Макро- та мікроекономічне моделювання

Тема 1. Предмет курсу

1. Моделювання як метод наукових досліджень. Математичне моделювання

2. Особливості застосування математичного моделювання у теоретико-економічних дослідженнях.

3. Класифікація економіко-математичних моделей.

1. Моделювання як метод досліджень полягає у тому, що об‘єкт чи явище, що вивчається (надалі – об’єкт дослідження) замінюється іншим, подібним до нього об’єктом чи явищем. Таке подібне явище зветься моделлю. Заміна є виправданою, якщо модель можна легше вивчати, ніж об’єкт дослідження, наприклад, якщо модель є більш простою чи легше одержувати інформацію про неї. Модель може мати ту ж природу, що об‘єкт вивчення, або ж іншу природу. При виборі моделі, як правило, відбувається відкидання деяких аспектів об‘єкта дослідження, які дослідник вважає несуттєвими. Цей процес зветься абстрагуванням. Не існує (і не може існувати) якихось загальновизнаних правил, за допомогою яких можна визначити, що при вивченні є суттєвим, а що – ні. Отже, вибір (чи побудова) моделі є суб‘єктивним процесом, що залежить від дослідника. Головна мета моделювання – спростити вивчення, у зв‘язку з чим завжди виникає дилема: відкидати щонайбільше (тоді модель – проста, але може істотно відрізнятися від об‘єкту вивчення) або враховувати щонайбільше (тоді модель ускладнюється, але ризик невідповідності - зменшується). Проте й ускладнення моделі не обов‘язково призводить до адекватного зростання відповідності.

У залежності від того, з якої області знань обирається модель, розрізняють фізичні, хімічні моделі тощо. Так само визначається і сфера знань, якій належить об’єкт дослідження (модель – чого?).

Якщо модель побудовано на основі математичного інструментарію, вона зветься математичною. До її складу може входити все, що вивчає математика. Якщо математичні моделі призначені для вивчення економічних явищ, вони звуться економіко-математичними.

2. У теоретико-економічних дослідженнях досить широко застосовується економіко-математичне моделювання. Це обумовлено наявністю кількісних співвідношень та параметрів (показників, що мають кількісний вимір), вимогами до обґрунтованості висновків та іншими чинниками. Як правило, застосування моделей відбувається у двох напрямках: 1) для аналізу перебігу процесів у певних країнах, визначення причин та передбачення наслідків цього перебігу; 2) для формування висновків щодо загальних економічних закономірностей. У першому випадку будується модель із застосуванням конкретних (чисельних) даних, здійснюються певні прогнозно-аналітичні розрахунки, за якими формуються висновки. У другому – формується модель із досить високим рівнем абстрагування, не прив‘язана до конкретної країни; ця модель досліджується методами математики. Одержані висновки будуть логічною істиною відносно припущень, для яких побудовано модель.

Обидва напрямки широко представлені на мікро- та макрорівні.

3. Економіко-математичні-моделі можуть бути поділені на класи (групи) за певними ознаками: