3.11.7. Види злочинів

Класифікація злочинів здійснюється залежно від ступеня їх тяжкості:

1) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більш ніж два роки чи інше, більш м'яке покарання. Наприклад, до таких злочинів належить незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145), незаконне використання товарного знака (ст. 229), жорстоке повод­ження з тваринами (ст. 209);

2) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більш ніж п'ять років. Прикладами таких злочинів можуть бути підміна дитини (ст. 148), виготовлення, збут і використання підроблених недержав­них цінних паперів (ч. 1 ст. 224), завідомо незаконне затримання чи незаконний привід (ч.І ст. 371);

3) тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більш ніж десять років. Приклади тяжких злочинів — умисне тяжке тілесне ушкодження (ч.І ст. 121), розбій (ч.ч.1-2 ст. 137);

4) особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне ув'язнення. Наприклад, до особливо тяжких злочинів належать державна зрада (ст. 111), умисне вбивство за обтяжуючих обставин (ч.2 ст. 115).

371

3.11.8. Неосудність: поняття, медичний та юридичний критерії

Осудність — це здатність особи під час вчинення злочину усві­домлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудна особа підлягає кримінальній відповідальності згідно з приписами Кримі­нального кодексу.

Неосудність — це зумовлена розладом психіки нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент вчинення сус­пільно небезпечного діяння.

При вирішенні питання про визнання особи неосудною викорис­товують медичний і юридичний критерії.

Медичний критерій має місце за наявності однієї з таких умов:

1) хронічна психічна хвороба (наприклад, шизофренія, епілепсія);

2) тимчасовий розлад психічної діяльності, що настає в період загострення деяких психічних хвороб і характеризується раптовіс­тю настання (наприклад, гострий алкогольний психоз);

3) слабоумство — вроджене чи набуте внаслідок травм, інфекцій порушення розумових здібностей;

4) інший хворобливий стан — розлад психічної діяльності, що не підпадає під ознаки перших трьох категорій (важкі форми пси-хопатій, пухлини мозку та ін.).

Юридичний критерій включає дві ознаки:

1) інтелектуальну — нездатність особи усвідомлювати свої дії, включаючи їх юридичне значення;

2) вольову — нездатність особи керувати своїми діями при усві­домленні їхньої суспільної небезпеки. Наприклад, піроман не в змозі перебороти хворобливого потягу до підпалів.

Визнання особи неосудною можливо тільки за наявності одно­часно медичного й юридичного критеріїв.

Неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності. До неї вживаються тільки примусові заходи медичного характеру (влаштування до психіатричної лікарні).

Обмежена осудність означає, що під час здійснення злочину особа внаслідок психічного розладу була не здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (або бездіяльність) і керувати ними. Особа, визнана судом обмежено осудною, підлягає кримінальній відпові­дальності. Однак при призначенні покарання суд враховує обмеже­ну осудність особи і може вживати замість покарання примусові заходи медичного характеру.