в) з таблиці бачимо, що курси канадського долара, української гривні та японської єни зросли, а курси швейцарського франку та англійсьго фунту впали.

г) курс гривні зріс на 0,05 п.п.

(5,2756/5,2731)*100% = 100,05 %.

д) щоб розрахувати крос-курс кожної валюти до гривні необхідно курс відповідних інших валют поділити на курс гривні. Розрахуємо крос-курси на 15 лютого:

Крос-курс швейцарського франку до гривні: 1,7001/5,2756=0,3223;

Крос-курс канадського долару до гривні: 1,3805/5,2756=0,2617;

Крос-курс англійського фунту до гривні: 0,7015/5,2756=0,1330;

Крос-курс японської єни до гривні: 132,6352/5,2756=25,1413.

Питання для дискусії:

1. Деякі вчені вважають, що золотий стандарт є найкращим за сучасних умов способом організації міжнародної валютної системи. На їхню думку, прив’язка основних валют до золота дала б можливість уникнути різких коливань валютних курсів, на які можна було б впливати за допомогою купівлі-продажу золота. Інші вва­жають, що поновити золотий стандарт неможливо, оскільки це вимагало б ліквідації будь-якого регулювання цін, заробітних плат і процентних ставок та створення єдиного міжнародного валютного центру, такого, яким був Лондон на початку століття. Яка ваша думка?

2. Яким чином у рамках Бреттон-Вудської валютної системи країна могла застрахувати себе від неочікуваного припливу або відпливу короткострокового спекулятивного капіталу? Чи діють ці механізми в рамках сучасної валютної системи?

3. Одна з ідей реформи міжнародної валютної системи, про яку вів мову ще Кейнс, полягає у створенні світового центрального бан­ку. Для цього частка валютних резервів країн-учасниць мала бути розміщена у світовому ЦБ, який міг би регулювати світовий попит грошей шляхом купівлі/продажу державних казначейських векселів на відкритому ринку. Крім того, світовий ЦБ міг би надавати позики країнам-учасницям, котрі відчувають труднощі з зовнішніми платежами, а також випустити світову валюту. Критики цієї ідеї вважають, що без ефективної координації макроекономічної політики здійснити її неможливо. Що ви думаєте про це?

4. У загальних рисах охарактеризуйте основні позитивні та негативні моменти, пов’язані з великим зовнішньоторговим дефіцитом або дефіцитом за поточними операціями. Поясніть твердження: "Дефіцит за поточними операціями означав, що ми отримуємо більше товарів та послуг з-за кордону, ніж вивозимо з країни". Чо­му така ситуація може бути охарактеризована як "несприятлива"?

5. Правильне, помилкове чи невизначене таке твердження: "Інфляція неможлива за золотого стандарту"?

Тести:

1. Класифікація валютних систем базується:

а) на тому, який саме актив визнається резервним;

б) золотому вмісті;

в) виникненні паралельного обігу валют на ринку країни;

г) усі відповіді правильні.

2. Валютне котирування буває:

а) пряме, непряме, внутрішнє, зовнішнє;

б) зовнішнє, внутрішнє;

в) пряме, непряме;

г) поточне, форвардне.

3. Валюта, яка характеризуєтся стабільним валютним курсом:

а) тверда;

б) вільно конвертована;

в) фіксована;

г) резервна.

4. Ямайська валютна конференція:

а) розв’язала проблеми обміну валют на золото;

б) прийняла рішення про випуск євро;

в) затвердила долар як единий резервний засіб;

г) розв’язала проблеми вільного вибору режиму валютного курсу;

д) скасувала обмін долара США на золото.

5. Валюта резервна — це:

а) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

б) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

в) валюта, яка має здатність віньно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами;

г) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

д) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

е) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

6. Використання іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу збереження — це:

а) доларизація;

б) валютне заміщення;

в) конвертованість;

г) усі відповіді правильні.

7. Перевага системи золотого стандарту полягає в тому, що:

а) вона давала змогу автоматично вирівнювати платіжні баланси;

б) ринкові валютні курси вільно коливалися;

в) країни могли проводити незалежну кредитно-грошову політику;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні.

8. Міжнародна ліквідність — це:

а) сукупність усіх платіжних інструментів;

б) склад валютного курсу та валютних паритетів;

в) складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют;

г) готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки.

9. Валютні ринки — це:

а) складний економічний механизм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют та формування валютного курсу;

б) сукупність усіх платіжних інструментів;

в) сукупність інструментів міждержавних органів за допомогою яких здійснюються взаємні платіжно-розрахункові операції в ме­жах світового господарства;

г) усі відповіді правильні.

10. Уявіть собі, що ви — валютний брокер. Як ви відреагуєте на повідомлення, що мексиканські запаси нафти виявилися меншими, ніж повідомлялося раніше:

а) купую мексиканські песо;

б) продаю мексиканські песо;

в) продаю долари США;

г) усі відповіді правильні?

11. Які дії, описані в кожному з наведених прикладів, створюють попит на французькі франки на валютних ринках:

а) американський імпортер купує партію вин марки "Бордо";

б) французька автомобільна фірма приймає рішення будувати складальний завод у Лос-Анджелесі;

в) у широких колах склалася думка, що міжнародна вартість франка найближчим часом знизиться;

г) усі відповіді правильні?

12. Враховуючи, що між Мексикою і США діє система плаваючих валютних курсів, вкажіть, яка з наведених нижче подій викличе підвищення курсу мексиканського песо:

а) США в односторонньому порядку знижують тарифи на мексиканські вироби;

б) Мексика стикнулася із сильною інфляцією;

в) погіршення політичних відносин скорочує потік американських туристів до Мексики;

г) усі відповіді правильні?

13. Падіння курсу національної валюти спричиняє:

а) зниження ціни експорту й імпорту;

б) збільшення ціни експорту й імпорту;

в) зниження ціни експорту і збільшення ціни імпорту;

г) збільшення ціни експорту і зменшення ціни імпорту.

14. При деномінації національної валюти:

а) ціна вітчизняного товару всередині країни зростає;

б) ціна вітчизняного товару в середині країни зменшується;

в) ціна вітчизняного товару всередині країни не змінюється;

г) усі відповіді правильні.

15. Законодавче зниження курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу — це:

а) деномінація;

б) девальвація;

в) делькредере;

г) ревальвація.

16. При девальвации національної валюти:

а) ціна вітчизняного товару всередині країни зростає;

б) ціна вітчизняного товару всередині країни зменшується;

в) ціна вітчизняного товару всередині країни не змінюється;

г) усі відповіді правильні.

17. За умов, коли девальвація національної валюти не компенсується підвищенням загалъного рівня цін у країні, можна спостерігати такі наслідки:

а) імпорт стає дорожчий;

б) імпорт стає дешевший;

в) експорт стає дорожчий для іноземців;

г) очікується зростання дефіциту платіжного балансу.

