2. Планування реалізації стратегії

Для здійснення мети організації треба знати, як реалізувати стратегію, тобто існує необхідність планувати реалізацію стратегії.

Модель планування реалізації стратегії наступна. Реалізація стратегії здійснюється у двох напрямках:

з використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил;

за допомогою економічних важелів шляхом формування бюджету, застосовування системи показників та управління за цілями.

Складові елементи адміністративного напрямку наступні:

Тактика – це короткотермінові стратегії, які:

• розробляються з метою розробки стратегії;

• створюються на рівні середньої ланки стратегії;

• діють в коротший строк, ніж стратегії;

• мають властивість досить швидко показувати результати.

Суть стратегії Львівського автобусного заводу полягає у виході на міжнародний ринок автобусів – в Африку, країни Європи тощо. А тактичні плани повинні спрямовуватися на поступове поліпшення якості автобусів, з реалізацією їх в Україні та країнах СНД.

Політика – це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей.

Процедури – дії, які слід виконувати в конкретній ситуації, наприклад, інструкції з експлуатації автомобілів.

Правило – вказує на те, що слід зробити в специфічній одноразовій ситуації. Воно розраховане на конкретне і обмежене питання. Прикладом правила може бути порядок підписання певного документа.

Правила і процедури:

• вказують працівникам напрям дій;

• включають повторювання;

• дають змогу передбачити події;

• сприяють порівнянню з минулим тощо.

2. Загальна характеристика бізнес-планування (програмно-цільовий метод)

Для комплексного управління організацією, для вирішення нових проблем створюються і реалізуються цільові комплексні програми, що забезпечуються ресурсами.

Цільові програми класифікуються за двома ознаками:

• функціональна орієнтація;

• строки реалізації.

Управління програмою передбачає створення на вищому рівні організації спеціальних підрозділів по моніторингу її створення та реалізації. В залежності від масштабів та складності програм вона може містити декілька програм, тактичних планів, що забезпечують реалізацію проміжних цілей та задач.

Послідовність розробки цільової програми:

визначення мети

побудова дерева цілей

формулювання критеріїв

створення прогнозних сценаріїв

розподіл ресурсів

конкретизація задач

формування організації управління програм

До цільової програми входять такі розділи:

опис проблеми та причини її виникнення
цілі та підцілі діяльності окремих підрозділів
перелік кроків по вирішенню проблеми, узгодженість по ресурсам, строкам реалізації та виконавцем
джерела та способи залучення ресурсів
механізм реалізації програми, який складається з двох видів регуляторів:	загальних, пов’язаних з діяльністю керівників організації та спрямованих на нормативне функціонування організації
	спеціальні, які пов'язані з дією органу, що керує програмою та забезпечує показники виконання програми

Специфічною формою планування є бізнес-планування, мета якого - це орієнтація господарської діяльності фірми на потреби ринку, на можливості одержання ресурсів, а також визначення фінансового стану за рахунок впровадження певних заходів.

Розділи бізнес-планів:

• резюме - роль тенденцій обраного виду діяльності;

• виробничий потенціал та його розвиток;

• мета підприємницької діяльності;

• персонал - принципи добору і управління; виробнича діяльність та її забезпечення;

• характеристика продукції або послуги;

• характеристика ринку збуту;

• оцінка конкурентоспроможності продукту та шляхи її підвищення;

• прогноз збуту;

• зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД);

• стратегія та плани маркетингу;

• ризики та способи їх страхування;

• стратегії ціноутворення;

• фінансова стратегія.

Порівняно з іншими видами планів, бізнес-план має дві особливості:

повинен бути привабливим
складається в кількох варіантах:	головний - це найбільш повний, що призначається для внутрішнього користування
	інші - в залежності від діяльності користувачів

Важливу роль відіграє поточне планування, яке має два різновиди:

Короткостроковий - охоплює період в 1 рік, вважається, що протягом такого терміну виробничі потужності є постійними, тому плани зосереджуються на матеріально-технічному забезпеченні:

• проноз збуту;

• замовлення ресурсів;

• залучення робітників;

• мінімізація витрат на виробництво.

Оперативний - передбачає формування завдань для окремих бригад, ланок на добу, зміну, годину.

Модуль 2