Тема 3.2 основи господарського права україни

3.2.1. Господарське право — галузь права України

Систему правових норм, які регулюють господарські відноси­ни у сфері економічної діяльності прийнято називати госпо­дарським правом.

Метою господарського права є забезпечення зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі — підвищення ефективності суспільного виробництва та його соціальна спрямованість, утвердження суспільного госпо­дарського порядку в економічній системі Україні, гармонізація національної економічної системи з іншими економічними систе­мами.

Основне джерело господарського права — Господарський кодекс України (16 січня 2003 р., набув чинності з 1 січня 2004 р.). Він складається з 9 розділів, 418 статей.

Розділ І визначає основні засади господарської діяльності, зо­крема, напрями та форми участі держави і місцевого самоврядуван­ня у сфері господарювання; обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції; поняття комерційної господарської діяльності (підприємництва) та некомерційної господарської ді­яльності.

Розділ II присвячений правовому статусу суб'єктів господарю­вання. Ними виступають різні види підприємств, господарські то­вариства, об'єднання підприємств, громадяни.

Розділ III визначає майнові основи господарювання. Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання становлять право власності та інші речові права — право господарського відан­ня, право оперативного управління. У цьому ж розділі встановлені правила використання у сфері господарювання природних ресурсів, інтелектуальної власності та цінних паперів.

Розділ IV містить правові норми щодо господарських зобов'язань та господарських договорів.

Розділ V визначає підстави, види та форми відповідальності за правопорушення у сфері господарювання.

252

Розділ VI регулює відносини в окремих галузях господарювання: господарсько-торговельній діяльності, комерційному посередниц­тві, перевезенні вантажів, капітальному будівництві, інноваційній та фінансовій діяльності тощо.

Розділ VII присвячений правовому регулюванню зовнішньоеко­номічної діяльності, зокрема, іноземному інвестуванню, концесіям тощо.

Розділ VIII присвячений спеціальним режимам господарювання: спеціальним (вільним) економічним зонам, виключній (морській) економічній зоні України тощо.

Розділ IX «Прикінцеві положення» встановлює порядок перехо­ду до нового регулювання господарської діяльності.

Важливе місце в регулюванні господарської діяльності посідають інші, не кодифіковані закони, а також такі локальні нормативні акти, як статути та установчі договори підприємств, господарських товариств та об'єднань, положення про їхні структурні підрозділи (філії, представництва, відділення) тощо, якими врегульована їхня діяльність.

3.2.2. Господарська діяльність та господарські відносини

Предметом регулювання господарського права є господарська діяльність. Існує два основні види господарської діяльності: підпри­ємництво та неко'м'ерційна господарська діяльність, що здійснюєть­ся без мети одержання прибутку.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-вироб­ничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відно­сини:

1) господарсько-виробничі — майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Такими є, наприклад, відно­сини щодо поставки продукції, перевезення вантажів;

2) організаційно-господарські — відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-гос­подарських повноважень. Наприклад, такими є відносини між суб'єктом господарювання та власником, який є засновником да­ного суб'єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб'єкта;

3) внутрішньогосподарські — відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. При­кладом таких відносин є відносини між підприємством та його філією.

осо

Господарські правовідносини слід відрізняти від інших, фор­мально подібних до них відносин. Господарський кодекс зазначає, що за межами предмета його регулювання перебувають:

— майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України;

— земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;

— трудові відносини;

— фінансові відносини за участю суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

— адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єк­тів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компе­тенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.