3.11.9. Стадії вчинення злочину

Етапи здійснення умисного злочину (стадії вчинення злочину) істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто ха-

372

рактером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинен­ня. Злочин з необережності стадій не має.

Кримінальний кодекс розрізняє такі стадії злочинної діяльності:

1) готування до злочину. Під готуванням слід розуміти підшу­кування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змову про вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. На­приклад, особа пристосовує інструменти для зламу дверей, підпіу-ковує транспортний засіб для вивезення викраденого майна, здій­снює стеження за квартирою, яку збирається обікрасти;

2) замах на злочин. Замахом на злочин визнаються умисні дії (бездіяльність) особи, безпосередньо спрямовані на вчинення зло­чину, якщо при цьому злочин не був доведений до кінця з незалеж­них від неї причин. Наприклад, злодій потрапив у квартиру з метою викрадення майна, але був захоплений і затриманий хазяїном;

3) закінчений злочин. Закінченим злочином визнається діяння, що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу. Наприклад, злодій виніс викрадені речі з виламаної ним квартири і сховав їх у заздалегідь пристосованому місці. Таким чином, він заволодів чу­жим майном і одержав можливість розпорядитися ним.

Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею закону, що передбачає відповідальність за закінчений злочин. При цьому варто враховувати, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне кримінальної відповідаль­ності. При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки дій, вчинених винним, ступінь здійснення злочинного наміру і причини, внаслідок яких злочин не був дове­дений до кінця.

3.11.10. Матеріальний, формальний і усічений склад злочину

Злочин у своєму розвитку може пройти декілька стадій (етапів): готування, замах, закінчений злочин. Причому окремим видам злочинної діяльності властива винятково висока суспільна небез­печність вже на ранніх стадіях її розвитку. Тому закон закріплює момент закінчення таких злочинів уже на стадії замаху чи навіть готування, не пов'язуючи закінчення злочину з фактом настання суспільно небезпечних наслідків. У зв'язку із цим виділяють такі види складів злочину:

1) злочини з формальним складом — це злочини, що не містять у собі як обов'язкову ознаку суспільно небезпечних наслідків. Та­кий злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у законі діянь. Наприклад, ч. 1 ст. 171 встановлює відповідальність

373

за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння (перешкоджання), незалежно від можливих наслідків;

2) злочини з матеріальним складом — це злочини, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони яких є суспільно небезпечні наслідки вчиненого злочину і причинний зв'язок між самим діянням і його суспільно небезпечними наслідками. Наприклад, вбивство вва­жається закінченим у разі смерті потерпілого (ст. 115). Сам по собі факт пострілу або нанесення удару ножем не утворює складу закін­ченого злочину, оскільки не настав передбачений кримінальним законом наслідок — смерть іншої людини. Такі дії повинні кваліфі­куватися лише як замах на вбивство;

3) злочини з усіченим складом — це злочини, в яких закон мо­мент закінчення злочину переносить на стадію готування або на стадію замаху. Наприклад, за ст. 257 відповідальність за бандитизм настає з моменту організації озброєної банди, незалежно від того, чи вчинила вона напад на підприємство, установу, організацію, окрему особу.