
- •51 Сутність і галузева структура системи освіти і науки
- •52. Регіональні особливості розвитку системи охорони здоров*я в Україні
- •53. Регіональні особливості розвитку фінансової сфери в Україні
- •54 Регіональні особливості розвитку сфери культури і спорту в Україні
- •55.Регіональні особливості розвитку інформаційної індустрії в Україні
- •56.Регіональні особливості зовнішньої торгівлі товарами України
- •57. Регіональні особливості зовнішньої торгівлі послугами України
- •58. Регіональні особливості руху інвестицій в Україні
- •59 Регіональні особливості розвитку туристичного ринку в Україні
- •31.1 Сутність і галузева структура рослинництва
- •12.1 Сутність і використання в економіці «територіального поділу праці»
- •13.1 Сутність і призначення економічного районування
- •14.1 Загальна характеристика економічних районів України
- •15.1 Сутність і напрями міжнародного співробітництва регіонів
- •16. Державна регіональна економічна політика (дреп)
- •17. Система розселення як базовий фактор територіальної організації регіону
- •18 Вплив міграційної ситуації на соціально-економічний розвиток регіону
- •19 Вплив демографічної ситуації на соціально-економічний розвиток регіону
- •20 Мовно-етнічні та релігійні фактори формування продуктивних сил регіону
19 Вплив демографічної ситуації на соціально-економічний розвиток регіону
Демографія - це вивчення кількісних характеристик населення. Людей можна групувати по статі, віку, расі, релігії, утворенню, роду занять, доходу й іншим ознакам..
Природний рух населення — це результат процесів народжуваності та смертності людей.Об’єктом дослідження природного руху є такі статистичні сукупності: чисельність померлих, чисельність народжених, число зареєстрованих шлюбів та розлучень, а також чисельність усього населення та окремих його контингентів
Вікова структура населення — розподіл його за віковими групами і віковими контингентами з метою вивчення демографічних і соціально-економічних процесів. У віковій структурі населення зазвичай розподіляється за одно - або п'ятирічними групами. Для оцінки загальних структурних зрушень застосовують і розподіл на три вікові групи: 0—14 років, 15—59 років, 60 років та більше. Статевий склад населення — співвідношення чисельності чоловіків і жінок у складі населення. Формується під впливом процесів народжуваності, смертності, міграцій і війн (оскільки втрати у війнах особливо значні серед чоловіків). У цілому чисельність чоловіків на Землі перевищує чисельність жінок на 33,9 млн. У.
Сімейний склад населення вивчається з метою визначення умов для відтворення населення, шлюбної ситуації, соціальної політики захисту багатодітних сімей, одинаків, а також як інформаційна база для обстеження бюджетів домогосподарств.. Сім’я – соціальний інститут від якого залежить фізичне відтворення населення. На сучасному етапі не існує в світі єдиного підходу до виділення сім’ї. Так в Норвегії, сім’єю вважається також одна людина (чоловік чи жінка) старше 20 років, навіть якщо вона живе з батьками. В інших країнах – навіть після весілля дітей продовжують вважати єдиною сім’єю з батьками.Більшість народів світу живе у моногамних сім’ях. У країнах мусульманського світу, в Африці, Азії, Океанії поширене багатоженство (полігінія). В деяких народів Південної Індії та Непалу поширеним є багатомужжя (поліандрія).
5 Комплекс заходів демографічної політики формується за трьома напрямками: підвищенню народжуваності та зміцнення інституту сім'ї; поліпшенню здоров'я та зростання його тривалості життя; забезпечення необхідного міграційного приросту і вдосконалення залучення і використання трудових мігрантів. Вітчизняний і зарубіжний досвід здійснення політики щодо стимулювання народжуваності та зміцнення сім'ї показує, що найбільш поширеними є різні грошові допомоги, що виплачуються одноразово або щомісяця.
20 Мовно-етнічні та релігійні фактори формування продуктивних сил регіону
Етнос — усталена спільнота людей, що склалася а результаті природного розвитку на основі специфічних стереотипів свідомості і поведінки.нація — сукупність людей, що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам’ять, спільну мову, громадську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов’язки для всіх членів. Народ— багатопланове поняття, яке може мати такі значення:Народ — населення держави, жителі краіни, форма національної та етнічної єдности,взагалі люди, переважно у великій кількості.
Одним із найвищих виявів самоутвердження нації є державний статус її мови, який законодавчо забезпечує її функціонування в усіх без винятку сферах суспільного життя. Цей статус має бути закріплений в Основному Законі держави -- Конституції. Державною мовою буває переважно мова корінного населення країни. Вільний розвиток і рівноправність усіх національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення і консолідації суспільства.
вплив мовно-етнічної структури населення на розвиток регіонів України
. Розмаїття етнічного складу населення є результатом дії різноспрямованих чинників, зокрема, переміщення великих мас людей, які мали місце в усі періоди історії.
Україна належить до строкатих за етнічним складом населення країн. За даними І Всеукраїнського перепису населення 2001 р. в нашій державі поряд з українцями (80% населення) проживають представники понад 135 етносів. Етнічне розмаїття доповнюється мовним, культурним та релігійно-конфесійним, явищами білінгвізму, елементами взаємного переплетення культур, міжнаціональними шлюбами та поліетнічним складом великих міст. Всебічне задоволення потреб і захист прав представників кожного етносу задекларовано у державних та міжнародних нормативно-правових документах. Від способу вирішення питань, пов’язаних з міжетнічними відносинами, залежить політичний, соціальний та психологічний клімат в суспільстві. Світовий досвід свідчить, що поліетнічний склад населення може стати причиною конфліктів, в тому числі військових; з іншого боку, поліетнічність є чинником стабільності та процвітання держави. Особливого значення набуває дослідження етнічних процесів в умовах світових інтеграційних процесів, прагнення України приєднатися до Європейського Союзу, серед основних вимог якого є задоволення прав людини в цілому та етнічних груп, зокрема.
значення національних меншин у соціально-економічному розвитку(этот вопрос я еще спрошу)
Ведеться послідовна розбудова культурно-мистецького життя національних меншин, йдуть пошуки вирішення проблем освіти, дозвілля, відродження національних традицій. Здійснюється ряд інших заходів, спрямованих на гарантоване забезпечення політичних, соціальних, економічних та культурних прав і свобод, розвитку національної самосвідомості та самовиявлення етносів України.
Значна активізація роботи товариств посприяла створенню ряду нових аматорських художніх колективів, проведенню як національних так і поліетнічних культурно-мистецьких акцій, етнокультурологічних конференцій, фестивалів дитячої творчості тощо.