
- •Галузі права в системі права України.
- •2. Джерела (форми) права.
- •3. Поняття та види правопорушень.
- •4. Склад правопорушення та його ознаки.
- •5. Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •6.Види юридичної відповідальності
- •7. Поняття та заг. Характер-ка Конституції України.
- •8. Загальні засади конституційного ладу України.
- •9.Конституційні права і свободи людини.
- •10.Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •11.Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •12.Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •13.Форми безпосередньої демократії.
- •14.Референдум: поняття та види.
- •15. Система державних органів України.
- •16 .Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •17. Повноваження Верховної Ради України.
- •18.Конституційний статус Президента України.
- •19.Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •20.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •21.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •22. Судова система України.
- •23. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •24. Суди загальної юрисдикції.
- •25. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
- •26. Поняття та види органів виконав. Влади в Україні
- •27. Загальні засади державної служби в Україні.
- •28. Обовязки державних службовців
- •29. Відповідальність державних службовців.
- •31. Права особи, затриманої працівниками міліції.
- •32. Склад адміністративного правопорушення.
- •33.Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
- •34.Адміністративне стягнення: поняття та види.
- •35.Поняття, види та методи фінансового контролю.
- •36.Система органів фінансового контролю.
- •37. Бюджетна система України.
- •Основними Принципамии бюджетної системи України є
- •Бюджетна класифікація
- •38. Правове регулюв. Бюджетного процесу в Україні.
- •39. Система оподаткування в Україні.
- •40. Поняття та види податків і зборів.
- •41. Права та обов’язки платників податків.
- •42. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •43. Банківська система України.
- •44. Поняття банку. Види банків в Україні.
- •45. Правовий статус Національного банку України.
- •46. Правове положення банків в Україні.
- •47. Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •49.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Цивільна дієздатність фізичної особи
- •Часткова цивільна дієздатність фізичної особи до 14р
- •Неповна цивільна дієздатність фізичної особи 14-18р
- •Повна цивільна дієздатність з 18р Надання повної цивільної дієздатності
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
- •Порядок укладання шлюбу.
- •Порядок розірвання шлюбу.
- •Визнання шлюбу недійсним
- •53. Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •54. Види юридичних осіб.
- •55. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •56.Захист цивільних прав.
- •57.Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •58. Поняття та види представництва. Довіреність.
- •59. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •60. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •61. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •62. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •63. Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •64. Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •65. Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •66. Загальна характеристика договору позики.
- •67.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •68. Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •69.Спадкування за законом в Україні.
- •70. Спадкування за заповітом в Україні.
- •71. Суб’єкти господарських правовідносин.
- •Державна реєстрація суб'єкта господарювання.
- •Правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Види та організаційні форми підприємств.
- •Правовий статус господарського товариства.
- •Види господарських товариств.
- •Права і обов'язки учасників господарського товариства.
- •Правовий статус приватних підприємств.
- •Громадянин як суб’єкт господарювання.
- •Підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Державне регулювання ринку цінних паперів. Біржі як необхідні елементи ринкової інфраструктури.
- •84. Неспроможність суб’єкта господарювання. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин.
- •85. Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •86. Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •87. Порядок укладення трудового договору
- •88. Випробовування при прийомі на роботу.
- •89. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •90.Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •91.Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •92.Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •93.Види відпусток та порядок їх надання.
- •94. Поняття і види заробітної плати.
- •95. Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •96. Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •97. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •98. Види матеріальної відповідальності.
- •99. Порядок вирішення індивід. Трудових спорів.
- •100. Поняття колек. Трудових спорів і порядок їх вир.
- •101. Суб’єкти права власності на землю
- •102. Правовий режим земель різних категорій.
- •103.Правове становище сільськогосп. Підприємств.
- •104. Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •105. Поняття, ознаки та види злочинів.
- •106. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •107. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •109. Обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність
- •110. Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність
- •111. Поняття, мета та види покарання.
- •112.Злочини проти власності.
- •113.Злочини у сфері господарської діяльності.
- •114.Злочини у сфері службової діяльності.
- •115. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •116. Суб’єкти міжнародного права.
