42. Обліково-фінансові документи. Доручення. Розписка.

РОЗПИСКА - це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, - передачі й отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей.

Р е к в і з и т и:

1. Назва виду документа.

2. Текст.

- прізвище, ім’я по батькові та посада особи, яка дає розписку і підтверджує отримання цінностей;

- прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка передала цінності;

- у чому конкретно дано розписку (вказуються точні найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість – словами і цифрами);

- відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, яка отримує цінності;

- підстава передачі й отримання цінностей.

3. Дата.

4. Підпис особи, яка отримала цінності.

5. Завірення підпису (у приватній розписці).

Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа – представник установи – отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.

Розписка пишеться лише в одному примірнику. Ніякі виправлення в ній неприпустимі.

Доручення — це документ, письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності. Вони поділяються на офіційні та особисті.

Офіційні доручення оформляє установа, організація, підприємство.

Реквізити:

Назва підприємства (організації), яка видає доручення (позначена на бланку або на проставленому штампі зліва вгорі аркуша).

Назва виду документа (доручення).

Номер, дата, місце видачі.

Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається доручення.

Назва підприємства (організації), від якої повинні бути одержані товарно-матеріальні цінності.

Номер і дата видачі супровідного документа (наряду, рознарядки тощо).

Термін дії доручення.

Зразок підпису особи, якій-видано доручення.

Назва документа, що посвідчує особу, якій видано доручення одержувача цінностей ( паспорт, посвідчення);

Підписи службових осіб, які видали доручення.

Печатка підприємства (організації), що видала доручення.

Особисті доручення складаються окремими особами.

Обов'язкові реквізити: назва виду документа (доручення); прізвище, ім'я, по батькові особи, що видала доручення; прізвище, ім'я, по батькові особи, що їй видане доручення (довіреної особи); термін дії документа; дата складання, підпис особи і довірителя; засвідчення підпису організацією, де працює, навчається тощо

довіритель.

ДОРУЧЕННЯ

1.Офіціальні:

А) разові: - на виконання одноразової дії ( найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей)

Б) спеціальні - надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків: на представництвах органу суду, на здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу

В) загальні - надає право здійснення операцій, пов’язанних з управлінням Майном

2. Особисті - надання повноважень однієї особи іншій (право одержання заробітної плати, поштового переказу і ін.)

43. Господарсько-договірні документи. Договір.

Договір – це документ, в якому зафіксована угода між сторонами про взаємодіюі який оформлений відповідним чином.

Сторонами договору можуть бути фізичні особи, працівники підприємств, організацій, фірм.

Договори заключаються з урахуванням інтересів і у відповідності з діючим законодавством. Проект договору готує сторона ініціатора, оскільки договір є юридичним документом треба уникати при його формуванні двозначності.

Розрізняють два види договорів:

• договір, пов'язаний з господарською діяльністю;

• трудовий договір.

Договори, пов’язані з господарською діяльністю – це службові документи, у яких фіксується угода між сторонами про встановлення ділових стосунків, пов’язаних з господарською діяльністю. Існують такі типи: про закупівлю, про оренду виробничих та службових приміщень, про купівлю-продаж, про спільну діяльність, про одержання кредитів, про орендо-касове обслуговування.

Трудові договори – це службові документи, у яких фіксується угода між сторонами про наймання однією стороною іншої для роботи на підприємстві. Текст трудових договорів містить термін виконання, кількісні та якісні показники, вартість робіт, загальну суму продукції, порядок виконання робіт, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, а також форс мажорні обставини.

Відповідно жо нормативних актів договори повинні мати такі реквізити:

1. назву документа;

2. зазначену місця укладання й дати;

3. вступну частину (точні й повні назви сторін, їх представників, повноваженя, на підставі яких вони діють);

4. зміст договору;

5. термін виконання договору;

6. кількісні та якісні показники продукції;

7. зазначення ціни робіт(продукції) і загальної суми;

8. порядок виконання роботи;

9. порядок розрахунків між сторонами;

10. додаткові умови до договору;

11. вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору;

12. порядок і місце розв’язання суперечок;

13. загальний термін дії договору;

14. юридичні адреси сторін, що укладають договір;

15. власноручні підписи сторін;

16. печатки установи або обох сторін, які укладають договір.

Договір вважають укладеним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово.