3.11.20. Злочини проти основ національної безпеки України

Національна безпека України є одним з об'єктів кримінально-правової охорони. Чинний Кримінальний кодекс містить такі види злочинів проти основ національної безпеки України:

1) дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення консти­туційного ладу або на захоплення державної влади. Об'єктивні прояви цього злочину мають кілька варіантів: насильницькі, у тому числі збройні, дії, вчинені з метою змінити суспільний чи державний лад або захопити владу; змова про вчинення таких дій; публічні за­клики або поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій;

2) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Об'єктивну сторону цього злочину складають: дії, спря­мовані на зміну території чи державного кордону України, вчинені з порушенням порядку, встановленого Конституцією України; публічні заклики або поширення матеріалів із закликами до здій­снення таких дій;

3) державна зрада. Суб'єктом цього злочину може бути виключ­но громадянин України. Об'єктивні прояви цього злочину: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану чи в період збройного кон­флікту; шпигунство; надання іноземній державі, іноземній органі­зації або їхнім представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України;

4) посягання на життя державного чи громадського діяча. Цей склад злочину включає вбивство або замах на вбивство вищих

383

керівників держави, керівника політичної партії, вчинене через їхню державну чи громадську діяльність;

5) диверсія. Диверсія посягає на внутрішню безпеку України, її економічні основи, суспільну безпеку, здоров'я і життя людей. Способи здійснення диверсії: вибухи, підпали, затоплення, знищен­ня чи пошкодження важливих оборонних або господарських об'єктів, комунікацій, масові отруєння, поширення епідемій і епі-зоотій іт.ін.;

6) шпигунство. Шпигунством визнаються передача або збиран­ня з метою передачі іноземній державі відомостей, що складають державну таємницю України. Суб'єктом цього злочину може бути тільки іноземець або особа без громадянства.

Відмітна риса всіх злочинів цієї групи — їхній умисний характер.

3.11.21. Злочини проти особи

Злочини проти особи — це злочинні діяння, що безпосередньо посягають на належні особі права і блага.

Конституція України проголосила людину, її права і свободи найвищою соціальною цінністю. Згідно з цим конституційним по­ложенням у новому кримінальному законодавстві значно посилена охорона прав особи.

Злочини проти особи поділяють на кілька груп: злочини проти життя; злочини проти здоров'я і такі, що піддають небезпеці життя і здоров'я; злочини проти свободи, честі й гідності особи; злочини проти статевої свободи і статевої недоторканності; злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і гро­мадянина.

Злочини проти життя:

1) вбивство, тобто протиправне умисне або необережне позбав­лення життя іншої людини. Умисне вбивство за обтяжуючих обста­вин (вбивство двох або більше осіб, малолітньої дитини, заручника, вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, та ін.) є особливо тяж­ким злочином;

2) доведення до самогубства. Об'єктивна сторона цього злочи­ну — жорстоке поводження з потерпілим, шантаж, примус його до протиправних дій, систематичне приниження людської гідності, внаслідок чого сталося самогубство або замах на самогубство;

3) погроза вбивством. Погроза вбивством є психічним насиль­ством щодо особи. Вона визнається злочином, якщо є реальні під­стави побоюватися здійснення погрози.

Злочини проти здоров'я:

1) тілесні ушкодження, тобто протиправне умисне або необе­режне заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини. За ступенем

384

тяжкості розрізняють тяжкі, середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження;

2) побоїі катування, під якими розуміють удари та інші насиль­ницькі дії, що завдали фізичного болю і не заподіяли тілесних ушкоджень;

3) катування, тобто навмисне завдання сильного фізичного болю, фізичних чи моральних страждань з метою примусити потер­пілого або іншу особу вчинити дії, які суперечать їхній волі.

До злочинів, що піддають небезпеці життя і здоров'я, нале­жать навмисне зараження ВІЛ чи іншою невиліковною інфекційною або венеричною хворобою, залишення в небезпеці, незаконна ліку­вальна діяльність, незаконне здійснення дослідів над людиною, насильницьке донорство і деякі інші злочини.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за злочини проти свободи, честі й гідності особи, а саме: незаконне позбав­лення свободи чи викрадення людини, умисну підміну дитини, торгівлю людьми, експлуатацію дітей, незаконне влаштування до психіатричної установи.

До злочинів проти особи належать злочини проти статевої свободи і статевої недоторканності, серед яких найбільш небез­печним є зґвалтування.

Демократизація суспільного і політичного життя України зако­номірно викликала посилення кримінально-правової охорони ви­борчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Кримінальний кодекс визнає злочином умисне по­рушення таємниці голосування, порушення недоторканності жит­ла, порушення таємниці листування та інших видів кореспонденції, перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, без­підставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії й низку інших діянь.