Екзаменаційний білет № 15
1. Графічне уявлення результатів геохімічного опробовування.
2. Надати визначення поняття геохімічної аномалії. Види аномалій.
3. Охарактеризувати області місцевого геохімічного фону на картах і графіках. Закони розподілення хімічних елементів у вивчаємих системах.
Відповіді до питання 1 білету № 15:
Графічне уявлення результатів зручніше за все представити у вигляді гістрограми розподілення (малюнок). Методика побудування подібних гістрограм відома з курсів математики і фізики. Люба гістограма становить собою графік, побудований в двох координатах (малюнок). За вертикальною віссю (ордината або вісь У) відкладається число проб з визначеним умістом елементу (частота зустрічі проб з визначеним умістом елементу або частість – в % від загальної кількості проб вибірки), а за горизонтальною віссю – абсцисою, (або віссю Х) – кількісний уміст елементу в цих пробах.
Малюнок. Приклад гістограми розподілення умісту брому.
За значної кількості проб (аналізів) їх рекомендується групувати. При цьому дані хімічних аналізів макроелементів зазвичай піддають рівноінтервальному за умістом елемента групуванню, а для мікроелементів (дані спектральних аналізів) зручніше групування в логаріфмічному масштабі (логарифмів умістів).
Відповіді до питання 2 білету № 15:
Геохімічна аномалія – це область помітно підвищених (або занижених) порівняно з фоном умістів хімічних елементів. Аномалії за масштабами свого проявлення можуть бути глобальними, регіональними або локальними або точковими. Геохімічні аномалії іноді називають ореолами розсіювання елементів.
Розрізняють позитивні (вище фону) і негативні (нижче фону) аномалії.
Відповіді до питання 3 білету № 15:
Області місцевого геохімічного фону на картах і графіках будуть характеризуватися переважанням відносно низьких і порівняно стійких умістів елементів в пробах, охоплюючи дільниці видалені від явних аномалій. Наближено оцінив за цими дільницями середню величину умістів кожного з елементів, можна виділити на картах найбільш чіткі геохімічні аномалії. Виділення слабких геохімічних аномалій потребує більш точної оцінки місцевого геохімічного фону (Сф) шляхом статистичної обробки даних аналізів. Причому величину Сф визначають в залежності від математичного закону, якому підпорядковано розподілення умістів даного хімічного елементу в системі, що вивчається (нормальний або логнормальний).
Для макроелементів частіше за все спостерігається нормальний закон розподілення, а для мікроелементів найбільш звичайним є логнормальний закон.
Екзаменаційний білет № 16
1. Як вирішується завдання – характеристика місцевого геохімічного фону?
2. Які існують методи виділення поліелементних аномалій?
3. Охарактеризувати області місцевого геохімічного фону на картах і графіках. Закони розподілення хімічних елементів у вивчаємих системах.
Відповіді до питання 1 білету № 16:
Для характеристики місцевого геохімічного фону необхідно спочатку встановити закон розповсюдження фонових умістів даного елементу, а потім (за відповідними формулами) визначити параметри цього розподілення – середнє значення і дисперсію.
Поряд з аналітичним методом, це завдання можна вирішити і графічним шляхом (побудовою графіку розподілів на спеціальному бланку або побудовою гістрограм розподілу умістів даного елементу).
Відповіді до питання 2 білету № 16:
Інсують також методи виділення поліелементних аномалій, основними з яких є :
Метод накладення.
Аддитивний метод (сумування значень).
Мультиплікативний метод (перемноження значень).
Слід враховувати, що методи (2) і (3) можуть застосовуватися лише для асоціації елементів, тобто лише у випадках, коли два елементи або більше тісно пов’язані між собою в процесах міграції.
Відповіді до питання 3 білету № 16:
За фонові значення (Сф) зазвичай приймаються значення умістів елементу, які найбільш часто зустрічаються (мода), що визначаються простіше за все за допомогою гістрограм. Обов’язкова попередня чистка виборок – виключення значень явно нетипових (тобто аномальних). Процес пов’язаний з неабиякою часткою суб’єктивізму. Простіше, якщо розглядається техногенне забруднення – тоді можливо спиратися на дані за дільницями, які явно забрудненню не піддалися.