Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи правознавства Ківалов 2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

3.7.4. Екологічна безпека

Закон України «Про основи національної безпеки України» (19 червня 2003 р.) визначає, що навколишнє природне середовище і природні ресурси України є об'єктами національної безпеки, а забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяль­ності суспільства, збереження навколишнього природного середо­вища та раціональне використання природних ресурсів є пріори­тетом національних інтересів.

Екологічна безпека є частиною національної безпеки України. Навколишнє природне середовище вважається екологічно безпеч­ним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві кри­теріям, стандартам, лімітам та нормативам, які стосуються його чистоти, невиснаженості, екологічної стійкості, санітарних вимог, видового різноманіття, здатності задовольняти інтереси людей.

Забезпечення екологічної безпеки потребує низки політичних, економічних, технічних, організаційних, правових заходів. Закон України «Про основи національної безпеки України» як першочер­гові дії щодо забезпечення екологічної безпеки визначає таке:

1) здійснення комплексу заходів, які гарантують екологічну безпеку ядерних об'єктів і надійний радіаційний захист населен­ня та довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

319

2) впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ефектив­ності використання природних ресурсів, розвиток технологій пере­робки та утилізації відходів;

3) поліппіення екологічного стану річок України, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води;

4) запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів та поліпшення їхнього екологічного стану;

5) стабілізація та поліппіення екологічного стану в містах і про­мислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

6) недопущення неконтрольованого ввезення в Україну еколо­гічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів;

7) реалізація заходів щодо зменшення негативного впливу гло­бальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки України, розширення її участі у міжнародному співробітництві з цих пи­тань.

3.7.5. Екологічна експертиза

Реалізація природоохоронної функції держави неможлива без достовірних знань про стан довкілля та науково обґрунтованого прогнозування наслідків діяльності людини. Закон України «Про екологічну експертизу» (9 лютого 1995 р.) регулює здійснення цього важливого виду науково-практичної діяльності.

Екологічна експертиза здійснюється для запобігання негатив­ному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної си­туації на окремих територіях і об'єктах. Вона спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійсню­ваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використан­ня і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Об'єкти екологічної експертизи:

1) проекти нормативно-правових актів, передпроектні, про­ектні матеріали, документація щодо впровадження нової тех­ніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негатив­ного впливу на стан навколишнього природного середовища;

2) екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах;

3) діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

320

Суб'єкти екологічної експертизи:

1) Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;

2) інші державні органи,

3) органи місцевого самоврядування;

3) громадські організації екологічного спрямування чи ство­рювані ними спеціалізовані формування;

4) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведен­ня екологічної експертизи;

5) окремі громадяни.

В Україні здійснюються державна, громадська та інші еколо­гічні експертизи. Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання.

Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при прове­денні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.