Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravo_125.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
822.27 Кб
Скачать
  1. Державна реєстрація суб'єкта господарювання.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання - це зас-відчення факту створення або припинення юридичної осо-би, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реє­страційних дій, які передбачені законом, шляхом внесен­ня відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з Законом порядок проведення державної реєст­рації суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізич­них осіб - підприємців) включає, зокрема:

перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вка­зані в реєстраційній картці;

перевірку документів, які подаються державному реє­стратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

-оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстра­цію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання прово­диться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у ра­йонній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

  1. Правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності.

Право громадян на приватну власність і здійснення підприємницької діяльності закріплено в Конституції України та чинному законодавстві. Суб'єктами підприємництва вважаються особи, які займаються підприємницькою діяльністю для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Правовий статус фізичної особи-підприємця характеризується такими рисами: По-перше, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто така, що досягла 18-ти років (повноліття). 

По-друге, законом встановлюється перелік посад в органах публічної влади, обіймання яких фізичними особами є перешкодою для заняття підприємництвом. Ідеться про військовослужбовців, посадових осіб органів державної влади, Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, щодо яких Конституція та чинне законодавство встановили принцип несумісності із заняттям підприємництвом.  Крім того, закон накладає обмеження щодо заняття фізичними особами-підприємцями певними видами діяльності, зокрема: банківською діяльністю, діяльністю у сфері здійснення операцій з металобрухтом, діяльністю щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг, діяльністю у сфері організації зв’язку тощо.  Також суд може заборонити проваджувати певну діяльність особам до закінчення терміну, встановленого вироком суду, або особам, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини .

По-третє, фізична особа може займатися підприємництвом за умов державної реєстрації її як підприємця без статусу юридичної особи. Саме від моменту державної реєстрації фізична особа набуває дієздатності у сфері підприємницької діяльності.

Підставою для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця може бути рішення суду: про визнання фізичної особи недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом або провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону тощо. 

Таким чином, Цивільний кодекс формує основи правового статусу фізичної особи-підприємця, що має велике практичне значення для цієї категорії суб’єктів цивільного права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]