Алгоритм забору крові на дослідження методом іфа

Необхідні матеріали	Послідовність дій	Примітка
Бікс із стерильним матеріалом. 700 етиловий спирт Одноразові шприци 5,0, 10,0. Ін’єкційні голки для в/в ін’єкцій. Стерильні пробірки з гумовими корками. Стерильні пастерівські піпетки. Стерильні пеніцилінові нові флакони або одноразові пробірки типу (Епендорф). Термостат, холодильник.	Дотримуючись правил асептики, з ліктьової вени взяти 5 мл крові, використовуючи стерильні шприц і голку. Кров перенести у пробірку з гумовим корком. Пробірку із зразком крові помістити у термостат на 30 хв. при Т – 370С. Стерильною пастерівською піпеткою відділити згусток від стінок пробірки і на 1 год. помістити у холодильник при Т - +2 - +40С. Набрати сироватку у піпетку і перенести в стерильний пеніцилінів флакон або пробірку.	Як і при інших маніпуляціях з кров’ю необхідно користуватися гумовими рукавичками і дотримуватися всіх правил асептики. У випадку, коли сироватка недостатньо відокремилась, проби центрифугують 5 хв. при 1500 об./хв. Флакони і пробірки обов’язково повинні бути промаркірованими.

Запобіжні заходи при аварійній ситуації

• всі робочі місця повинні бути забезпечені дезінфікуючими розчинами та аптечками, в які входять 70° спирт, настойка йоду, перев'язувальний матеріал, марганцевокислий калій і дистильована вода для його розведення 1:10000;

• необхідно мати запас дезінфікуючих засобів;

• про кожен аварійний випадок терміново повідомити завідуючого лабораторією;

• після попадання ймовірно забрудненого ВІЛ матеріалу на халат чи одяг пляму негайно обробляють дезрозчином, потім знезаражують рукавички, знімають халат та замочують в одному з дезрозчинів;

• взуття обробляють дворазовим протиранням ганчіркою, змоченою дезрозчином;

• шкіру рук та інші частини тіла під забрудненим одягом протирають 70° спиртом;

• при попаданні інфікованого матеріалу на обличчя, його старанно миють з милом, очі промивають водою або розчином марганцевокислого калію в розведенні 1:10 000;

• при попаданні інфікованого матеріалу в рот, ротову порожнину полощуть 70° спиртом;

• при порушенні цілості шкіри (порізах, уколах) з травмованої поверхні видавлюють кров, шкіру обробляють 70⁰ спиртом, а потім настойкою йоду;

• при попаданні матеріалу на підлогу, стіни, меблі, обладнання забруднене місце двічі протирають дезінфікуючим розчином (6% перекисом водню, 4% формальдегідом, сульфохлорантином тощо).

IX. Основні вимоги до медпрацівників, які працюють з біоматеріалами та ВІЛ-інфікованими пацієнтами Внаслідок ураження ВІЛ-інфекцією виникає пригнічення імунної системи, насамперед, лімфоцитів (Т-хелперів-індукторів). Т-лімфоцити (хелпери-індуктори) несуть на своїй поверхні молекули гелікопротеїну, який називається СД - 4. Він зв'язується з гелікопротеїном оболонки ВІЛ. Зміщення лімфоцитів та СД - 4 і зумовлює імуносупресорну дію ВІЛ-інфекції людини.

Шляхи поширення ВІЛ-інфекції:

1. Природний: статевий;

• трансплацентарний ("вертикальна" передача інфекції від вагітної жінки до плоду).

2. Штучний:

• парентеральний (операції, стоматологічні втручання, ін'єкції, гі­некологічні обстеження, взяття крові на дослідження, переливання крові та її препаратів, а також манікюр, педикюр, гоління в пе­рукарнях).

Не виключено, що ВІЛ передається і через материнське молоко.

Медичний персонал може заразитись при пораненні рук, попаданні на шкіру чи

слизові оболонки зараженої крові та інших рідин.

Основні вимоги до медпрацівників, які обслуговують ВІЛ-інфікованих пацієнтів та працюють з біоматеріалами:

1. При заборі крові та інших біологічних матеріалів робота з ними повинна проводитись у рукавичках. Дослідження проводити за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток. Крім того, дезінфекція білизни, посуду, предметів огляду, медичного інструментарію, приладів та матеріалів, які стикалися з кров'ю проводиться тільки в гумових рукавичках.

2. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов'язкою, на період захворювання звільняються від медичного обслуговування ВІЛ - інфікованих, хворих на СНІД та контакту з ними.

3. Заради запобігання інфікуванню медичних працівників ВІЛ-інфекцією під час роботи з кров'ю та біологічними рідинами у лікувально-профілактичних закладах необхідно мати аптечку для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам і технічному персоналу.

4. У спеціалізованих відділеннях (хірургічних, гінекологічних, отоларингологічних і т.п.), що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД, для забору крові повинно бути по одному набору одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу), в разі його відсутності, багаторазовий інструментарій, який підлягає дезінфекції згідно з наказом МОЗ СРСР від 12.07.89 № 408 "Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом в країні".

5. Необхідно мати запас антивірусних препаратів для проведення термінової профілактики ВІЛ-Інфекції (тимазид, ретровір, криксиван) з розрахунку ЗО г на 1 медичного працівника. Лікувально-профі-лактичні заклади, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД, зобов'язані мати запас дезінфектантів у обсязі, передбаченому нормативними документами.

Порядок взяття, реєстрації та транспортування матеріалу для дослідження на ВІЛ-інфекцію

Антитіла до ВІЛ з'являються у 90-95% інфікованих протягом 3-х місяців з моменту інфікування, у 5-9% - через 6 місяців, у 0,5-1% - протягом року. Най­більш ранній термін визначення антитіл - 2 тижні з моменту інфікування. У термінальній фазі СНІДу кількість антитіл значно знижується, інколи до повного їх зникнення.

Основним методом діагностики ВІЛ-інфекцІЇ є серологічний метод, спрямований на виявлення антитіл до вірусу за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) - перший етап діагностики. На другому етапі проводять визначення антитіл до окремих вірусних поліпептидів за допомогою імунного блотингу.

Матеріалом для виявлення антитіл (АТ) до ВІЛ є сироватка крові. Під час забору крові, а також всіх інших маніпуляцій, які супроводжуються пору­шенням цілісності шкіри та слизових оболонок (розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, обробка інструментарію і білизни, прибирання приміщень) медичні працівники повинні користуватись засобами індивідуа­льного захисту.

Робота у діагностичних лабораторіях проводиться з дотриманням правил індивідуального захисту: боксовий халат, клейончастий фартух, шапочка, ру­кавички, маска, захисні окуляри або екран, спеціальне змінне взуття. Доставка зразків сироваток до лабораторії здійснюється у спеціальних кон­тейнерах, стерилізаційних коробках та ін., які закриваються кришками, та виготовлені з матеріалу, що не псується при дезінфекції. Не допускається транспортування в сумках, потрфелях та інших предметах особистого користування. Оптимальною вважається доставка контейнерів з досліджуваним матеріалом в сумках-холодильниках.

Зразки сироваток повинні доставлятися в спеціальних флаконах, пробірках

ге­рметично закритих гумовими корками, або в пробірках типу "Епендорф". Контейнери, в яких доставляли зразки сироваток після розвантаження, обробляють дезрозчином (дворазове протирання з інтервалом 15 хв.), а потім протирають бавовняною серветкою, змоченою у чистій воді.