3.10.6. Відповідальність за порушення фінансового законодавства

Підставою відповідальності за порушення фінансового законо­давства є фінансове правопорушення, а саме — невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, недотримання

360

порядку ведення податкового обліку, ухилення від сплати податків, нецільове використання бюджетних коштів тощо.

Відповідальність за порушення фінансового законодавства вста­новлена Бюджетним кодексом, Кодексом про адміністративні пра­вопорушення, Кримінальним кодексом.

Зокрема, Бюджетний кодекс закріплює перелік заходів, що за­стосовують до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення:

1) застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами. Адміністративна відповідальність передбачена за порушення

правил про валютні операції та правил про емісію цінних паперів, приховування доходів суб'єктом господарювання, відсутність бух­галтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, несвоєчасне здавання виторгу, нецільове використання бюджетних коштів тощо.

Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за підробку грошових знаків, державних цінних паперів та білетів державної лотереї, за незаконні дії з платіжними картками, за легалізацію грошей, що отримані злочинним шляхом, за ухилення від сплати податків тощо.

Особливістю юридичної відповідальності за фінансові правопо­рушення є її не тільки каральний, але й відновний характер. Зо­крема, до правопорушника застосовуються такі фінансові санкції як штраф та пеня.

3.10.7. Поняття та види банків

Економічна діяльність в умовах ринку є неможливою без фі­нансово-кредитних установ — банків. У розвинених країнах бан­ки є інструментом впливу на економічні процеси як у внутрішній, так і в зовнішній політиці держави.

У своїй діяльності банки України керуються постановами Гос­подарського кодексу Україні та Законом України «Про банки та банківську діяльність» (7 грудня 2000 р.).

Банківська система України складається з Національного бан­ку України та інших банків (державних і недержавних), що ство­рені і діють на території України відповідно до закону. Банки є юридичними особами. У своїй діяльності вони не залежать від органів державної влади. Банки не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банків, крім випадків, передбачених законом.

Центральним банком України є Національний банк. Основна його функція — забезпечення стабільності грошової одиниці Ук­раїни — гривні.

361

За способом створення та формами власності розрізняють дер­жавні та недержавні банки. Державним є банк, створений за рі­шенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Організаційно-правові форми банків: