3.11.13. Поняття, ознаки і підстави кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юри­дичної відповідальності і є правовим наслідком злочину, що полягає у перетерпінні винуватою особою певних втрат особистого та (або) майнового характеру.

Ознаки кримінальної відповідальності:

1) зв'язок зі злочином. Кримінальна відповідальність застосо­вується тільки щодо особи, яка вчинила злочин;

2) обов'язок винуватої особи зазнати негативних наслідків зло­чину, тобто бути покараною;

3) правова оцінка державою в особі її уповноважених органів злочинного діяння винної особи;

4) судовий порядок застосування покарання та інших заходів кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність ре­алізується виключно судом.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, перед­баченого кримінальним законом. Кримінальна відповідальність може настати тільки за конкретне суспільно небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом, а не за напрям думок та навіть не за виявлене бажання вчинити злочин.

Виникнення, реалізація та припинення кримінальної відпові­дальності здійснюється в межах кримінальних правовідносин. Юридичним фактом, який спричинює кримінально-правові відно­сини, є вчинення злочину. Реалізація кримінальної відповідаль­ності починається з моменту набрання обвинувальним вироком суду законної сили. Кримінальна відповідальність реалізується у декіль­кох формах.

Форми кримінальної відповідальності

1) покарання — основна форма кримінальної відповідальності. Конкретний зміст її включає: державний осуд особи, що вчинила злочин; призначення їй судом конкретної міри покарання; рішення суду про реальне відбування покарання особою; реальне (повне чи часткове) відбування особою призначеною судом міри покарання; перебування особи в особливому правовому становищі — стані су­димості;

2) державний осуд особи, яка вчинила злочин, без призначення їй покарання. Особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо

376

буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінно­го ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Крім того, на підставі За­кону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додат­кового покарання;

3) державний осуд особи, яка вчинила злочин, з призначенням їй покарання, але з одночасним звільненням Ті від його відбуван­ня з випробуванням. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обста­вини справи, дійде висновку про можливість виправлення засуд­женого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.