18. Вираження курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них щодо третьої валюти — це:

а) крос-курс;

б) пряме котирування;

в) обернене котирування.

19. Валютний коридор — це:

а) встановлена межа коливання валютного курсу, яку держава не зобов’язана підтримувати;

б) встановлена межа коливання валютного курсу, яку держава зобов’язана підтримувати;

в) підтримання фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн;

г) усі відповіді правильні.

20. Якщо ціна гривні в доларах США впала з 20 до 15 центів за гривню, то ціна компьютера (у доларах), який продаєшься в Украіні за 2000 гривень:

а) зросте на 50 дол.;

б) зросте на 100 дол.;

в) впаде на 75 дол.;

г) впаде на 100 дол.

Заняття №12

Тема: «Міжнародні кредитні відносини»

Методичні поради: Однією з основних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних розрахунків у кредит. Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн. Тому ця тема є важливою при вивченні даних дисциплін. В її рамках студент вивчає сутність та форми міжнародного кредиту, його роль в міжнародних економічних відносинах, найбільш використовувані форми експортного та імпортного кредитування, а також показники оцінки кредитоспроможності країни-позичальника. Особливу увагу слід звернути на розгляд міжнародних валютно-кредитних організацій та на питання співробітництва з ними України. При підготовці до семінару студент повинен розібратися у класифікації форм кредитування, опрацювати предложені дискусійні питання та пройти тестовий контроль, виявити знання теоретичного матеріалу при розв’язанні задач.

План семінару:

1. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах.

2. Форми міжнародного кредиту.

3. Міжнародні кредити та міжурядові займи.

4. Міжнародні валютно-кредитні організації.

5. Співробітництво Українаи з міжнародними валютно-кредитними організаціями.

Ключові поняття:

Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ)

Дебітор

Депозити

Зворотнє викуплення боргових зобов’язань

Кредитор

Кредитоспроможність

Коефіцієнт обслуговування боргу

Конверсія боргу

Криза світової заборгованості

Лондонський клуб

Міжнародна асоціація розвитку (МАР)

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

Міжнародний кредит. Форми міжнародного кредиту: за цільовим призначенням (прив’язані кредити (комерційні, інвестиційні, проміжкові), фінансові кредити), за загальними джерелами (внутрішні, іноземні (зовнішні), змішані, вексельні кредити), за статусом кредиторів (урядові кредити, кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій, приватні, фірмові (комерційні), банківські, змішані кредити), за формою надання (товарні та валютні (грошові) кредити), за характером забезпечення (забезпечений та бланковий (контокорент, овердрафт) кредити), за термінами дії (над короткострокові, короткострокові, середньострокові, довгострокові кредити), за валютою позики (у валюті країни-позичальника, у валюті країни-кредитора, у валюті третьої країни, у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ та ін.), за формою надання (фінансові (готівкові) кредити, акцептні кредити, акцептно-рамбурсні кредити, депозитні сертифікати, облігаційні позики, кредит по відкритому рахунку та ін.).

Міжнародний лізінг

Міжнародний факторинг

Міжнародна фінансова корпорація (МФК)

Міжнародний форфайтинг

Міжнародний франчайзинг

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС)

Міжурядові позики

Паризький клуб

Реструктуризація боргу

Рефінансування боргу

Світовий банк

Сек’юритизація

Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ), англ. Multilateral Investment Guarantee Agency (MIGA) — одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, заснована в 1988 році. Місцезнаходження — Вашингтон. Нараховує 175 членів. Україна стала членом БАГІ з 1995 року. Страхує іноземних інвесторів некомерційних ризиків від визначених категорій і сприяє одержанню іноземних інвестицій країнами-членами. Основні цілі: сприяння збільшенню притоку інвестицій в країни, що розвиваються, через надання гарантій, включно страхування, по некомерційним ризикам; здійснення досліджень, збір і поширення інформації для сприяння інвестуванню; надання технічної допомоги країнам, проведення консультацій з інвестиційних питань.

Дебітор (лат. debitor — боржник, зобов'язаний) – юридична чи фізична особа, яка має грошову або майнову заборгованість підприємству, організації чи установі.

Депозити – це грошові кошти або цінні папери, віддані на зберігання до фінансово-кредитних, митних, судових або адміністратівниє установ, з правом повернення.

Зворотнє викуплення боргових зобов’язань, викуп боргу — купівля країною-позичальницею власних боргових зобов'язань на відкритому ринку зі значною знижкою. Така операція є вигідною для країни-боржника, якщо вона має значні золотовалютні резерви або може наростити їх за рахунок експорту. Однак у даному випадку може порушитись черговість повернення боргів, оскільки позичальник прагнутиме викупити не найдавніші борги, а ті, за якими дисконти є найбільшими.

Кредитор (від лат. creditor — верітель, от лат. credo - вірю) — громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. Кредитори — учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам.

Кредитоспроможність – наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту та його здатність забезпечити обслуговування боргу, тобто виплату основної суми і відсотків протягом обумовленого періоду.

Коефіцієнт обслуговування боргу — співвідношення суми платежів з погашення заборгованості та суми надходжень від експорту товарів та послуг за визначений період.

Конверсія боргу — сукупність методів звільнення від сплати боргу, які змінюють початкову вартість або природу кредитних зобов’язань

Криза світової заборгованості. У світі практично не залишилось країн, які б не мали боргів перед іншими країнами або ж перед міжнародними організаціями. При цьому більшість країн є одночасно й боржниками, і кредиторами. Залежність національних господарств від зовнішніх вливань буде закріплюватись і далі в процесі лібералізації та глобалізації фінансових ринків, незважаючи на збереження деякої їхньої ізольованості. Мобільність та масштабність світових потоків фінансових ресурсів, яка зростала до кінця ХХ ст., базується на нерівномірності економічного розвитку та на нерівновазі поточних платіжних балансів. Уся світова економіка є дефіцитною і має чітко виражені боргові риси.

Країни, що розвиваються, є боржниками розвинутих країн, міжнародних кредитно-фінансових організацій, а також колишніх соціалістичних країн. (Кредиторами колишніх соціалістичних країн є в основному розвинуті країни та міжнародні фінансові організації.)

У деяких країнах, що розвиваються, платежі з боргу навіть перевищують експортні надходження. Тягар платежів з боргу настільки значний, що не лише стримує економічний розвиток молодих держав, а й практично не дає змоги підтримувати навіть той злиденний рівень споживання в багатьох із них, який було досягнуто в 70-ті роки. Усе це гальмує і навіть паралізує економічний прогрес країн, що розвиваються, блокує підвищення життєвого рівня населення, відкидаючи його нерідко на багато років і навіть десятиріччя назад.

