4. Збір вихідної інформації на торговельному підприємстві

Після вивчення літератури з теми і складання плану курсової роботи студент розпочинає збір практичних матеріалів того підприємства, на прикладі якого виконується робота.

Організація збору інформації передбачає:

• визначення показників, які необхідно зібрати;

• розробку методики одержання окремих показників;

• документальне оформлення даних досліджень.

Робота з визначення переліку показників, які підлягають збору, проводиться в кілька етапів.

На першому етапі розробляється перелік всіх вихідних показників з кожного питання, яке вивчається. При цьому важливо розмежувати показники інформаційні і показники аналітичні.

На другому етапі складається зведений перелік усіх вихідних показників з теми. При цьому вихідні показники, необхідні для вивчення окремих питань, підлягають логічному аналізу з точки зору їх повторення, взаємозв'язку і можливості одержання подальших аналітичних показників.

На третьому етапі визначається джерело інформації з кожного вихідного показника. При цьому з’ясовується, які показники можуть бути одержані за статистичними даними, які можуть виявитися матеріалом організаційно-економічної літератури, а які необхідно одержувати у процесі безпосередніх досліджень студента.

Одним з відповідальних завдань є розробка методики одержання окремих показників, які підлягають збору. Рекомендується класифікувати їх таким чином:

• показники, одержані за даними статистичної звітності і бухгалтерського обліку (наприклад, товарообіг, витрати обігу і т. ін.);

• показники, одержані шляхом проведення спеціальних обстежень (наприклад, тип будівлі, режим роботи та інше).

Звітні дані повинні охоплювати, як правило, період за 1-2 роки, включаючи рік виконання курсової роботи. Для одержання спеціальних матеріалів і даних, яких немає в бухгалтерській і статистичній звітності, студент повинен самостійно провести необхідні розрахунки.

В основу проведення спеціальних "натуральних" обстежень краще за все покласти хронометражні заміри, фотографії робочого часу, анкетні опитування і інше.

Основною формою документального оформлення матеріалів є табличні інформаційні документи. Вони можуть бути у вигляді зведень чи окремих таблиць. Широко можуть використовуватись графіки та діаграми. В усіх випадках необхідно перевірити взаємозв'язок показників в окремих формах (ідентичність одиниць виміру, період звітності, тощо).

5. Аналіз одержаних матеріалів, обґрунтування висновків і пропозицій

Зібраний матеріал підлягає ретельній обробці, у процесі якої здійснюється його упорядкування, тобто студент повинен перечитати і розподілити матеріал згідно із планом курсової роботи.

Потім проводиться вибір матеріалу з точки зору можливості і доцільності його використання при обґрунтуванні висновків і пропозицій.

У процесі обробки матеріалів складаються таблиці, графіки, діаграми, тобто здійснюється аналітична обробка інформації з метою її подальшого узагальнення і обґрунтування рекомендацій.

Перед тим, як робити висновок (коротке викладення отриманих результатів) необхідно перевірити завершеність кожної окремої частини роботи і сутність аргументованої роботи в цілому. Лише після цього слід формулювати висновок по суті розв'язуваної проблеми, з побічних питань та питань побічного значення.

Висновки рекомендується формулювати коротко, точно, не перевантажуючи їх цифрами, даними і подробицями.

Висуваючи ту чи іншу пропозицію студент повинен визначити їх мету та ефективність.