Тема: «Теорії міжнародної торгівлі»

Методичні поради: при вивченні студентами наступної теми необхідно розглянути сутність міжнародної торгівлі, її форми та вплив на національну економіку, визначити основні положення кожної теорії міжнародної торгівлі, виявити їх основні переваги та недоліки. Особливу увагу треба приділити розвитку класичних теорій на сучасному етапі (теорія життєвого циклу товару, конкурентоспроможності нації, технологічного розриву та ін.). При підготовці до семінару студент повинен опанувати ключові поняття, підготуватись до дискусійних питань та пройти тестовий контроль для закріплення матеріалу.

План семінару:

1. Сутність міжнародної торгівлі та її роль у світовому господарстві.

2. Форми міжнародної торгівлі.

3. Показники стану та динаміки міжнародної торгівлі товарами.

4. Етапи розвитку міжнародної торгівлі.

5. Стан зовнішньої торгівлі України.

6. Меркантелізм – теорія обмеження міжнародної торгівлі.

7. Класичні теорії міжнародної торгівлі (теорії абсолютних та відносних переваг).

8. Теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва.

9. Основні напрямки розвитку класичних теорій міжнародної торгівлі (життєвого циклу продукту, конкурентних переваг нації та ін.).

Ключові поняття:

Альтернативна ціна

Альтернативні витрати

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі теорія міжнародного життєвого циклу товару; теорія попиту, що перетинається; теорія конкурентних переваг

Виграш від торгівлі

Внутрішньогалузева торгівля

Детермінанти національної конкурентоспроможності. Індекс внутрішньогалузевої торгівлі

Класична теорія міжнародної торгівлі меркантилістська, неомеркантилістська, теорія абсолютних переваг, теорія порівняльних переваг, теорія розміру країни, теорія співвідношення факторів виробництва (парадокс Леонтьева та його полегшення)

Кластери

Компенсаційний критерій

Критерій ефективності Парето

"Лесе-фер"

Національний ромб

Статистика Леонтьева

Торгівля декількома товарами

Умови торгівлі (коефіцієнт міжнародного обміну)

Фактороінтенсивність товару: капіталомісткість, трудоміскість

Факторонасиченість країни

Альтернативна ціна (орроrtunitу соst) — це робочий час, необхідний для виробництва одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва іншого товару.

Альтернативні витрати (орроrtunitу соst), або витрати заміщення — це кількість інших продуктів, від якої слід відмовитись або якою слід пожертвувати, щоб отримати певну кількість будь-якого певного продукту.

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі:

теорія конкурентних переваг (Соmpetetion Аdvantage) — країна досягає міжнародного успіху в тій чи іншій галузі завдяки взаємодії конкурентних переваг у чотирьох національних детермінантах (властивостях країни): факторних умовах; умовах попиту; споріднених та обслуговуючих галузях; стратегії фірми, її структури та конкуренції — з’єднаних у динамічну систему, так званий ромб; автор — М. Портер.

теорія міжнародного життєвого циклу товару (International Рrоduct Life Сусlе Тheory) — деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів — впровадження, зростання, зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну залежно від етапу циклу; автор — Р. Вернон.

теорія попиту, що перетинається (оverlapping demand theory) — розробивши нову продукцію у відповіді на знайдену ринкову по­требу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, які сприймаються ним як найбільші подібні до ринків його країни; автор — С. Ліндер.

Виграш від торгівлі (gains from trade) — це економічний ефект, який отримує кожна з країн, яка бере участь у торгівлі, якщо кожна з них спеціалізується на торгівлі тим товаром, у виробництві якого вона має відносну перевагу.

Внутрішньогалузева торгівля (intra-industry trade) — експорт та імпорт товарів, що належать до одієї й тієї самої товарної групи.

Детермінанти національної конкурентоспроможності (Determinants of National Соmpetetion):

1. Факторні умови, тобто ті конкретні фактори (наприклад, кваліфікована робоча сила певного профілю або інфраструктура), які необхідні для успішної конкуренції в даній галузі.

2. Умови попиту, тобто який на внутрішньому ринку попит на продукцію чи послуги, що пропонуються певною галуззю.

3. Споріднені (related) та підтримуючі галузі, тобто наявність чи відсутність у країні споріднених або підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на міжнародному ринку.

4. Стратегія фірми, її структура та конкуренти, тобто які умови у країні що визначають те, як утворюються та управляються фірми, й характер конкуренції на внутрішньому ринку.

Індекс внутрішньогалузевоі торгівлі (index of intra-industry trade) — це різниця між одиницею і відношенням сум торгового сальдо до сум торгового обороту — при збалансованій зовнішній торгівлі (нульове зовнішньоторгівельне сальдо), і різниця між одиницею і відношенням сум часток (у відсотках) торгового сальдо до сум торгового обороту кожного товару або товарної групи — при незбалансованій зовнішній торгівлі.

Класичні теорії міжнародної торгівлі:

меркантилістська теорія (mercantilism)— багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють;

неомеркантилістська теорія (neomercantilism) — країни намагаються мати активне сальдо торгового балансу для досягнення певної соціальної або політичної мети;

парадокс Леонтьева (Leontief Раrаdox) — теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера — Оліна не підтверджується на практиці: трудонасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені — трудомістку;

теорія абсолютних переваг (absolute аdvantage theory) — країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, які продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їх торговим партнерам);

теорія порівняльних переваг (соmparative аdvantage theory) — якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій;

теорія розміру країни (Соuntry size Thеоrу) — у зв’язку з тим, що країни з більшою територією зазвичай мають більш різноманітні кліматичні умови та природні ресурси, вони в цілому ближчі до економічної самодостатності, ніж малі за розміром країни.

теорія співвідношення факторів виробництва, або теорія Хекшера - Оліна (Hectschers - Оlin Тhеоrу) — країни експортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів;

Кластери (clusters) — це об’єднання національних конкурентоспроможних взаємозалежних галузей.

"Лесе-фер" (фр. laissez-faire) — політика державного невтручання в економіку і свободу конкуренції.

Компенсаційний критерій (соmpensation eriterion) — реалізація економічної політики, яка веде до поліпшення становища од­них економічних гравців за рахунок інших.

Критерій ефективності Парето (сriterion effekt Раrеtо) — кожна зміна, внаслідок якої поліпшується добробут хоча б одного індивіда, причому становище будь-якого члена суспільства при цьому не погіршується, веде до збільшення добробуту в цілому.

Національний ромб — детермінанти національної конкурентоспроможності становлять собою комплексну систему, яка постійно розвивається (рис. 1.).