Країни, що розвиваються, економічно не спроможні сплатити величезні борги й відсотки по них. Вони опинилися у своєрідній пастці. Водночас ситуація, що склалася, реально загрожує і кредиторам, оскільки може викликати ланцюгову реакцію банкрутств, практичний розвал усієї фінансово-кредитної системи, а тому змушує уряди і керівників міжнародних фінансових кіл здійснювати певні заходи щодо лібералізації фінансово-кредитних відносин із країнами, що розвиваються. Остаточно подолати кризу заборгованості не можна без прийняття глобальних і разом із тим кардинальних політичних рішень, які б врахували інтереси молодих держав і не підривали функціонування всесвітнього господарства, всієї системи світогосподарських зв’язків.

Світовими боржниками є і розвинуті країни, котрі одночасно виступають одна щодо одної і як боржники, і як кредитори. Так само вони є одночасно і донорами, і боржниками міжнародних кредитно-фінансових організацій. Тому термін “криза заборгованості” цілком придатний і для характеристики стану зовнішньої заборгованості деяких країн Східної Європи. Країни з розвинутою ринковою економікою також мають зовнішні борги ( а деякі і досить значні), проте у зв’язку з їх відносною економічною стабільністю, зовнішня заборгованість не набула тієї гостроти, як для країн, що розвиваються, та держав Східної Європи.

Лондонський клуб – неформальна організація банків-кредиторів, створена для врегулювання питань заборгованості іноземних позичальників перед членами цього клубу. Перші засідання Лондонського клубу відбулися в 1976 р. для розгляду питань заборгованості Заїра перед приватними кредиторами.

Діяльність Лондонського клубу схожа за цілями на діяльність Паризького клубу. Відмінність полягає в тому, що Паризький клуб об'єднує держави-кредитори в особі представників центральних банків і міністрів фінансів країн-кредиторів, у той час як Лондонський клуб об'єднує недержавні, комерційні банки. Членами Лондонського клубу є близько 1000 банків з різних країн.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР), англ. International Development Association (IDA) — одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, утворена в 1960 році. Місцезнаходження — Вашингтон. Нараховує 160 країн-учасниць, які поділяються на дві групи. До першої групи входить 22 високорозвинуті країни, а також Кувейт і Об'єднані Арабські Емірати. Другу групу складають країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою. Діяльність МАР спрямована, головним чином, на допомогу країнам, що розвиваються, через заохочення розвитку приватного сектора, мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел капіталу.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), англ. International Bank for Reconstruction and Development (IBRD) — одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, заснована в 1945 році. Місце перебування — Вашингтон. В число учасників банку входить 187 країн; Україна — учасник з 1992 р. Основна кредитна установа Світового банку. На відміну від МВФ Міжнародний банк реконструкції та розвитку кредитує проекти економічного розвитку; надає позики безпосередньо країнам-членам чи іншим позичальникам під запоруку чи гарантію держави-члена.

Міжнародний валютний фонд, МВФ (англійською IMF) — спеціальне агентство Організації Об'єднаних Націй (ООН), засноване 27 грудня 1945 року 28-ма державами, з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Має 187 країн-членів.

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики капіталу в товарній або грошовій формі на умовах повернення, терміновості, платності, гарантованості.

Форми міжнародного кредиту:

1. За цільовим призначенням:

прив’язані кредити – кредити, що мають виражений цільовий характер; бувають:

• комерційні – які надаються для закупівлі певних видів товарів і послуг;

• інвестиційні – для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;

• проміжкові – для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг).

фінансові кредити – кредити, які використовуються позичальниками на довільні цілі (облігаційні позики та ін.)

2. За загальними джерелами:

внутрішні кредити – кредити, які надаються національним дебітором для зовнішньоекономічної діяльності;

іноземні (зовнішні) кредити – кредити, які надаються іноземними кредиторами національним дебіторам для здісненння зовнішньоекономічних операцій;

змішані кредити – кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження;

3. За статусом кредиторів:

урядові (державні) кредити – кредити, що надаються урядом від імені держави іноземним дебіторам;

кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;

приватні кредити – кредити, що надаються приватними фізичними та юридичними особами;

фірмові (комерційні) кредити – представляють позики, що надаються експортером однієї країни імпортеру іншої країн. Для їх реалізації використовується широке коло інструментів: вексельні кредити, купівельні аванси, кредити на відкритих рахунках тощо;

банківські кредити – кредити з експорту та імпорту, які виступають у вигляді позик під заставу товарів, товарних документів, векселів, трат. Міжнародні банківські кредити видаються у грошовій формі. Традиційні форми міжнародного банківського кредиту все більше заміщуються випуском цінних паперів (акцій, облігацій). Цей процес називається сек’юритизацією;

змішані кредити – кредити як зовнішнього, так і внутрішнього походження (в них беруть участь приватні підприємства, держава, державні та міжнародні установи);

вексельний кредит передбачає, що експортер укладає договір про продаж товару, а потім виставляє перевідний вексель на імпортера. Останній, одержавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату в строк, який на ньому вказано.

4. За формою надання:

товарні кредити – кредити, що надаються експортерами своїм зарубіжним покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття (грошами чи товаром);

валютні (грошові) кредити – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті (на євроринку у валюті третьої країни).

5. За характером забезпечення:

забезпечений кредит – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.

Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах: тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку); застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму); застава товару в переробці (із заставою товару можна виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк). Застава є засобом забезпечення зобов’язань за кредитною угодою, тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави;

бланкові кредити – кредити, надані під зобов’язання боржника вчасно їх погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника. Різновидами бланкових кредитів є:

• контокорент – одна з найстаріших форм банківських операцій. Вона є особливою формою кредитної угоди, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди. Це здійснюється з метою збереження у клієнтів певних коштів, які вони повинні сплачувати для вирішення інших проблем, що дає змогу прискорити обіг їх коштів, розширити операції.

• овердрафт – форма короткострокового кредитування, яка застосовується в англо-саксонських країнах і має спільні риси з контокорентом. При наданні овердрафту банк здійснює списання коштів з рахунку клієнта у розмірах, більших ніж залишки на його рахунку, відкриваючи таким чином кредит. Принципова різниці між контокорентом і овердрафтом полягає в тому, що угода про овердрфат щоразу укладається знову і означає тільки одну домовленість про надання кредиту, тодів як за контокорентом передбачається автоматичне продовження кредитування протягом усього контокорентного періоду.

6. За термінами дії:

надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців;

короткострокові – надаються терміном до 1 року;

середньострокові – надаються терміном від 1 до 5 років;

довгострокові – надаються терміном понад 5-7 років.

7. За валютою позики:

у валюті країни-позичальника;

у валюті країни-кредитора;

у валюті третьої країни;

у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ та ін.).

