3.7.10. Червона книга України

З кожним роком посилюється антропогенний і техногенний вплив на природне середовище, зникають багато видів рослин і тварин. Тим часом все живе на Землі має право на існування. З 1966 р. Між­народний союз охорони природи видає Червону книгу, до якої зано­сять види рослин і тварин, які потребують особливої охорони.

Національна Червона книга з 1976 р. видається й в Україні. 7 лю­того 2002 р. ухвалений Закон України « Про Червону книгу України ». її ведення і доповнення покладено на Міністерство охорони навко­лишнього природного середовища. Червона книга офіційно ви­дається не рідше одного разу на 10 років. На сьогодні до неї зане­сено 382 види тварин та 531 вид рослин.

У Червоній книзі містяться узагальнені відомості про категорію охоронюваного виду флори або фауни: зниклий, зникаючий, враз­ливий, рідкісний і т.ін. Далі наведені відомості про ареал, про чи­сельність виду в природі, про розмноження або розведення в неволі, фотографії або малюнки та інші дані.

Видобуток (збирання) видів флори і фауни, занесених до Черво­ної книги, здійснюється у виняткових випадках і тільки з науковою чи селекційною метою. Спеціальний дозвіл на такі дії видає Мініс­терство охорони навколишнього природного середовища.

За знищення видів рослин і тварин, занесених до Червоної кни­ги, встановлена підвищена юридична відповідальність, у тому числі — кримінальна.

326

3.7.11. Відповідальність за порушення екологічного законодавства

Порушення фізичними та юридичними особами вимог екологіч­ного законодавства України тягне адміністративну, кримінальну, цивільно-правову і дисциплінарну відповідальність. Умови і по­рядок притягнення до цих видів відповідальності визначаються нормами відповідних галузей права.

Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення містить главу «Адміністративна відповідальність у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'ятників історії і культури». її норми передбачають різні види стягнень за забруднення і псування сільськогосподарських земель, самовільне займання земельної ділянки, порушення правил і вимог проведен­ня робіт з геологічного вивчення надр, порушення правил водоко­ристування, незаконну порубку лісових культур, забруднення ат­мосферного повітря, знищення зелених насаджень і багато інших видів правопорушень. До осіб, винних у вчиненні цих правопору­шень, застосовуються такі види адміністративних стягнень:

1) штраф;

2) оплатне вилучення предмета правопорушення;

3) позбавлення спеціального права (наприклад, позбавлення права на полювання);

4) конфіскація знаряддя правопорушення (наприклад, конфіс­кація знарядь незаконного лову риби);

5) обмеження, призупинення, припинення діяльності чи екс­плуатації об'єкта (наприклад, призупинення діяльності підприєм­ства до введення в експлуатацію очисних споруд).

Особлива частина Кримінального кодексу України містить розділ VIII «Злочини проти навколишнього середовища». Статті цього розділу передбачають різні види покарань за порушення екологіч­ного законодавства, що заподіяли тяжкі наслідки: загибель людей, загрозу для життя і здоров'я людей, забруднення значної території, значну шкоду об'єктам охорони природи.

Притягнення до будь-якого виду відповідальності за порушення екологічного законодавства не звільняє винних від компенсації в повному обсязі шкоди, заподіяної природному середовищу.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ДО ТЕМИ 3.7

— А —

Атмосферне повітря — природна суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

327

— в —

Виключна (морська) економічна зона України — це морські райони, які зовнішньо прилягають до територіального моря Украї­ни, включаючи райони навколо приналежних островів, що їй нале­жать. Ширина даної зони становить до 200 морських миль, що відраховуються від узбережжя або зовнішньої межі внутрішніх морських вод України.

Внутрішні морські води — прибережні морські води, які станов­лять частину території держави (морські порти, затоки, бухти, лимани).

— Е —

Екологічна безпека — стан навколишнього природного середови­ща, при якому виключається погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічна експертиза — науково-практичне дослідження, ана­ліз та оцінка передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища.

— З —

Земля — поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функ­ціонують разом з нею.

— К —

Континентальний шельф — поверхня та надра морського дна до глибини 200 метрів у районах, які прилягають до узбережжя або до островів держави, але перебувають за межами зони територіально­го моря.

— Л —

Ліс — сукупність деревинних і чагарникових рослин, пов'язаних з ґрунтом і атмосферою.

— Н —

Навколишнє природне середовище — сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів.

Надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

— П —

Принципи охорони навколишнього природного середовища —

фундаментальні основи природоохоронної діяльності держави і суспільства.

328

Природно-заповідний фонд — ділянки суші й водного простору, природні об'єкти яких мають особливу цінність і відокремлені з метою збереження природного розмаїття, підтримки екологічного балансу і забезпечення регулярного спостереження за довкіллям.

Природокористування — дозволена екологічним правом поведін­ка з вилучення корисних властивостей та якостей природного об'єкта.

— Р —

Рослинний світ — сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.

— Т —

Тваринний світ — дикі тварини — хордові, в тому числі хребет­ні, безхребетні в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Територіальне море — морська смуга до 12 морських миль за­вширшки вздовж узбережжя або зовнішньої межі внутрішніх морських вод прибережної держави.

— Ч —

Червона книга України — державний документ, у якому зосе­реджені факти про представників рослинного і тваринного світу України, що перебувають під загрозою зникнення.