1) Акціонерне товариство;

2) товариство з обмеженою відповідальністю;

3) кооперативний банк. Це банк, який створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом тери-торіальності на засадах добровільного членства та об'єднання па­йових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від його участі (паю) у статутному фонді банку має право одного голосу.

Учасниками банків можуть бути юридичні та фізичні особи, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповнова­жених ним органів. Забороняється участь у банках юридичним особам, в яких банк має істотну участь, об'єднанням громадян, релігійним та благодійним організаціям.

Необхідною умовою діяльності банку є отримання банківської ліцензії, яку надає Національний банк України.

3.10.8. Банківські операції

Фінансове посередництво здійснюється банками у формі бан­ківських операцій. Основні види банківських операцій:

1) депозитні операції. Вони полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депо­зити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридични­ми особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику;

2) розрахункові операції. їхнє призначення — це забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин;

3) кредитні операції. Вони полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених кош­тів фізичних та юридичних осіб (позичальників). Кредити надають­ся банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах;

4) факторингові операції. За договором факторингу банк бере на себе зобов'язання передати за плату кошти в розпорядження клієнта, а клієнт бере на себе зобов'язання відступити банкові гро-

362

пюву вимогу до третьої особи, що випливає з відносин клієнта з цією третьою особою;

5) лізингові операції. Банки мають право придбавати за власні кошти засоби виробництва для передачі їх у лізинг.

3.10.9. Національний банк України

Центральною ланкою банківської системи України, особливим центральним органом державного управління є Національний банк України, основною функцією якого згідно з Конституцією є забез­печення стабільності грошової одиниці. На відміну від інших банків для Національного банку одержання прибутку не є основною метою діяльності.

Особливістю правового статусу Національного банку є те, що він функціонує як економічно самостійна державна установа і наділе­ний владними повноваженнями. Нормативні акти, які він видає, є обов'язковими до виконання для всіх органів держави і місцевого самоврядування.

Керівними органами Національного банку України є Рада та Правління. До складу Ради входять 14 членів, які в однаковій кіль­кості призначаються Президентом та Верховною Радою. Строк їхніх повноважень — сім років. Голова Національного банку призначаєть­ся на посаду (строком на п'ять років) і звільняється з посади Вер­ховною Радою за поданням Президента. Він входить до складу Ради банку за посадою.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ДО ТЕМИ 3.10

— Б —

Банк (від італ. — Ьапсо — лава, конторка) — фінансово-кредитна установа. Створюється для залучення вільних коштів фізичних та юридичних осіб та наступного їх розміщення на умовах повернення у визначений строк з надбавкою (відсотками).

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком України, на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Бюджет — це розпис доходів і витрат держави чи іншого влас­ника бюджету на певний період (за загальним правилом — на один календарний рік).

-д-

Державний бюджет України — це централізований фонд фінан­сових ресурсів держави, який необхідний для матеріального вті­лення функцій Української держави.

363

— І —

Істотна участь — пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статут­ного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирі­шального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

— Л —

Лізинг (від англ. Іо Іеазе — здавати в оренду) — вид інвестицій­ної діяльності з придбання майна та передачі його в оренду. Лізин-годавець надає лізингоодержувачу в оплатне користування на певний строк майно, яке лізингодавець набув за дорученням і ви­бором лізингоодержувача.

— П —

Пеня — плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму боргу (в тому числі — податкового), що стягують із боржника (в тому числі — платника податків) у зв'язку з несвоєчасним погашенням зобов'язання (в тому числі — податкового).

Податок — це встановлений державою обов'язковий платіж, що вноситься до бюджету держави в розмірах і в строки, визначені законом.

— С —

Суб'єкти фінансового права — це фізичні та юридичні особи, на яких поширюється дія фінансово-правових норм і які потенційно спроможні бути учасниками фінансових правовідносин.

— ф —

Фізична особа — нерезидент — фізична особа, яка не є рези­дентом України.

Фізична особа — резидент — фізична особа, яка: 1) має місце проживання в Україні, або 2) має більш тісні особисті чи економіч­ні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні, ніж в іншій країні, або 3) перебуває в Україні не менше 183 днів протягом періоду або періодів податкового року.

Фінансове право — галузь права України, що регулює суспільні відносини в галузі мобілізації, розподілу і використання державних фінансових коштів.

Фінансове правопорушення — дія або бездіяльність суб'єкта пра­ва, наслідком якої стало невиконання фінансово-правових норм, за що встановлена юридична відповідальність.

Фінансові правовідносини — це врегульовані фінансово-право­вими нормами суспільні відносини, які складаються в процесі фі­нансової діяльності держави.

364