8. За формою надання:

фінансові (готівкові) кредити – зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження;

акцептні кредити – застосовуються у формі акцепта тратти імпортером або банком (банківський кредит особливої форми; видається, якщо імпортер згоден оплатити тратту експортера. Перед настанням терміну оплати імпортер вносить в банк суму боргу, а банк в цей термін погашає його зобов´язання перед експортером);

акцептно-рамбурсний кредит - вид акцептного кредиту, при якому банк імпортера акцептує векселі перевідні (тратти) останнього, враховує їх і сплачує експортерові готівкою. Умови цього кредиту (ліміт, термін, процентна ставка і тому подібне) є предметом попередньої міжбанківської домовленості. Спосіб погашення банком імпортера своєї заборгованості також обумовлюється в міжбанківській угоді.

депозитні сертифікати – документи, які свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка;

облігаційні позики – позики, які здійснюються шляхом випуску позичальником облігацій, широко використовуються при залученні коштів на довгостроковій основі;

кредит по відкритому рахунку – кредит, що надається шляхом узгодження між експортерами та імпортерами, по якому постачальник записує на рахунок покупця в якості його боргу вартість проданих та відвантажених товарів, а імпортер зобов’язується погасити кредит у встановлений строк. Цей кредит часто практикується при регулярних поставках товарів з періодичним погашенням заборгованості в середині або кінці місяця.

Міжнародний лізінг (від англ. leasing – довгострокова оренда) – договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, коли майно чи платежі перетинають державні кордони. Це комплекс майнових та економічних відносин, що виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і наступного передання його у тимчасове користування і володіння за певну плату. При міжнародному лізингу в розмір лізингових платежів має також включатися вартість митних платежів.

Міжнародний лізінг поділяється на:

1. рентинг – короткостроковий лізінг (1 година – 1 місяць);

2. гайринг – середньостроковий лізінг (1 місяць – 1 рік);

3. лізінг – довгостроковий лізінг (більше одного року).

Міжнародний лізинг також буває:

1. прямий міжнародний лізинг являє собою угоду, де всі операції здійснюються між комерційними організаціями з правом юридичної особи з двох різних країн. Привабливість цього виду лізингу полягає в тому, що лізингодавець має можливість одержати експортний кредит у своїй країні і тим самим розширити ринок збуту власних товарів і послуг, а орендатор забезпечує повне фінансування використання сучасних машин, устаткування і прискорене технічне переоснащення виробництва.

• прямий експортний;

Експортна лізингова операція — міжнародна операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в національної фірми і надає в найм іноземному лізингоодержувачу;

• прямий імпортний;

Імпортна лізингова операція — лізингова операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в іноземної фірми і надає його вітчизняному лізингоодержувачу;

2. транзитний (непрямий) міжнародний лізинг — лізингова операція, в якій лізингодавець однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні і постачає його орендатору, котрий перебуває в третій країні.

Міжнародний факторинг (від англ. Factor – агент, посередник) – вид міжнародної діяльності з надання послуг у сфері міжнародного фінансування, при якому постачальник товарів віддає короткотермінові вимоги за товарними угодами факторинговій компанії (фактор-фірмі, фактору) з метою негайного отримання більшої частини платежу (як правило 70–80% платежу вже за 2–3 дні), гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат під час проведення розрахунків. Специфіка міжнародного факторингу полягає у тому, що при роботі з експортером факторингова компанія, як правило, укладає угоду з факторинговою компанією країни імпортера та передає їй частину своїх функцій. У свою чергу, вона виконує роботу, пов'язану з дорученнями іноземної факторингової компанії. Такий зустрічний факторинг має назву взаємного або двофакторного. Його переваги зумовлені тим, що для кожної з компаній, які обслуговують імпортерів, боргові вимоги є внутрішніми, а не зовнішніми. Це значно спрощує процедури визначення кредитоспроможності імпортера, страхування ризиків, інкасування бонових вимог та ін.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК), англ. International Finance Corporation (IFC) — одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, заснована в 1956 році. Штаб-квартира — Вашингтон. Нараховує 182 країни-члени, серед них Україна (з 1993 p.). МФК сприяє розвитку і забезпечує фінанасування приватних підприємств у країнах з ринковою економікою, що формується на основі надання позик і випуску нових акцій. Головна мета МФК — сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного підприємництва у виробничому секторі.

Міжнародний форфайтинг (від франц. “a forfait” – відмова від прав) – такий вид діяльності з надання послуг у сфері міжнародного фінанасування, за якого експортер продає форфайтеру (форфайтинговій компанії) без права регресу боргове зобов’язання іноземного покупця, яке виступає у формі комерційного переказного або простого векселя з авалем (форма фінансової гарантії банку або іншої юридичної особи).

Міжнародний франчайзинг (англ. franchise, «лицензия», «привилегия»), франшиза (от фр. franchir, «освобождать») – вид відносин між ринковими суб’єктами міжнародної діяльності, коли одна сторона (франчайзер) передає іншій стороні (франчайзи) за плату (роялті) право на визначений вид бізнесу, використовуючи розроблену бізнес-модель його ведення. Це розвинена форма ліцензування, при якій одна сторона (франчайзер) представляє іншій стороні (франчайзи) оплатне право діяти від свого імені, використовуючи товарні знаки та/або бренди франчайзера. Іншими словами міжнародний франчайзинг – це використання вже існуючої і добре відпрацьованої ідеї бізнесу(торгової марки), яка має сформований імідж.

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), англ. International Center for Settlement of Investment Disputes (ICSID) — одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, заснована в 1966 p., місцезнаходження — Вашингтон. Нараховує 144 членів. Україна з 2000р. МЦУІС – арбітражна інституція, де слухаються справи іноземних інвесторів і країн-реципієнтів. Головна мета — сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. МЦУІС не є кредитною організацією в прямому розумінні слова; через це його не завжди включають до Групи Світового банку, хоча за цілями й організаційно він з нею пов'язаний.

Міжурядові позики – позики, які надаються за рахунок засобів державного бюджету у вигляді допомоги. Вони можуть бути безвідсотковими або з невисокою відсотковою ставкою, надаватися на пільгових умовах.

Паризький клуб – неофіційна міжурядова організація розвинених країн-кредиторів, ініціатором створення якого виступила Франція. Об'єднання було створено в 1956 році, коли Аргентина погодилася зустрітися зі своїми кредиторами в Парижі. Головне завдання, яке вирішує Паризький клуб в даний час, - реструктуризація заборгованості країн.

Реструктуризація боргу — погоджені боржниками та кредиторами заходи, спрямовані на підтримку платоспроможності боржників у середньо- та довгостроковій перспективі. Реструктуризація зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються, відбувається шляхом:

- перенесення платежів — перенесення строків платежів основної частини боргу, процентів чи всіх платежів з обслуговування боргу на більш пізній строк порівняно з початково встановленим;

- скорочення суми боргу — зменшення суми не ви плаченої заборгованості шляхом прямого списання частини боргу або продажу боргу зі знижкою на вторинному ринку, або конверсії боргу в певні національні активи країни-боржника;

- рекапіталізації — обміну боргів на облігації боржників чи надання нових кредитів, призначених для оплати минулих боргів.

