Лекція 11. Тема. Сімейне право. Житлове право. Земельне право.

План

1. Загальна характеристика сімейного права.

2. Умови і порядок укладення та припинення шлюбу.

3. Особисті та майнові права і обов'язки подружжя, батьків і дітей.

4. Загальна характеристика житлового права.

5. Загальна характеристика земельного права.

Тема 18. Сімейне право.

1. Загальна характеристика сімейного права.

Сімейне право можна назвати найближчою й найріднішою для кож­ного галуззю права. Адже воно регулює відносини між членами сім'ї. А сім'я, яка виконує вкрай важливу функцію — продовження роду й виховання дітей, є невеличкою, але незамінною складовою всього суспільства. І будь-яка держава зобов'язана ставити перед собою за­вдання захисту сім'ї. Недарма український законодавець назвав зміц­нення сім'ї як соціального інституту пріоритетом прийнятого в 2002 р. Сімейного кодексу України.

Сімейне право — сукупність правових норм, які регулюють особис­ті й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу і належності до сім'ї.

Основні принципи регулювання сімейних відносин визначені Конституцією України:

• Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

• Ко­жен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

• Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

• Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непра­цездатних батьків.

• Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

• Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

• Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація пере­слідуються за законом.

• Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

• Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс України. Він визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Сімейний кодекс України встановлює такий перелік суб'єктів сімейних правовідносин:

• подружжя;

• батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені;

• баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки;

• рідні брати, рідні сестри;

• мачуха, вітчим, падчерка, пасинок.

Виходячи з того, що об'єктом сімейного права є особисті немайнові та майнові відносини між його суб'єктами, то відпо­відно об'єктом сімейних правовідносин можуть бути:

• особисті немайнові блага;

• майнові блага (речі);

• дії, у тому числі послуги.

Зміст сімейних правовідносин становлять суб'єктивні сі­мейні права і обов'язки.

Суб'єктивні сімейні права — це міра можливої поведінки суб'єкта сімейних правовідносин.

Суб'єктивний сімейний обов'язок — це міра необхідної поведінки суб'єкта сімейних правовідносин.

Залежно від об'єкта сімейних правовідносин суб'єктивні сімейні права та обов'язки можуть мати особистий немайновий чи майновий характер. Для суб'єктивних сімейних прав та обов'язків характерною ознакою є їх невідчужуваність, тобто неможливість передачі їх іншим особам. Підставами виникнення, зміни і припинення сімейних правовідносин у сімейному праві є юридичні факти.

Залежно від наслідків, які вони породжують, у сімейному праві виділяють такі юридичні факти: - правоутворюючі (укладення шлюбу, визнання батьків­ства);

- правозмінюючі (зміна прізвища дружиною при укладенні шлюбу, відновлення шлюбу); - правоприпиняючі (припинення шлюбу, позбавлення бать­ківських прав, скасування усиновлення, припинення до­говору про патронат).