Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи правознавства Ківалов 2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

2)Господарські товариства;

3) Підприємства, засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства залежно від кількості працівників та обсягу вало­вого доходу від реалізації продукції за рік поділяються на:

1) малі підприємства. Середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей пері­од не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні;

2) великі підприємства. Середньооблікова чисельність праців­ників за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік пере­вищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні.

Всі інші підприємства вважаються середніми підприємствами.

Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність. За рішенням Кабінету Міністрів України або органів, до повноважень яких належить управління державними або комунальними підприємствами, можуть утворю­ватися об'єднання підприємств. Об'єднання підприємств є юридич­ною особою.

Організаційно-правові форми об'єднань підприємств:

1) асоціація — договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств-учасників. Асо­ціація не має права втручатися у господарську діяльність підпри­ємств — учасників асоціації;

2) корпорація — об'єднання підприємств з делегуванням учас­никами окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;

3) консорціум — тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети. Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної про­грами, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його статутом;

4) концерн — статутне об'єднання підприємств та інших органі­зацій з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їхні інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організа-

256

ціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

3.2.5. Господарські товариства: поняття, види

Господарське товариство, подібно до підприємства, виступає як одна з організаційних форм господарювання, але на відміну від підприємства, воно завжди є комерційним, тобто створюється для підприємницької діяльності. Засновниками і учасниками товарис­тва можуть бути суб'єкти господарювання, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання (непідприємці).

Види господарських товариств:

1) акціонерне товариство. Воно може бути відкритим або закри­тим. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюд­жуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджу­ватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на при­дбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства;

2) товариство з обмеженою відповідальністю;

3) товариство з додатковою відповідальністю;

4) повне товариство;

5) командитне товариство.

Учасниками повного товариства, повними учасниками коман-дитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

3.2.6. Підприємництво в Україні

Господарську діяльність з метою одержання прибутку заведено називати підприємництвом.

Принципи (основи) підприємницької діяльності в Україні:

1) вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяль­ності;

2) самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ре­сурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

3) вільний найм підприємцем працівників;

4) комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;

257

5) вільне розпорядження прибутком, що залишається у під­приємця після сплати податків, зборів та інших обов'язкових пла­тежів;

6) самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Суб'єкти підприємництва:

1) господарські організації — юридичні особи, державні, кому­нальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють комерційну господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Окремим суб'єктам господарю­вання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності) підприємництво забороняється. Наприклад, не має права здійснювати підприємницьку діяльність загальноосвітня школа, що заснована на праві комунальної власності;

2) фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без гро­мадянства), які здійснюють господарську діяльність та зареєстро­вані відповідно до закону як підприємці. Підприємницькою діяль­ністю не мають права займатися державні службовці, а також особи, яким такий вид діяльності заборонений вироком суду.

Існує низка обмежень у здійсненні підприємницької діяльності. Зокрема, окремі види діяльності можуть здійснювати тільки дер­жавні підприємства (виготовлення і реалізація наркотичних ре­човин, виробництво військової зброї, боєприпасів).

За допомогою ліцензування, патентування певних видів госпо­дарської діяльності та квотування держава забезпечує єдину дер­жавну політику у сфері господарювання, захист економічних і со­ціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Наприклад, тільки за наявності ліцензії можуть здійснюватися банківська та зовнішньоекономічна діяльність, виготовлення і ре­алізація медикаментів і хімічних речовин, виготовлення спиртних напоїв, тютюнових виробів, медична, ветеринарна та юридична практика і т. ін.