
- •Список та графік виконання лабораторних робіт з курсу Фізика атомного ядра
- •Графік виконання робіт
- •Лабораторна робота № 1 вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •1. Принцип роботи лічильника гейгера - мюллера.
- •2. Будова і робота лічильника гейгера-мюллера.
- •Часова характеристика лічильника.
- •Лічильна характеристика лічильника.
- •Виконання роботи.
- •Результати роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 2 вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Теоретичні відомості.
- •Складові частини експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Результати роботи
- •Лабораторна робота № 3 дозиметрія
- •Завдання до роботи:
- •Теоретичні відомості.
- •Біологічна дія іонізуючої радіації.
- •Активність препарату і його експозиційна доза.
- •Дозиметр дргз-02
- •Техніка безпеки
- •Виконання роботи.
- •Звіт про роботу
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Довідка: основні поняття, величини і одиниці вимірювання дозиметрії.
- •Лабораторна робота № 4. Вивчення поглинання g - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Теоретичні відомості.
- •1. Взаємодія g-випромінювання з речовиною.
- •1.1. Фотоефект.
- •1.2. Комптонівське розсіювання.
- •Будова експериментальної установки.
- •2. Виконання досліду
- •2.1. Проведення досліду:
- •2.2. Розрахунок коефіцієнта поглинання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження радіоактивності природних солей.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 6. Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 7 дослідження α‑розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •1. Радіоактивний альфа-розпад ядер
- •- Ширина бар’єру для енергії е
- •2. Взаємодія рухомих α-частинок з речовиною
- •2.1. Іонізаційні втрати
- •2.2. Втрати енергії на утворення ядер віддачі
- •2.3. Радіаційні втрати
- •3. Крива поглинання альфа-частинок в речовині
- •4. Експериментальна частина
- •4.1. Опис установки
- •4.2. Принцип дії сцинтиляційного лічильника
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Контрольні питання
- •Залежність числа імпульсів від відстані між
- •Звіти з лабораторних робіт
- •Вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •Завдання 1. Зняття рахункової характеристики
- •Характеристики лічильника
- •Вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Завдання 1
- •Дозиметрія
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Вивчення поглинання - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Завдання 1
- •Дослідження радіоактивності природних солей
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Завдання 1
- •(Віртуальна робота) дослідження α - розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •Завдання 1
Список та графік виконання лабораторних робіт з курсу Фізика атомного ядра
для студентів 531, 532 та Ф-3 груп
|
ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ β-СПЕКТРУ РАДІОАКТИВНОГО ІЗОТОПУ МЕТОДОМ ПОГЛИНАННЯ |
інструкція |
|
ВИВЧЕННЯ ГАЗОРОЗРЯДНОГО ЛІЧИЛЬНИКА ГЕЙГЕРА-МЮЛЛЕРА |
інструкція |
|
ДОЗИМЕТРІЯ |
інструкція |
|
ВИВЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РАДІОАКТИВНОГО РОЗПАДУ |
інструкція |
|
ДОСЛІДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНОСТІ ПРИРОДНИХ СОЛЕЙ. |
інструкція |
|
ВИВЧЕННЯ ПОГЛИНАННЯ g - ВИПРОМІНЮВАННЯ СВИНЦЕМ І АЛЮМІНІЄМ. |
інструкція |
|
ВІРТУАЛЬНА РОБОТА «АТОМНИЙ РЕАКТОР» |
інструкція |
|
ТВОРЧА РОБОТА |
завдання |
Графік виконання робіт
N п/п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ групи |
||||||||||
|
6 |
5 |
1 |
0 |
7 |
2 |
3 |
8 |
4 |
0 |
|
2 |
3 |
4 |
5 |
7 |
0 |
1 |
6 |
0 |
8 |
|
3 |
1 |
0 |
4 |
7 |
5 |
0 |
2 |
6 |
8 |
|
4 |
7 |
3 |
2 |
6 |
0 |
5 |
1 |
8 |
0 |
|
7 |
2 |
6 |
3 |
0 |
4 |
8 |
0 |
1 |
5 |
Лабораторна робота № 1 вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
МЕТА РОБОТИ: ознайомитися з принципом роботи і робочими характеристиками лічильника Гейгера-Мюллера.
ЗАВДАННЯ: 1. Вивчити елементи теорії і будови лічильника Гейгера–Мюллера: одержати експериментальні дані для побудови рахункової характеристики і визначити характеристики лічильника.
1. Принцип роботи лічильника гейгера - мюллера.
На рис.1. зображено фізичну установку для дослідження провідності газу, що знаходиться в скляному балоні. До газу прикладене електричне поле, напруженістю Е.
Рис. 1.
скляний балон;
катод (циліндр);
анод (нитка);
елементи електричного ланцюга.
Струм у колі виникне у випадку появи в трубці вільних носіїв заряду. У даному випадку заряди в трубці будуть виникати під дією іонізуючого випромінювання (a -, b-, g- випромінювання). Якщо газовий об’єм у балоні пронизує постійний потік іонізуючого випромінювання, то величина струму I у ланцюзі лічильника визначається прикладеною до нього різницею потенціалів (V2 – V1 = V). Функція I(V) характеризується таким графіком (рис.2.).
Лічильник Г.-М. працює у відзначеній області Г., що називається областю Гейгера. Різниця потенціалів в області Г настільки велика, що вільні заряди, що утворилися в газі (електрони й іони) здобувають в електричному полі трубки енергію, достатню для вторинної іонізації. Це створює умови для виникнення і підтримки самостійного розряду. Тому область Г дуже чутлива до зовнішніх іонізаторів. У цій області газового розряду працює лічильник Г.-М.
Рис. 2
Самостійний розряд у трубці можна погасити, якщо зменшити різницю потенціалів на електродах трубки. Для цього досить послідовно з газовим проміжком включити опір визначеної величини. Також можливо автоматичне гасіння самостійного розряду в трубці введенням у газ компонентів молекулярного газу і підбором параметрів газу.
Газова трубка, що працює в області газового розряду Гейгера та володіє властивістю автоматично гасити самостійний розряд, що виникає, це лічильник Гейгера-Мюллера.