Рефінансування боргу — повторне обговорення умов кредитної угоди, у процесі якого змінюються сума та умови погашення боргу.

Світовий банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк використовує свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожної із країн, що розвиваються, у процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості.

Світовий банк відрізняється від Групи Світового банку тим, що до Світового банку входять лише дві інституції – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР), в той час як до Групи Світового банку входять, крім двох названих, ще три інституції: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).

Сек’юритизація — процес фінансування у формі таких кредитів, які можна вільно продати на вторинному ринку, але не у формі позик, які кредитори мають зберігати до настання строку їхнього погашення чи віддавати з урахуванням контрактних обмежень.

Задачі:

Задача 1

Припустимо, що між країнами «А» і «В»здійснюється вільна міграція капіталу. Номінальна процентна ставка за внутрішніми кредитами у країні «А» складе 14%, а в «В» – 9%. Рівень інфляції відповідно дорівнює 8% і 3%. В якому напрямку буде мігрувати капітал? Як зміняться напрямки руху капіталу, якщо рівень інфляції у країні «А» зменшиться до 5%?

Розв’язок

Мінімальний рівень процентної ставки дорівнює сумі еального рівня процентної ставки та рівня інфляції (i = r + π). Визначаємо реальні рівні норми проценту в обох країнах для першого випадку:

r_A = 14 - 8 = 6%;

r_B = 9 - 3 = 6%.

Визначаємо реальні рівні норми проценту в обох країнах для другого випадку:

r_A = 14 - 5 = 9%;

r_B = 6%.

Висновок: а) у першому випадку капітал буде повністю інвестуватись в національних межах; б) у другому випадку капітал буде мігрувати з країни «В» до країни «А», оскільки там реальна ставка норми процента вища.

Задача 2

Країна «А» володіє 4,5 млрд. дол. капіталу, країна «В» – 2 млрд. дол. У країнах встановились процентні ставки відповідно на рівні 3% та 8%. З’ясуйте напрямок руху капіталу післі зняття обмежень? Розрахуйте економічні ефекти від міграції капіталу, якщо величина капіталу, вкладеного в країні «А», зменшилась на 1 млрд. дол., рівноважна процентна ставка встановилась на рівні 5%.

Розв’язок

За умови відсутності обмежень на рух капіталу між країнами відбувається переміщення капіталу з країни з меншою процентною ставкою до країни з більш високою процентною ставкою. Таким чином, у наведеній задачі капітал почне рухатись з країни «А» до країни «В». Для розрахунку економічних ефектів від міграції капіталу необхідно побудувати графічну модель ринку капіталів для двох країн, що розглядаються в задачі (рис.4).

Р ис. 4. Економічні наслідки прямих іноземних інвестицій

Розглянемо ситуацію в двох країнах «А» і «В» до міграції капіталу між країнами.

Показник	«А»	«В»
Кількість капіталу, яким країна володіє	0К1	К1К2
Процентна ставка	rA	rB
Максимальна процентна ставка, за якої підприємці згодні отримати кредит	rmax	rmax
Доходи власників капіталу	0GPK1	K1ECK2
Доходи власників інших факторів виробництва	GAP	BCE
Національний доход країни	0APK1	K2BEK1

Внаслідок міграції капіталу між країнами в доходах різних верств населення виникають деякі зміни. Ситуація після міграції капіталу така.

Показник	«А»	«В»
Кількість капіталу, яким країна володіє	0К1	К1К2
Кількість каптіалу, вкладеного в країну	0N	NK2
Процентна ставка	rw	rw
Доходи власників капіталу	0ILK1	K1LDK2
Зміни в доходах власників капіталу	Збільшення на GILP	Зменшення на LECD
Доходи власників інших факторів виробництва	IAM	DBM
Зміни в доходах власників інших факторів виробництва	Зменшення на GIMP	Збільшення на MECD
Національний доход країни	0AMLK1	K1LMBK2
Зміни у національному доході країни	Збільшення на MLP	Збільшення на MLE

Таким чином від міграції капіталу виграють обидві країни, які вступають у відносини. Виграш свтового суспільства складається з виграшу обох країн й розраховується як площа двох трикутників:

MLP + MLE.

Зміни в доходах країн та усіх верств населення у кожній країні розраховують за формулами площі трикутника та площі трапеції.

У наведеному прикладі виграш країни «А» відж міграції капіталу складе:

MLP = 0,5*(0,05 - 0,03)*1,0 = 10 млн.дол.

(в країні виграють власники капіталу).

Виграш країни «В»:

MLE = 0,5*(0,08 - 0,05)*1,0 = 15 млн.дол.

(в країні виграють власники інших факторів виробництва).

Питання для дискусії:

1. Поясніть з точки зору міжчасової торгівлі чому нафтодобувні країни Перської затоки є експортерами капіталу, а нові індустріальні країни (Південна Корея, Бразилія, Туреччина та ін.) переважно імпортерами?

2. Криза світової заборгованості спричинює депресивний стан економіки більшості країн-боржників. Які є реальні можливості для цих країн запобігти власному банкрутству?

3. Країни з перехідною економікою часто є такими, які дійшли критичного рівня заборгованості (коли частка боргу у ВВП складає 60%). Міжнародними програмами пропонується у такому випадку проведення стабілізаційної політики. Як має реагувати суспільство цих країн на принизливість процедур стабілізації, з одного боку, і на імовірність оздоровлення, – зіншого?

4. Для України частка боргу у ВВП сьогодні поки що не перевищує 50%. Але спостерігається стійка тенденція до її зростання. Визначте, виходячи з цього, яку з програм подолання кризи заборгованості доцільніше проводити українському уряду?

Тести:

1. До основних форм короткострокового кредитування зовнішньоторговельних угод належать:

а) кредитування у формі відкритого рахунку, кредитування при інкасовій формі розрахунків, купівельні аванси, брокерські кредити;

б) кредитування при інкасовій формі розрахунків, купівельні аванси, брокерські кредити, банківські експортні кредити;

в) кредитування у формі відкритого рахунку, банківські акцептні кредити, банківські експортні кредити, купівельні аванси;

г) кредитування у формі відкритого рахунку, акцептно-рамбурсний кредит, брокерські кредити, купівельні аванси.

