70. Спадкування за заповітом в Україні.

Заповіт – це розпорядження особи, зроблене у визначеній законом формі, про долю належних їй цінностей на випадок смерті.

Право на заповіт має ФО з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений. До нотаріально посвідчених прирівнюються заповіти, складені в екстремальних умовах, якщо вони посвідчені керівником установи, в якій знаходилась особа перед смертю (лікарні, на морському, річковому судні, у пошуковій або іншій експедиції, в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, під вартою тощо). Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька ФО, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач може змінити або скасувати заповіт і скласти новий. Заповідач може позбавити права на спадщину одного, кількох або всіх спадкоємців за законом. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Неповнолітні та непрацездатні повнолітні діти спадкодавця, а також дружина, батьки і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом.

На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.

Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.

71. Суб’єкти господарських правовідносин.

Суб'єктами господарського права є учасники господарсь­ких відносин.

Згідно з ст. 2 ГК учасниками відносин у сфері господа­рювання є:

а) суб'єкти господарювання,

б) споживачі,

в) органи державної влади та органи місцевого самовря­дування, наділені господарською компетенцією,

г) громадяни, громадські та інші організації, які висту­пають засновниками суб'єктів господарювання чи здійсню­ють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Ч. 1 ст. 55 ГК визнає суб'єктами господарювання учас­ників господарських відносин, які здійснюють господарсь­ку діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (су­купність господарських прав та обов'язків), мають відок­ремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'я­заннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Ознаки суб'єкта господарювання:

-  по-перше, цей суб'єкт є учасником господарських відносин;

- по-друге, він безпосередньо здійснює господарську діяльність;

- по-третє, він наділений господарською компетенцією (сукупністю господарських прав і обов'язків), яку реалі­зує при здійсненні господарської діяльності, набуваючи при цьому нових прав і обов'язків.

- по-четверте, він має відокремлене від інших суб'єктів (в тому числі і від власника) майно;

- по-п'яте, він несе відповідальність за своїми зобов'я­заннями у межах закріпленого за ним майна.

Види суб'єктів господарського права.

Суб'єктами господарювання згідно з ч. 2 ст. 55 ГК є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, ко­мунальні та інші підприємства, створені відповідно до Гос­подарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в ус­тановленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадян­ства, які здійснюють господарську діяльність та зареєст­ровані відповідно до закону як підприємці.