Прийоми формування уявлення про темп і агогіці в музично - ритмічних рухах.

1. Хотьбі й біг під музику різного темпу яку вчитель грає або співає.

2. Мимовільне змінення темпу в інсценуванні жартів, примовок.

3. Один з учнів « диригує» групою дітей при виконання добре відомої рухової вправи, перша частина якого представляє, наприклад легкі стрибки білченят по дереву, а друга - імітацію похитуючи важких гілок дерев після витівок білченят.

4. Передача в русі під музику прискорення і уповільнення: перехід від ходьби до бігу, від бігу до стрибків;можна, наприклад, передавати м’яч із рук в руки спочатку на близькій відстані.

5. Імпровізація під музику прискорення руху і зупинки, наприклад, автомобілі, паровоза, гойдалку, каруселі. Імпровізація сцени , гномики поспішають до дому, але підходячи до нього не бачать Білосніжку, тому сповільнюють крок і нарешті зупиняються розчаровані.

Прийоми формування уявлення про динаміку у музично - ритмічних рухах.

1. Перендати в рухах під музику динаміку: на піано рухатись на пальцях, на меццо форте - цілою стопою, на форте - щільно або відповідно динаміці міняючи довжину кроку (дрібний, середній, широкий).

2. У танцювальній імпровізації реагувати на зміну динаміки рухом пальців рук, голови, плечей. Наприклад на меццо « танцюють» кисті, а на форте - руки.

3. Передати в русі під музику крещендо і димінуендо: при ослабленні звучанні коло,яке утворюють учні, звужуються ,а при посиленні розширюються.

4. Імпровізуючи танець квітів, учні передають зміни динаміки в музиці. Учитель використовує асоціації: квітка росте, цвіте, в’яне , або тягнеться до сонця зненацька гнеться під вітром.

Прийоми формування уявлення про спосіб звуковведення в музично - ритмічних рухах.

1. Учні сидять на килимі або стоять парами, у кожного м’яч або інший предмет. На стаккато б’ють м’ячем об підлогу, а при плавному звуковведенні - перекочують його з рук в руки.

2. Учитель тримає великий легкий м’яч : на стаккато вдаряє його об підлогу, на легато - креслить півколо в повітрі. Потім пропонує учням стрибати немов м’яч під уривчасту мелодію, а легато - рухатись плавно тимчасово виконувати руками м’які рухи зі сторони у бік.

3. Під плавну мелодію діти кружляють в парах, тримаючись за руки. На уривчасте звучання - опускають руки й легко ритмічно стрибають, поки не почують легато у звуковведенні. Для імпровізації вчитель використовує образні порівняння: горобець на землі стрибає й клює, а в повітрі літає;риба на сущі б’ється , а у воді плаває.

Прийоми формування уявлення про музичний синтаксис у музично — ритмічних рухах.

1. При ходьбі по колу (тримаючись за руки учні змінюють напрямок руху на кожну музичну фразу). Це завдання спочатку виконується разом із учителем під його спів , а потім під музичний супровід, але без підказки вчителя.

2. Діти сидять у колі. Викликаний учень рухається з м’ячем під музику у середині кола. Наприкінці фрази він передає м’яч наступній дитині.

3. Учень малює на уявній дошці « криву» фрази зі звучного музичного фрагменту. Важливо, щоб рухи учня відповідали темпу, характеру музики.

4. На дошці або на папері графічно зображені схеми музичних фрагментів, які будуть виконані учнями. Вони уважно слухають музику й вибирають до кожної п’єси відповідну схему, а потім придумують свою танцювальну імпровізацію.