- •Луганськ
- •Пояснювальна записка.
- •Загальні методичні вказівки по організації і проведенню практичних робіт
- •Підготовка до виконання практичної роботи
- •Вимоги до звіту по практичній роботі
- •Охорона праці і протипожежні заходи
- •Перелік практичних робіт з дисципліни
- •Практична робота № 7
- •4 3 2 Спіральні свердла
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота № 8
- •1. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару.
- •2. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •Порядок виконання роботи:
- •Практична робота № 9
- •1. Типи фрез.
- •2. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару.
- •Практична робота № 10.
- •1. Типи фрезерних верстатів.
- •2. Роботи, що виконуються на фрезерних верстатах.
- •3. Опис верстата моделі 676.
- •Практична робота № 11
- •1. Обробка заготовок на стругальних, довбальнихы протяжних верстатах
Практична робота № 8
Тема: Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління.
Мета:
1. Ознайомитися з елементами різання під час свердління і площею зрізуваного шару.
2. Ознайомитися з силами різання, крутним моментом і потужністю під час свердління.
Оснащення роботи: Схеми, свердла.
Загальні теоретичні відомості:
1. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару.
До елементів режиму різання під час свердління належать: глибина різання, подача та швидкість різання.
Глибина різання t (рис. 1) під час свердління дорівнює половині діаметра D (мм) обробленого отвору:
(1)
Рис.
1. Елементи режиму різання під час
свердління й площа зрізуваного шару: 1
—
заготовка; 2
— свердло;
—
діаметр свердла;
—
глибина різання;
—
подача на одне різальне ребро; а
і
—
товщина та ширина зрізуваного шару;
— головний рух різання;
— рух подачі
Подачею S (мм/об) називають значення переміщення свердла вздовж осі в мм за один його оберт. Оскільки свердло має два головних різальних ребра, то на кожне з них припадає половина вибраної подачі (мм/об):
(2)
Швидкістю
різання
(м/хв)
під час свердління називають лінійну
швидкість найвіддаленішої від осі
свердла точки головного різального
ребра:
(3)
де п — частота обертання свердла, хв!.
Товщину а (мм) і ширину b (мм) зрізуваного шару (без урахування поперечного ребра) записують формулами:
(4)
(5)
Номінальну площу зрізуваного шару І (мм ) з розрахунку на одне різальне ребро визначають за виразом:
(6)
2. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
В
точках
і
,
(рис. 2.), що розташовані приблизно
посередині головних різальних ребер,
прикладені сили
різання
(на
рисунку не зображені). Силу
розкладемо
по трьох осях координат
на
складові
.
Уточнимо,
що вісь
спрямована
паралельно до осі свердла, вісь
— по
радіусу свердла, а вісь
знаходиться
в площині, перпендикулярній до осі
свердла.
Рис. 2. Складові сили різання під час свердління та осьова сила F0: Fz — головна складова сили різання; Fу, Fх — радіальна складова та осьова складова сили різання відповідно; FП — сила, прикладена до поперечного ребра; FТ — сила тертя; 0, 01 — точки прикладання сил різання
Осьові
складові сили різання
разом
з силою FП,
прикладеною
до поперечного ребра, та силою
,
спричиненою
тертям стружки по передніх поверхнях,
а також тертям стрічок в отворі,
зрівноважуються осьовою силою
:
(7)
Значення
сили
становить
близько 50 % і сили
—
до 5% сили
.
Радіальні
складові
сили
різання, однакові за значенням і
протилежні за напрямком, взаємно
зрівноважуються.
Сумарний
крутний момент М
свердла
протидіє моменту Мz
від
головної складової Fz
сили
різання, моменту МП
від
сил на поперечному ребрі і моменту
від сил тертя:
(8)
Момент
є
найбільшим і становить 80.,.90 % величини
М. Щоб обчислити значення осьової сили
(Н)
і крутного моменту М
(Н-м),
використовують емпіричні формули:
(9)
(10)
Коефіцієнти
і
залежать
від властивостей оброблюваного матеріалу,
геометрії свердла, мастильно-охолодної
рідини;
—
показники
степенів.
Ефективна
потужність
(кВт), що витрачається на забезпечення
головного руху різання свердла:
(11)
де
— частота обертання свердла,
.
Потужність електродвигуна Nел (кВт)
(12)
де
—
коефіцієнт корисної дії верстата.
