72. Права і обов'язки учасників господарського товариства.

Права учасників господарського товариства:  • брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах; • брати участь у розподіленні прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); • одержувати інформацію про діяльність товариства; • вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства та ін. Обов'язки учасників господарського товариства:  * додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління; * робити внески (сплачувати за акції) у розмірі, порядку та засобами, що передбачені установчими документами. Внесками учасників та засновників господарського товариства .можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними  ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права, включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, кошти, в тому числі в іноземній валюті. Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані у кредит та під заставу. Сума вкладів засновників та учасників господарського товари­ства становить статутний фонд товариства. У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, передбаченому установчими документами, але не менш як 25 % статутного фонду, а також інші фонди. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 %  від суми прибутку товариства.

72. Правовий статус приватних підприємств.

Приватним підприємством визначається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або декількох громадян. Іноземців, осіб без громадянства та його ( їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також під – во, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

 Правовий статус приватного підприємства, на відміну від інших організаційно-правових форм, наприклад, господарських товариств та кооперативів, щодо яких діють окремі закони, зокрема «Про господарські товариства», «Про сільськогосподарську кооперацію», регулюється загальними нормами законів України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про власність», які містять тільки основні положення щодо створення, реєстрації, реорганізації, ліквідації, а також загальні принципи щодо здійснення підприємницької діяльності. Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до ЦК та ГК України.Відсутність окремого нормативного акта, який би детально регулював правовий статус приватного підприємства, а також правовий режим майна

такого підприємства, призводить до того, що ця форма є найбільш прийнятною для багатьох власників майна як така, що дозволяє засновнику підприємства самостійно, на власний розсуд, на основі тільки загальних норм господарського права визначати юридичну та фактичну долю підприємства.

Вимоги щодо обов’язкової необхідності наявності статутного фонду для цієї організаційно-правової форми підприємства немає, тобто не передбачено його мінімального розміру

та складу. Отже, створення статутного фонду приватного підприємства — це право, а не обов’язок засновника.