6. Уведення операцій до поточної дати.

Після введення початкових залишків потрібно ввести інформацію про всі господарські операції, виконані від дати впровадження програми до поточної дати. Найзручніше вводити операції в інформаційну базу за допомогою документів типової конфігурації. У цьому випадку буде де­тальна і достовірна інформація за всіма рахунками й об'єктами аналітич­ного обліку. Якщо кількість таких операцій велика, то можна ввести лише перехресні проведення за рахунками, просумувавши проведення з одна­ковою кореспонденцією рахунків і однаковими субконто. Зазначимо, що це має сенс лише тоді, коли виведено обіги за всіма рахунками для кожного субконто (а також і за валютою, і в кількісному обліку).

7. Перевіряння правильності уведення даних.

Правильність уведення даних можна перевірити, використавши стан­дартні звіти Оборотно-сальдовая ведомость/Обігово-сальдова відо­мість, Оборотно-сальдовая ведомость по счету/Обігово-сальдова відо­мість до рахунка, Анализ счета по субконто/Аналіз рахунка за суб- конто, Анализ субконто/Аналіз субконто. Звіт Оборотно-сальдовая ве-домость/Обігово-сальдова відомість дає змогу переглянути залишки на всіх синтетичних рахунках. Ці залишки можна порівняти із залишками в Головній книзі. Звіт Оборотно-сальдовая ведомость по счету/Обігово-сальдова відомість до рахунка використовують для перегляду залишків і обігів на рахунках, за якими ведуть аналітичний облік. Стандартний звіт Анализ счета по субконто/Аналіз рахунка за субконто можна викорис­тати для перегляду залишків і обігів на рахунку за конкретними об'єктами аналітичного обліку, а звіт Анализ субконто/ Аналіз субконто застосову­ють для деталізації залишків і обігів за багаторівневою аналітикою.

Після коригування виявлених помилок період обліку треба змінити на поточний і на цьому процес впровадження програми завершений.

Робота з конфігуратором

Звичайно користувач-бухгалтер з конфігуратором не працює, проте є деякі проблеми, які він може, а інколи навіть повинен успішно вирішувати для забезпечення надійного ведення обліку в організації.

Передусім зазначимо, що запуск конфігуратора подібний до запуску 1С:Бухгалтерия, однак у діалоговому вікні Запуск 1С:Предприятия/За-пуск 1С:Підприємства потрібно вибрати Конфигуратор/Конфігуратор зі спадного меню у верхньому лівому куті вікна (рис. 12.3). Подальший процес завантаження не відрізняється від процесу завантаження 1С:Бух-галтерия, у тому числі вибір користувача і введення його пароля. Головне вікно конфігуратора також дуже подібне до вікна 1С:Бухгалтерия (рис. 12.4). Однак, незважаючи на зовнішню подібність, його функційне при­значення принципово інше. Конфігуратор призначений для налаштування типової конфігурації і внесення до неї змін аж до повної зміни. У конфі-гураторі також задають права доступу різним користувачам до ресурсів програми 1С:Бухгалтерия і до її інформаційних баз даних, тому навіть незначна некваліфікована модифікація конфігурації може спричинити не­бажані наслідки.

Велике прохання до всіх користувачів 1C:Бухгалтерия - не нама­гайтеся використати конфігуратор для будь-яких інших цілей, окрім описаних нижче! Доручіть роботу з конфігуратором техніч­ним фахівцям!