- •Галузі права в системі права України.
35.Поняття, види та методи фінансового контролю.
Фінансовий контроль визначають як цілеспрямовану діяльність законодавчого і виконавчих органів публічної влади і недержавних організацій, спрямовану на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових правовідносин.
Враховуючи час проведення контролю виокремлюють попередній фінансовий контроль, поточний фінансовий контроль і наступний фінансовий контроль.
Попередній фінансовий контроль: здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень щодо фінансових питань..
Поточний фінансовий контроль полягає в систематичній перевірці дотримання фінансової дисципліни, тобто дотримання вимог фінансових норм і нормативів.
Наступний фінансовий контроль проводиться після здійснення фінансових операцій і, як правило, після завершення певних етапів діяльності з метою з’ясування її ефективності.
За формою проведення фінансовий контроль поділяється на обов’язковий та ініціативний.
Обов’язковий фінансовий контроль здійснюється: в силу вимог нормативних актів; за рішенням компетентних органів держави.
Ініціативний фінансовий контроль здійснюється на підставі власних рішень господарюючих суб’єктів.
Фінансовий контроль здійснюється різними методами. Вони дуже різноманітні і обираються не довільно, а залежно від сукупності факторів, насамперед від: 1) суб’єкта контролю; 2) об’єкта контролю; 3) мети і завдань, що стоять перед суб’єктом контролю; 4) підстав виникнення контрольних правовідносин та ряду інших обставин.
Найчастіше застосовують такі методи фінансового контролю — ревізії, перевірки, обстеження, інспекції.
Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недоліків, розтрат, привласнень та крадіжок коштів.
Перевірка — це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій чи їх підрозділів. Результати перевірки оформлюються довідкою чи доповідною запискою.
Обстеження, як і перевірка, також охоплює окремі сторони діяльності підприємств, установ, організацій, але на відміну від перевірки проводиться по значно ширшому колу показників і виявляє фінансовий стан господарюючих суб’єктів, перспективи їх розвитку, необхідність реорганізації чи переорієнтації виробництва.
Інспекція — це перевірка стану фінансів підприємств на місцях, що періодично здійснюється представниками держави та її окремих органів. Вона, як правило, проводиться з метою загального ознайомлення зі станом справ на місцях та надання оперативної практичної допомоги.
36.Система органів фінансового контролю.
Фінансовий контроль в Україні здійснюється органами законодавчої і виконавчої влади, спеціальними органами державного фінансового контролю, недержавними спеціалізованими організаціями. Особлива роль належить спеціалізованим органам державної виконавчої влади з управління фінансами, для яких сама фінансова діяльність є основною. Серед них — Міністерство фінансів України, в системі якого є спеціальний орган державної виконавчої влади, Державна контрольно-ревізійна служба в Україні та Державна податкова служба в Україні.
Державна податкова служба (ДПС) — це система органів виконавчої влади, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Діяльність ДПС регулюється Законом України «Про державну податкову службу в Україні» з подальшими змінами та доповненнями.
Система органів Державної податкової служби : Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах, податкова міліція.
Завдання органів ДПС є забезпечення єдиної системи контролю за додержанням податкового законодавства, правильності обчислень, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством України.
Державна податкова адміністрація України— центральний орган виконавчої влади, вищий орган у системі органів державної податкової служби України. Діє на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні.
Основними завданнями ДПА є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.
Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби і здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Державна контрольно-ревізійна служба в Україні створена згідно із Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» і є системою органів виконавчої влади. Головним завданням є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в організаціях, які отримують кошти з бюджетів всіх рівнів і державних цільових фондів.
У системі фінансового контролю особливе місце посідає аудиторський фінансовий контроль, який регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність».
Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання.
Аудит здійснюється незалежними аудиторами, аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.
Особливими контролюючими повноваженнями наділена Рахункова палата. Діяльність Рахункової палати регулюється Законом України «Про Рахункову палату»
Рахункова палата — це постійно діючий орган контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України терміном на 7 років з правом призначення на другий термін.
Рахункова палата має право проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.