3.11.4. Принцип дії кримінального закону у просторі, у часі та за колом осіб

Кримінальний закон діє у часі, в просторі та за колом осіб. Дія кримінального закону у часі визначається такими положен­нями:

1) злочинність та караність діяння визначаються законом, який діяв у момент вчинення діяння. Наприклад, якщо крадіжка вчи­нена 5 травня 1999 р., то вид та міра кримінальної відповідальності винної особи будуть визначатись відповідно до Кримінального ко­дексу України 1960 р. незалежно від часу притягнення до кримі­нальної відповідальності;

2) закон, що усуває злочинність діяння або пом'якшує кримі­нальну відповідальність, має зворотну силу у часі, тобто поши­рюється на осіб, що вчинили злочинне діяння до набрання таким законом сили. Наприклад, на відміну від колишнього Криміналь­ного кодексу чинний закон не встановлює відповідальності за на­клеп. Отже, не притягується до кримінальної відповідальності особа, яка вчинила назване діяння, наприклад, 3 серпня 2001 р.;

3) закон, який встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної сили у часі. На­приклад, Кримінальним кодексом уведено кримінальну відпові­дальність за низку комп'ютерних злочинів. Але його норми поши­рюються тільки на діяння, вчинені після набрання законом сили, тобто з 1 вересня 2001 р.;

4) закон, який частково пом'якшує відповідальність, а частково її посилює, має зворотну силу у часі лише в тій частині, яка пом'якшує відповідальність.

Дія кримінального закону у просторі визначається територіаль­ним принципом його застосування. Всі особи (громадяни України, громадяни та піддані іноземних держав, особи без громадянства), які вчинили злочин на території України, підлягають криміналь­ній відповідальності за законами України. Інакше кажучи, дія Кримінального кодексу України поширюється на всіх осіб, які вчинили злочин на території України. Виняток складають іноземні громадяни та піддані, які користуються правом особистої недотор­канності (наприклад, члени парламентських делегацій, дипломати). У випадку вчинення такими особами злочину питання про їхню відповідальність вирішується дипломатичним шляхом.

Дія кримінального закону у просторі тісно пов'язана з дією кримінального закону за колом осіб.

Громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, що вчинили злочини за її межами, підляга­ють кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України. Якщо вказані

367

особи за вчинені злочини були піддані кримінальному покаранню за межами України, вони не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини. Так, у кримінальному праві України знайшов свій прояв відомий з часів Стародавнього Риму принцип: «Не можна засудити двічі за одне й те ж саме».

Інша постанова діє щодо іноземців та осіб без громадянства, які не проживають в Україні постійно. Якщо вони вчинили злочини за межами України, то вони підлягають відповідальності за законами України тільки у випадках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав та свобод громадян України або інтересів Української держави.