68. Розкрити способи виявлення та виправлення помилок в обліку.

У процесі ведення бухгалтерського обліку можуть виникати різні помилки, пов'язані з неточностями записів у первинних документах і підрахунках, а також з неправильною організацією кореспонденції рахунків.

Для виявлення допущених помилок застосовують такі прийоми:

• повторне таксування — переведення натуральних і трудових вимірників у грошові (ціна х кількість);

• повторне підбиття підсумків;

• "пунктирування" — порівняння даних у первинних документах із записами в бухгалтерському обліку.

Способи виправлення помилок (залежно від часу виявлення помилки): а) до виведення підсумків та складання проводок - 1. коректурний (коли помилка виникла в одному первинному док та її виправлення не впливає на бух записи; неправ текст або цифри закресл і надписуються правильні); б) після виведення підсумків та складання проводок: викор два методи: 2.Сторнування, «Червоне сторно», спосіб від’ємних чисел (викор, якщо проводка була невірно складена або сума ща рахунками була більша, ніж вона мала місце в дійсності; сума або проводка ліквідується шляхом її запису або червоним сторно, або з «-», або рамочкою) 3.додаткових записів ( проводок) (якщо помилка була виявлена на суму, меншу, ніж мала сума в дійсності; викор додаткове проведення на вірну суму, або на суму різниці).

69. Дати характеристику регістрам призначеним для узагальнення даних бухгалтерського обліку.

За ступенем узагальнення облікові регістри поділяють на регістри синтетичного й аналітичного обліку та комбіновані. Такий поділ обумовлений відмінностями і призначенням синтетичних і аналітичних рахунків, різним ступенем узагальнення облікових даних та їх комбінування.

Синтетичні облікові регістри — це регістри, в яких облік ведуть за синтетичними рахунками: Головна книга, Журнал-ордер, Журнал-Головна. Всі вони є матеріальними носіями синтетичного обліку.

Аналітичні облікові регістри — це регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. Дані подають у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. До таких регістрів належать книги, картки. У цих регістрах враховують специфіку обліковуваних об'єктів.

Останнього часу значного поширення набули так звані комбіновані регістри систематичного обліку, які поєднують синтетичні й аналітичні записи. Застосування комбінованих регістрів дає змогу оперативно отримувати хронологічні й систематичні дані або показники синтетичного й аналітичного обліку разом, що скорочує облікову роботу за реєстрації і дає повне уявлення про здійснені операції. Прикладом комбінованого регістру може бути Журнал-ордер.

70. Визначити сутність інвентаризації, як елементу методу бухгалтерського обліку, її значення та види.

інвентаризація є способом спостереження наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюються в момент їх звершення; це спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності.

Слід розрізняти інвентаризацію як елемент методу бухгалтерського обліку і як технічний прийом перевірки даних бухгалтерського обліку. Основними завданнями інвентаризації є:

виявлення фактичної наявності господарських засобів, зокрема матеріальних цінностей у натурі;

встановлення лишку або нестачі цінностей і їх регулювання та відображення в обліку;

виявлення товарно-матеріальних цінностей, які втратили свою первісну якість, застаріли і не використовуються;

перевірка дотримання умов і порядку зберігання господарських засобів;

перевірка достовірності й реальності вартості зарахованих на баланс активів і пасивів підприємства.

Інвентаризації підлягають основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти, документи та розрахунки.

За повнотою охоплення перевіркою засобів, коштів і розрахунків, інвентаризацію поділяють на повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всіх засобів та джерел підприємства. Часткова інвентаризація охоплює визначену частину засобів і джерел, наприклад, наявність грошей у касі, готової продукції на складі, незавершеного виробництва тощо. Повна інвентаризація, звісно, дає широку інформацію, проте не завжди доцільна через свою трудомісткість.

Залежно від характеру інвентаризацію поділяють на планову і позапланову. Планова інвентаризація здійснюється за раніше складеним планом відповідно до розробленого і затвердженого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Позапланову інвентаризацію проводять за розпорядженням керівника підприємства, на вимогу слідчих або контролюючих органів, у разі ревізії або зміни матеріально відповідальних осіб. Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб щодо своєчасного оприбуткування й списання матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням.