2. Умови і порядок укладення та припинення шлюбу.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у дер­жавному органі реєстрації актів цивільного стану.

Шлюбний вік для чоловіків в Україні становить 18 років, для жінок — 18 років. Цей вік може бути знижений за спеці­альним рішенням суду за заявою особи, яка досягла 14 років, що бажає вступити в шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Порядок укладення шлюбу можна звести до таких етапів.

• Звернення до державного органу реєстрації актів ци­вільного стану (РАЦСу) жінки та чоловіка, що бажають уклас­ти шлюб.

• Ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми правами та обов'язками.

• Прийняття державними органами РАЦСу заяви за на­явності всіх необхідних документів.

• Заручини.

• Державна реєстрація шлюбу.

Додаткова інформація

Законодавець передбачає інститут заручин. Зарученими вважають­ся особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не ство­рюють обов'язку вступу в шлюб. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Од­нак такі витрати не відшкодовуються, якщо відмова була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченого (нареченої) або прихованням важливої інформації (наявність хвороби, судимості).

За загальним правилом шлюб реєструється після спливання од­ного місяця з моменту подання заяви про реєстрацію шлюбу.

За по­важних причин реєстрація може бути здійснена до спливання цього строку, в разі:

• вагітності нареченої,

• народження нею дитини,

• безпосередньої загрози для життя нареченого чи нареченої,

• шлюб реєструється в день подання заяви.

Законодавством визначені перешкоди для укладення шлюбу:

• перебування в іншому шлюбі;

• наявність між особами, що бажають одружитися, ро­динних зв'язків прямої лінії споріднення;

• наявність між особами, що бажають укласти шлюб, відносин усиновлення;

• недієздатність осіб (або особи), які бажають укласти шлюб.

Названі підстави унеможливлюють укладення союзу між чоловіком і жінкою. Шлюб, укладений попри зазначені в за­коні перешкоди, вважається недійсним.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Подружжя може укласти шлюбний договір. Шлюбний до­говір укладається у письмовій формі і засвідчується нотаріу­сом. Договір, укладений до реєстрації шлюбу, набуває чинності з моменту державної реєстрації шлюбу, укладений після — з моменту нотаріального посвідчення.

Шлюбним договором регулюються майнові відносини між по­дружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.

Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.

Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини по­дружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у над­звичайно невигідне матеріальне становище.

За шлюбним договором не може передаватися у власність одно­му з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Як уже зазначалося, підставами припинення сімейних правовідносин є припинення шлюбу. У свою чергу, підставами припинення шлюбу є смерть одного з подружжя або розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу здійснюється державним органом РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей.

Для того, щоб орган РАЦС виніс постанову про розірвання шлюбу, необхідне виконання двох умов:

• подружжя не має неповнолітніх дітей;

• існує взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу.

У разі розірвання шлюбу органом РАЦС шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови.

Якщо подружжя має дітей, розірвання шлюбу відбува­ється за рішенням суду. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності цього рішення суду.