Заняття №13

Тема: «Глобалізація світового господарства»

Методичні поради: однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які суттєво впливають на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Глобалізація – складний, багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку і пов’язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, зумовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій тощо. Ця тема є завершуючою в курсах «Міжнародної економіки» та «Міжнародних економічних відносин». В рамках цієї теми студент розглядає сутність та причини глобалізаційних процесів, їх основні напрямки, наслідки та показники, а також глобальні проблеми суспільства на сучасному етапі. Особлива увага приділяється питанням регулювання та подолання глобальних проблем саме на міжнародному рівні. Також визначається місце України в глобалізаційних процесах. Ця тема поступово підводить студента до розуміння поняття глобальної економіки як якісно нового стану світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею тощо. При підготовці до семінарського заняття студент повинен опрацювати дискусійні питання.

План семінару:

1. Сутність та причини глобалізації.

2. Основні напрями глобалізації та її показники:

а) фінансова глобалізація;

б) проблеми розвитку людини; проблеми демографічного розвитку (демографічний вибух та демографічна криза);

в) проблеми нерівномірності розвитку країн світу;

г) екологічні проблеми світу;

д) проблеми освоєння світового океану;

є) проблеми освоєння космосу;

ж) мілітарізація економіки;

з) проблеми забезпеченості ресурсами.

3. Наслідки глобалізації.

4. Міжнародне регулювання глобальних проблем.

5. Україна в глобалізаційних процесах.

Ключові поняття:

Антиглобалізм

Альтерглобалізм

Аутсорсинг

Геополітика

Глобалізація

Глобалізація виробництва

Глобалізація економічна

Глобалізація ринків

Глобалізація фінансова

Глобалістика

Глобальна безпека

Глобальна екологічна криза

Глобальні екологічні блага

Глобальні екологічні інтереси

Глобальна економіка

Глобальне переміщення капіталу

Глобальні проблеми сучасності

Глобальна транспарентність

Глобальне управління

Демографічний вибух

Демографічна криза

Екологічна безпека

Економічна безпека

Елітарна культура

Зовнішні ефекти

Індекс глобалізації

Індекс людського розвитку

Індекс людської бідності

Кластер

Масова культура

Мережеве суспільство

Механізм глобального регулювання

Мілітарізація економіки

Моделі глобалізації

Національна безпека

«Притулок для забруднення»

Римський клуб

Сталий розвиток

Уніфікація

Антиглобалізм — загальний термін, що описує політичну позицію людей, що протистоять політиці глобалізації. Прихильники антиглобалізму загалом об'єднані ідеєю протистояння політичній владі транснаціональних корпорацій за рахунок суверенітету держав, що проявляється у вигляді торгових договорів та впливу міжнародних економічних організацій. Цей процес, на їхню думку, шкодить демократії, правам людини, навколишньому середовищу і особливо суспільствам країн, що розвиваються. Антиглобалізм включає багато окремих рухів. Багато людей, яких називають антиглобалістами, не сприймають цього терміну, й використовують інші назви, такі як «Рух всесвітньої справедливості», «Рух рухів» (популярний термін в Італії), «альтерглобалізм» (переважно у Франції) та багато інших.

Альтерглобалізм (від фр. altermondialisme) — соціальний рух, політика якого близька до класичного антиглобалізму, але який підтримує деякі аспекти глобалізації, перш за все міжнародну інтеграцію, наполягаючи, що значення демократії, економічного правосуддя, екологічного захисту і прав людини повинні стояти попереду економічних турбот. «Альтерглобалізм» позначає або окремий соціальний рух, або є загальним терміном, який включає багато різних соціальних рухів. Так, наприклад, People's Global Action, одне з альтерглобалістських угруповань, є децентралізованим об'єднанням різних організацій та осіб.

Аутсо́рсинг (англ. outsourcing) — передача компанією неосновниx для компанії бізнес-процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду — найчастіше з мотивів зменшення витрат на ці бізнес-процеси, або рідше, для покращення якості результату: послуг, комплектуючих, що виготовляються тощо.

Геополітика (від грец.γη — земля + πολιτική - мистецтво управління державою ) - соціально-політична концепція, що ґрунтується на ідеї визначальної ролі географічного чинника в історії суспільства та вибудовує на її підставі програму внутрішніх і зовнішньо-політичних дій. Поняття географічного чинника в концепціях геополітики складається переважно з таких характеристик, зміст яких має досить широку екстраполяцію: природні умови (ландшафт, рельєф, грунт, клімат, характер їжі), просторове, історичне та географічне місце розташування, розмір території та її символічна форма, наявність (або брак) корисних копалин, етнічний склад населення.

Глобаліза́ція (англ. globalization) — перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується усієї Землі, Земної кулі. Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.

Глобалізація виробництва — це тенденція до виробництва товарів або надання послуг у будь-якій точці планети, де існують сприятливі відмінності у кількісних або якісних чинниках виробництва, таких як праця, земля та капітал. Діючи в такий спосіб, компанії сподіваються скоротити свої загальні витрати і покращити якість чи функціональність продукції, яку вони пропонують на ринку, а, отже, одержати переваги в конкурентній боротьбі.

Глобалізація економічна – процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними рушійними силами якого є лібералізація міжнародної торгівлі та руху капіталів, зростання темпів технологічного прогресу, формування інформаційного суспільства та дерегулювання. Ці три чинники посилюють один одного: технологічний прогрес стимулює міжнародну торгівлю, а можливість торгувати по всьому світу сприяє поширенню технологічного прогресу.

Глобалізація ринків – це процес об’єднання історично відокремлених і відмінних між собою національних ринків в один важливий простір. В останні десятиріччя смаки й уподобання споживачів різних націй починають змінюватися у напрямку певної глобальної норми і таким чином сприяють утворення глобального ринку.

Глобалізація фінансова означає інтеграцію національних фінансових ринків з наступним їх перетворенням у єдиний світовий фінансовий простір.

Глобалістика - міждисциплінарна галузь наукових досліджень, спрямованих на виявлення сутності, тенденцій і причин процесів глобалізації, інших глобальних процесів і проблем, пошук шляхів утвердження позитивних та подолання негативних для людини і біосфери наслідків цих процесів. Іншими словами, це комплексна наукова дисципліна, що вивчає загальні об'єктивні закономірності розвитку людства і моделі керованої світової системи в синтезі, єдності та взаємодії трьох основних сфер: глобальної екології, соціальної та економічної діяльності людини в епоху антропогенно перевантаженої Землі.

Глобальна безпека – здатність світової спільноти запобігати глобальним загрозам та ризикам. Включає економічну, технологічну, інформаційну, соціальну та гуманітарну безпеки.

Глобальна екологічна криза – екологічна криза, що досягла глобальних масштабів унаслідок виходу господарської діяльності людства за межі ємності глобальної екосистеми (біосфери) і порушення стійкості глобального навколишнього середовища. Подолання глобальної екологічної кризи – пріорітетнаглобальна проблема, пов’язана з питанням існування людини як виду на Землі.

