- •Список та графік виконання лабораторних робіт з курсу Фізика атомного ядра
- •Графік виконання робіт
- •Лабораторна робота № 1 вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •1. Принцип роботи лічильника гейгера - мюллера.
- •2. Будова і робота лічильника гейгера-мюллера.
- •Часова характеристика лічильника.
- •Лічильна характеристика лічильника.
- •Виконання роботи.
- •Результати роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 2 вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Теоретичні відомості.
- •Складові частини експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Результати роботи
- •Лабораторна робота № 3 дозиметрія
- •Завдання до роботи:
- •Теоретичні відомості.
- •Біологічна дія іонізуючої радіації.
- •Активність препарату і його експозиційна доза.
- •Дозиметр дргз-02
- •Техніка безпеки
- •Виконання роботи.
- •Звіт про роботу
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Довідка: основні поняття, величини і одиниці вимірювання дозиметрії.
- •Лабораторна робота № 4. Вивчення поглинання g - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Теоретичні відомості.
- •1. Взаємодія g-випромінювання з речовиною.
- •1.1. Фотоефект.
- •1.2. Комптонівське розсіювання.
- •Будова експериментальної установки.
- •2. Виконання досліду
- •2.1. Проведення досліду:
- •2.2. Розрахунок коефіцієнта поглинання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження радіоактивності природних солей.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 6. Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 7 дослідження α‑розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •1. Радіоактивний альфа-розпад ядер
- •- Ширина бар’єру для енергії е
- •2. Взаємодія рухомих α-частинок з речовиною
- •2.1. Іонізаційні втрати
- •2.2. Втрати енергії на утворення ядер віддачі
- •2.3. Радіаційні втрати
- •3. Крива поглинання альфа-частинок в речовині
- •4. Експериментальна частина
- •4.1. Опис установки
- •4.2. Принцип дії сцинтиляційного лічильника
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Контрольні питання
- •Залежність числа імпульсів від відстані між
- •Звіти з лабораторних робіт
- •Вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •Завдання 1. Зняття рахункової характеристики
- •Характеристики лічильника
- •Вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Завдання 1
- •Дозиметрія
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Вивчення поглинання - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Завдання 1
- •Дослідження радіоактивності природних солей
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Завдання 1
- •(Віртуальна робота) дослідження α - розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •Завдання 1
Завдання 1. Зняття рахункової характеристики
Дослідні результати занести до таблиці:
№ |
V, В |
N |
t, с |
ncp |
ncp |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Побудувати рахункову характеристику характеристики n(V) на міліметровому папері (додається до звіту)
Визначити ширину плато графіка DV = V2 - V1 і його нахил , що обчислюється по формулі:
де n – зміна n по всій ширині плато.
Лічильник вважається гарним, якщо ширина плато V = 250-300 В, а нахил = 3-5 %, мертвий час = 10-4 с.
ВИСНОВКИ:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Визначення мертвого часу лічильника,
Щоб знайти М використовуємо рівність виду:
Лічильник вважається гарним, якщо його = 1-2×10-4 с.
Дані для визначення мертвого часу.
V, В |
t, c |
n1 |
n2 |
n1,2 |
, с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Записати тип лічильника, його паспортні дані й отримані характеристики лічильника з указівкою можливої помилки виміру: V0, Vраб, ΔVпл, , .
