3.1.20. Поняття та ознаки цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, сутність якої полягає в покладенні на правопо­рушника невигідних майнових наслідків невиконання ним цивіль­них обов'язків або порушення цивільних прав іншої особи.

Ознаки цивільно-правової відповідальності:

1) компенсаційний та правовідновний характер: її мета — від­новити порушені майнові права кредитора або відшкодувати за­подіяну йому моральну чи майнову шкоду;

2) диспозитивний характер застосування. На відміну від ад­міністративної або кримінальної відповідальності, цивільно-пра­вова відповідальність завжди ініціюється потерпілим від цивільно­го проступку, а не державою. Він самостійно вирішує: застосовува­ти чи не застосовувати засоби відповідальності до правопорушника;

3) полягає у покладенні на правопорушника додаткових обов'язків, які обмежують його майнові права;

4) може застосовуватись як державним, так і недержавним суб'єктом (третейським судом, самими учасниками правовідносин тощо).

231

3.1.21. Види цивільно-правової відповідальності та цивільно-правових санкцій

Залежно від підстав виникнення розрізняють договірну та поза­договірну відповідальність.

Договірна відповідальність виступає у вигляді санкції за пору­шення договору. Якщо боржник вчасно не передає речі, не виконує роботи або виконує її неналежним чином, то він повинен відшкоду­вати кредиторові збитки, заподіяні таким невиконанням, а у випад­ках, передбачених законом або договором, — сплатити і неустойку. При цьому у більшості випадків вважається, що попереднє зобов'язання боржника залишилось, і кредитор має право вимага­ти його виконання.

Позадоговірна відповідальність настає у разі заподіяння особою шкоди будь-якій іншій особі. Позадоговірна відповідальність має місце тоді, коли відповідна санкція застосовується до правопоруш­ника, який не перебуває у договірних відносинах з потерпілим.

Форми та розмір позадоговірної відповідальності встановлюють­ся тільки законом, а форми й розмір договірної відповідальності визначаються як законом, так і договором. При укладенні договору сторони можуть передбачити відповідальність за такі правопору­шення, за які чинне законодавство не передбачає будь-якої відпові­дальності.

Сторони можуть також знизити або підвищити розмір відпові­дальності порівняно із встановленим законом.

Залежно від характеру розподілу відповідальності декількох осіб розрізняють дольову, солідарну і субсидіарну відповідальність.

Часткова відповідальність має місце тоді, коли кожний із боржників несе відповідальність тільки в тій частці, яка випадає на нього відповідно до законодавства або договору.

Солідарна відповідальність характеризується тим, що кредитор може вимагати відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в части­нах боргу. Вона настає лише у випадках, прямо передбачених зако­ном чи договором.

Субсидіарна відповідальність застосовується тоді, коли у зо­бов'язанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а другий — додатковим. Перед тим, як звернутися з вимогою до до­даткового боржника, кредитор повинен притягнути до відповідаль­ності основного боржника. І лише у разі неспроможності останнім відшкодувати збитки або його відмови від задоволення позову кре­дитор може притягти до відповідальності додаткового боржника.

За розміром відповідальність буває повною і обмеженою. Загаль­не правило передбачає настання відповідальності в повному розмірі. Воно поширюється як на договірну, так і на позадоговірну відпові-

232

дальність. Але у випадках, передбачених законом, розмір відпові­дальності може бути обмеженим.

Цивільно-правова відповідальність пов'язана із застосуванням санкцій майнового характеру. Види цивільно-правових санкцій:

1) конфіскаційні санкції. Вони пов'язані з безоплатним вилу­ченням у фонд держави майна правопорушника. Варто підкресли­ти, що подібні санкції застосовуються в цивільному праві дуже рідко, лише у спеціально визначених законодавством випадках;

2) стимулюючі (штрафні) санкції у вигляді притримання, сплати неустойки, втрати завдатку або застави. Застосовуються до правопорушника незалежно від тих збитків, що реально поніс по­терпілий унаслідок цивільного правопорушення;

3) компенсаційні санкції, найбільш поширеною формою яких є відшкодування збитків. Вони мають своїм призначенням відшко­дування потерпілій стороні шкоди чи збитків, заподіяних правопо­рушником.

Обов'язок боржника відшкодувати збитки має загальний харак­тер і є чинним в усіх випадках, якщо законом або договором не передбачено іншого. Інші види цивільно-правових санкцій відпові­дальності застосовуються тільки тоді, коли це передбачено законом чи договором.