Глобальні екологічні блага – блага, від яких залежить екосистема планети Земля, атмосферне повітря, плантарні запаси води (насамперед, прісної), озоновий шар, біологічна розмаїтість земної біосфери, сприятливий для життя клімат тощо. Характерними рисами глобальних екологічних благ є їхня незамінність у житті людства, а аткож неможливість конкуренції між країнами та поколіннями в їх споживанні. Загальновизнано, що для сучасного ринку характерні серйозні «провали», що ведуть до нераціонального використання глобальних екологічних благ. У зв’язку з цим світове співтовариство постало перед необхідністю створення спеціальних механізмів для запобігання або компенсації негативних наслідків глобальних зовнішніх ефектів.

Глобальні екологічні інтереси - інтереси світового співтовариства в екологічній сфері, пов’язані з потребами людства в сприятливому навколишньому середовищі, здатному відновлюватися після антропогенного впливу. За останні три століття економічна діяльність людства здійснюється без урахування глобальних екологічних інтересів і характеризується зниженням якості навколишнього середовища.

Глобальна економіка – цілісний планетарний господарський механізм, що функціонує на основі єдиної виробничо-збутової мережі, глобальної фінансової системи, планетарної інформаційної мережі.

Глобальне переміщення капіталу – різноспрямоване переміщення національного та транснаціонального капіталів, пов’язане з активним виходом суб’єктів господарської діяльності за межі кордонів національних держав. Характерною рисою цього процесу є посилення залежності внутрішньої економічної ситуації від чинників і тенденцій світового ринку. Головним наслідком глобального переміщення капіталу є різке скорочення низки витрат, особливо транспортних і комунікаційних, а також зниження ціни капіталу.

Глобальні проблеми сучасності – складна система взаємопов’язаних проблем людства, які загострилися у другій половині ХХ ст. Від успішного розв’язання цих проблем залежить виживання цивілізації, її сталий розвиток та скорочення ризику самознищення. Існує багато різних підходів до класифікації глобальних проблем. За сферами діїі глобальні проблеми людства поділяються на такі: 1) глобальні проблеми у сфері взаємодії природи та суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством і раціональне природокористування; мирне освоєння космічного простору тощо); 2) глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин (відвернення світової термоядерної війни, подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу, попередження міжнародних конфліктів тощо); 3) глобальні проблеми у сфері розвитку людини та забезпечення її майбутнього (подолання епідемій, тяжких захворювань, боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом тощо).

Глобальна транспарентність – глобальна доступність широким колам суспільства своєчасної і точної інформації. Характерним прикладом глобальної транспарентності є Інтернет.

Глобальне управління – багаторівнева система національних і глобальних центрів влади та управління.

Демографічний вибух – стрімке зростання населення.

Демографічна криза – загроза депопуляції населення.

Екологі́чна безпе́ка — це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров'я людини. Це сукупність дій, станів і процесів, прямо або що побічно не приводять до життєво важливим втрат (або погрозам таких втрат), що наноситься природному середовищу, окремим людям і людству; комплекс станів, явищ і дій, що забезпечує екологічний баланс на Землі і в будь-яких її регіонах на рівні, до якого фізично, соціально-економічно, технологічно і політично готове (може без серйозних втрат адаптуватися) людство.

Економічна безпека — стан економіки, при якому забезпечується досить високе і стійке економічне зростання; ефективне задоволення економічних потреб; контроль держави за рухом і використанням національних ресурсів; захист економічних інтересів країни на національному і міжнародному рівнях. Складова частина національної безпеки, її фундамент і матеріальна основа. Об'єктом економічної безпеки виступає як економічна система узята в цілому, так і її складові елементи: природні багатства, виробничі і невиробничі фонди, нерухомість, фінансові ресурси, людські ресурси, господарські структури, сім'я, особа. Економічна безпека - є складовою частиною національної безпеки.

Елітарна культура (англ. High culture, нім. Hochkultur) — культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість. Концепцію елітарної культури обстоював А. Шопенгауер. Вихідним пунктом цієї концепції, на його думку, є антропологічний поділ людей на два типи «людей корисних» (масу) і «людей-геніїв». Останні естетично обдаровані й схильні до філософсько-художньої творчості.

Зовнішні ефекти або екстерналії (externalities) – ефекти, що виникають за умов, коли при виробництві чи споживанні певного продукту третя особа, яка не є виробником або споживачем цього продукту, несе витрати або отримує вигоди.

Індекс глобалізації (Globalization Index - GI) – інтегрований показник, розроблений для характеристики рівня глобалізації окремої країни на основі врахування ступеня її економічної, соціальної, політичної та технологічної інтеграції у глобальне середовище. Індекс глобалізації розраховується під редакцією американського журналу Foreign Policy за допомогою фахівців консультаційно-аналітичного агентства A.T. Kearney для 62 розвинених і країн, що розвиваються. Дослідження проводиться з 2003 року. Індекс глобалізації позиціонується як звідний показник, який дозволяє оцінити масштаб інтеграції тієї або іншої країни у світовий простір і порівняти різні країни по його компонентах.

Індекс людського розвитку (Human development index — HDI) – інтегрована оцінка рівня цивілізованості країни, заснована на врахуванні тривалості життя населення, рівня освіти та реального ВВП на душу населення. Індекс був розроблений в 1990 р. пакистанським економістом Махбубом уль-Хаком і почав використовувався з 1993 р. ООН в щорічному звіті з розвитку людського потенціалу. При підрахунку індексу враховуються 3 види показників: 1) Середня тривалість майбутнього життя при народженні - оцінює довголіття; 2) Рівень освіти (письменності), визначається комбінацією двох показників - грамотності дорослого населення й охоплення населення трьома ступенями освіти (початковим, середнім та вищим); 3) Матеріальний рівень життя, оцінюється величиною реального ВВП на душу населення, тобто величиною, перекладеної в долари за допомогою паритету купівельної спроможності. В області доходів як порогової величини використовується середня світове значення ВВП на душу населення. Індекс відображає досягнення кожної даної країни в забезпеченні цих трьох найважливіших аспектів людського благополуччя. У загальному вигляді він розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексу тривалості життя, індексу рівня освіченості та індексу скоригованого реального ВВП на душу населення.

Індекс людської бідності – індекс, що вимірює рівень нестатків та відсутність вибору у сфері охорони здоров’я, освіти, рівня життя. При цьому рівень охорони здоров’я оцінюється можливістю не дожити після народження до 40-літнього віку, а рівень освіти – кількістю неписьменних дорослих. Рівень життя оцінюється за двома аспектами: кількістю людей, що не мають постійного доступу до джерел чистої питної води, та кількістю дітей у віці до п’яти років, що мають занадто малу вагу. Цей індекс застосовується тільки для країн, що розвиваються.

Кластер – це галузеве, територіальне та добровільне об'єднання підприємницьких структур, які здатні швидко змінюватися в умовах глобальної економіки та тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону.

