4. Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з суттю та призначенням обробки конструкційних матеріалів різанням, законспектувати.

2. Законспектувати та вивчити види рухів в металорізальних верстатах:

- установочні, допоміжні, робочі;

- види головного руху та руху подачі.

3. Законспектувати та вивчити основні методи обробки різанням:

- точіння, свердлення, фрезування, стругання, протягання, шліфування.

4. Зробити рисунки основних видів обробки різанням.

Практична р0б0та № 2

Тема: Елементи та геометрія токарного різця.

Мета: вивчити елементи та геометрію токарного різця та визначити вплив кутів токарного різця на режими різання.

Оснащення роботи: Токарні різці, схеми.

Загальні теоретичні відомості:

ОБРОБКА ЗАГОТОВОК НА ТОКАРНИХ ВЕРСТАТАХ

Більшість деталей машин є тілами обертання. їх обробляють переважно на токарних верстатах, з огляду на що ці верстати найпоширеніші й становлять близько 1/3 загального обсягу випуску верстатів.

Елементи та геометрія токарного різця

Токарний різець є клиноподібним різальним інструментом, який під час обробки заглиблюється у тіло заготовки й поступово зрізує стружку. На заготовці розрізняють оброблюмішу поверхню 3 (рис. 1), яка підлягає обробці, поверхню різання 4, що утворюється різальним вістрям різця, і оброблену їм поверхню 5, отриману внаслідок відокремлення стружки.

Р ис. 1. Схема обробки заготовки

токарним різцем і координатні площини:

1 - основна площина ( );

2 - площина різання ( );

3 - оброблювана поверхня;

4 - поверхня різання;

5 - оброблена поверхня;

6 - головна січна площина ( );

D_r - головний рух різання;

D_{s пд} —рух поздовжньої подачі;

D_{s п} — рух поперечної подачі

Токарний різець складається з двох частин: робочої І (рис 2), яка зрізує стружку, і держака II, призначеного для закріплювання різця на верстаті. До елементів робочої частини належать передня поверхня 3, по якій сходить стружка, головна 5 і допоміжна 6 задні поверхні, головне 4 і допоміжне 1 різальні ребра та вершина різця 2.

Головна задня поверхня Аα повернена до поверхні різання, а допоміжна задня поверхня А^ʹα до обробленої поверхні заготовки. Головне різальне ребро К це лінія, утворена перетином передньої та головної задньої поверхонь; воно виконує основну роботу різання. Допоміжне різальне ребро К' — лінія, утворена перетином передньої та допоміжної задньої поверхонь; воно відіграє незначну роль під час різання. Вершина різця — точка перетину (місце спряження) різальних ребер.

Взаємне розташування в просторі елементів різця пов'язане і кутами, які визначають його геометрію.

Рис. 2. Частини та елементи токарного різця: / — робоча частина; // — держак; 1 — допоміжне різальне ребро (К') 2 — вершина різця; 3 - передня поверхня (Ау); 4 — головне різальне ребро (К); 5 — головна задня поверхня (Аа); 6 — допоміжна задня поверхня (А'α)

Для вимірювання кутів різця необхідно мати координатні площини, до яких належать основна площина 1 (рис. 1), площина різання 2 і головна січна площина 6.

Основна площина Рv паралельна до векторів поздовжньої D_{s пд} і поперечної D_{s п} подач.

Площина різання P_v проходить через головне різальне ребро дотично до поверхні різання.

Головну січну площину P_τ, проводять перпендикулярно до проекції головного різальної н ребра на основну площину.

Рис. 3. Кути, елементи й координатні

площини токарного різця:

Рv — основна площина;

P_τ - головна січна площина;

площина різання.

К — головне та К' — допоміжне

різальні ребра;

Ау - передня. Аα— головна задня поверхня;

- головний задній кут;

- головний кут загострення;

- головний передній кут;

- головний кут у плані;

ε - кут при вершині різця;

- допоміжний кут у плані.

Кути різця поділяють на: головні (вимірюють у головній січній площині), кути в плані (вимірюють в основній площині) і кут нахилу головного різального ребра (вимірюють у площині різання).

До головних кутів різця належать: головний задній кут, кут загострення та головний передній кут.

Головний задній кут а (рис. 3) утворюється між площиною різання та головною задньою поверхнею. Цей кут завжди більший від нуля. Із його зростанням зменшується тертя між головною задньою поверхнею та поверхнею різання.

Головний кут загострення утворюється головною задньою та передньою поверхнями.

Рис. 4 Кут нахилу головного різального ребра ( )

Головний передній кут утворюється передньою поверхнею та площиною, перпендикулярною до площини різання. Зі збільшенням цього кута зменшується робота пластичних деформацій, а отже, і потужність різання. Однак надмірне зростання кута призводить до зменшення міцності робочої частини різця. Остаточно величину переднього кута вибирають виходячи із механічних властивостей оброблюваного матеріалу та матеріалу різця. Щоб не допустити руйнування різця у важких умовах обробки, часто вибирають від'ємне значення головного переднього кута, коли .

Подача змінює положення площини різання порівняно з її положенням у статиці, що зумовлює збільшення кута γ й зменшення кута α. У випадку малих подач такою зміною кутів можна знехтувати.

Розрізняють такі кути різця в плані: головний кут у плані, допоміжний кут у плані та кут при вершині різця.

Головний кут у плані ( — це кут між проекцією головного різального ребра на основну площину й напрямком подачі. З його зменшенням поліпшується якість обробленої поверхні, зменшується товщина стружки, проте зростає радіальна складова сили різання, яка нерідко є причиною вібрацій.

Допоміжний кут у плані утворюється проекцією допоміжного різального ребра на основну площину та напрямком, протилежним до напрямку подачі. Зі зменшенням значення цього кута покращується якість обробленої поверхні та збільшується міцність різця.

Кут при вершині — це кут, утворений проекціями головного й допоміжного різальних ребер на основну площину.

Кут нахилу головного різального ребра (рис. 4) утворюється головним різальним ребром і лінією, що перебуває у площині різання й проходить через вершину різця паралельно до основної площини. Якщо вершина різця є найнижчою точкою на різальному ребрі, то кут вважається додатним й стружки спрямовується до обробленої поверхні заготовки. При від'ємному куті стружка спрямовується до оброблюваної поверхні.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з устроєм різця.

2. Визнати робочу частину.

3. Визначити державку різця

4. Визначити елементи робочої частини різця.

Зміст звіту:

1. Тема.

2. Мета.

3. Виконати рисунок різця і позначити:

1. Робочу частину

2. Державку

3. Елементи робочої частини