Масова культура — культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, в спорті і літературі) — контрастуючи з «високою культурою». Дане поняття характеризує особливості створення культурних цінностей у сучасному постіндустріальному суспільстві, розрахованого на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється за аналогією з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура наголошує на «усереднений» рівень розвитку споживачів цієї культури, створює єдину «вихолощену» культуру, знищуючи традиційні цінності, втрачаючи індивідуальність особистості.

Мережеве суспільство (англ. Network society) — суспільство, яке ґрунтується на горизонтальних соціальних зв'язках і головну роль в якому відіграють не ієрархічні моделі, а соціальні мережі. Значну роль в формуванні такого суспільства відіграють сучасні комунікації, особливо мережевого типу на зразок інтернету. Належність до тієї чи іншої мережі виступає найважливішим джерелом влади та змін у сучасному суспільстві.

Механізм глобального регулювання – сукупність принципів, норм, міжнародних інструментів, методів встановлення та регулювання глобальних відносин і відповідних організаційно-правових структур, створених світовою спільнотою.

Мілітаризація економіки – переведення значної частини національного господарства на виробництво товарів і послуг воєнного призначення, дії державних органів у сфері економіки, політики та соціуму, спрямовані на нарощування військової міці держави. Гонка озброєнь — величезна загроза людству не лише як небезпека виникнення термоядерної війни. Виготовлення та нарощування величезних арсеналів зброї завдає непоправних збитків довкіллю. Особливо небезпечними є зберігання та захоронення ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва, аварії на військових заводах, бойових літаках з ядерними та водневими бомбами. Крім загрози термоядерної зброї все реальнішою стає загроза екологічної зброї (провокування землетрусів, цунамі, порушення озонового шару над територією противника тощо), мілітаризація космосу.

Моделі глобалізації – основні принципи і механізми, на яких будуються процеси глобалізації. У сучасній літературі обговорюються різні моделі глобалізації, але найбільша увага приділяється неоліберальній та гуманістично-ноосферній моделям. Неоліберальна модель здійснюється в інтересах транснаціональних корпорацій і розвинених країн, що веде до загострення глобальних проблем сучасності. Гуманістично-ноосферна модель глобалізації спрямована на використання переваг глобалізації в інтересах усього людства.

Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам

Усі досліджувані країни оцінювалися по 12 показникам, об'єднаним в чотирьох ключових компонентах глобальної інтеграції: 1) Економічна інтеграція - об'єм міжнародної торгівлі, рівень міжнародної ділової активності, торгові потоки, міжнародні інвестиції, і різного роду виплати (у тому числі і зарплати), що здійснюються з перетином державних кордонів; 2) Персональні контакти - міжнародні поїздки і туризм, об'єм телефонного трафіку, поштових відправлень, транскордонних грошових переказів, інші особисті контакти; 3) Інформаційно-комунікаційні технології - рівень розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури, число користувачів Інтернету, число безпечних інтернет-серверів (потрібні для проведення онлайн-транзакцій) і так далі; 4) Залученість в міжнародну політику - членство держав в міжнародних організаціях, участь в міжнародних місіях (включаючи місії ООН), ратифікація певних багатосторонніх договорів, кількість державних транскордонних фінансових операцій, кількість посольств і інших іноземних представництв в країні і так далі. Індекс рівня глобалізації обчислюється як сума вказаних складових з рівними ваговими коефіцієнтами. Для усіх країн, охоплених цим дослідженням, складається рейтинг по Індексу глобалізації, який вказує їх місце серед інших досліджуваних держав.

«Притулок для забруднення» — термін, що використовується відносно країн, які приймають фірми та підприємства, що забруднюють довкілля, зокрема такі, що змінюють місце розташування, щоб ухилитися від суворих екологічних норм у своїй країні.

Римський клуб — міжнародна, неприбуткова, неурядова організація, що об'єднує науковців, економістів, бізнесменів, чільних службовців міжнародних організацій, колишніх голів держав та урядів з усіх п'яти континентів, які переймаються актуальними проблемами людства — політичними, економічними, соціальними, екологічними, технологічними і культурними, та їх аналізом і прогнозуванням в контексті «світової проблематики» («world problematique»). Був заснований в 1968 році, формувався як незалежна експертна група для оцінки довгострокових наслідків існуючих проблем та перспектив розвитку людства, а також інтелектуального сприяння діяльності міжнародних організацій і національних урядів. Головною метою Римського клубу є дослідження глобальної проблематики, пошук методів розв’язання загальнолюдських проблем, а також привернення до них уваги світової громадськості.

Сталий розвиток – розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Концепція сталого розвитку переносить акцент із кількісних на якісні параметри розвитку, з огляду на взаємозв’язки між людиною, суспільством і природою.

Уніфікація – приведення чого-небудь до єдиної системи, поглиблення одноманітності.

Питання для дискусії:

1. Інноваційний вплив великих транснаціональних корпорацій на глобальні господарські процеси визначається двома чинниками: технологічним лідерством і великими фінансовими можливостями. Використовуючи практично безмежні фінансові ресурси, ТНК створюють власні наукові підрозділи не тільки за місцем базування головної компанії, а й відкривають дослідні центри в багатьох країнах, де для цього є кваліфіковані кадри та інші необхідні умови. Всього створено більш ніж 100 таких центрів, в тому числі такими компаніями, як Microsoft, Motorola, GM, GE, JVC, Samsung, IBM, Intel, Du Point, P&G, Ericsson, Nokia, Panasonic, AT&T, Simens та ін. Отже, транснаціональні корпорації використовують кадри інших країн для підсилення своїх конкурентних переваг.

Водночас, щорічно приблизно 150 українських науковців виїжджають за кордон, так як не можуть знайти достойного використання своїх здібностей на Батьківщині. Яким чином було було б доцільніше розв’язати проблему в глобальному масштабі з позицій: а) дії принципу відносної переваги; б) отримання конкурентних переваг?

2. У глобальному світовому господарстві є пряма залежність між падінням частки природно ресурсних галузей у ВВП і економічним зростанням. Наприклад, Японія за період з 1965 до 1995 р. збільшила своє промислове виробництво майже в 2,5 рази за незмінних обсягів спожитої енергії і сировини. В Україні спостерігається зворотня тенденція – збільшується споживання матеріальних ресурсів на одиницю кінцевої продукції. Які, на вашу думку, фактори глобального зростання задіяні в японській економіці? Які глобальні фактори економічного зростання доцільно залучити Україні, виходячи з моделі економічного розвитку, що її запропонував американський економіст П. Помер, щоб досягти потрібного прогресу?

3. Відомо, що довгохвильовий цикл економічного розвитку розглядається як процес дифузії технологічної парадигми від декількох лідируючих секторів до всієї економічної системи. Чи означає це, що глобальне інформаційно-економічне суспільство увійшло в безкризовий стан розвитку?