- •Відповіді до екзаменаційних білетів з дисципліни «Біогеохімія» екзаменаційний білет № 1
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Екзаменаційний білет № 5
- •Екзаменаційний білет № 6
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Екзаменаційний білет № 9
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет № 11
- •Екзаменаційний білет № 12
- •Екзаменаційний білет № 13
- •Екзаменаційний білет № 14
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Екзаменаційний білет № 16
- •Екзаменаційний білет № 17
- •Екзаменаційний білет № 18
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Екзаменаційний білет № 20
- •Екзаменаційний білет № 21
- •Екзаменаційний білет № 22
- •2S1, 2s26p2, 2s36р3 – аргон.
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Екзаменаційний білет № 24
- •Екзаменаційний білет № 25
Екзаменаційний білет № 9
1. Структурний центр, статичні і динамічні системи геохімії, їх вивчення.
2. Вкладень в геохімію вченого О.І. Перельмана.
3. Охарактеризувати еволюційний підхід як методологічну особливість геохімії.
Відповіді до питання 1 білету № 9:
В багатьох системах існує структурний центр – головна її частина, яка визначає своєрідність даної системи. До таких централізованих систем відносяться Сонячна система (центр – Сонце), тварини і людина (центр – мозок), ландшафт (центр – рослинний покрив вододілів), підприємство (центр – дирекція) і таке інше. Існують також нецентралізовані (такі, що немають центру), біцентричні (з двома рівноправними центрами) і поліцентричні (з множиною центрів) системи. Структуру можна уявити як систему, в якій виділені головні елементи. Дослідження любої системи необхідно починати з вивчення її центру.
Науковці поділяють системи на статичні і динамічні. Елементи, з яких складається статична система, нерухомі, і тому сама система не здатна змінюватися, якщо не неї ніщо не діє ззовні. А в динамічній системі елементи рухливі, зв’язки між ними складніші, і сама система здатна до самовільних змін.
Відповіді до питання 2 білету № 9:
Олександр Ілліч Перельман – (18.05.1916 – 07.03.1998) – професор, належав до плеяди вчених, які успішно розвивали науки про Землю в другій половині XX сторіччя. Під його керівництвом та за його участі розроблено 10 способів впровадження методів геохімії ландшафту в практику народного господарства, на 6 з них отримані авторські свідоцтва. «Нариси геохімії ландшафту» О.І. Перельмана (1955) стали першим монографічним викладенням основ цієї науки. В МДУ ним, сумісно з М.А. Глазовською була створена кафедра Геохімії ландшафту.
Відповіді до питання 3 білету № 9:
Еволюційний підхід - найважливіший методологічний принцип геохімії і біогеохімії. В минулі геологічні епохи хімічний склад оболонок Землі істотно відрізнявся від сучасної і міграції хімічних елементів перебігала не так, як зараз.
Важливе значення і в геохімії в цілому, і в геохімії біосфери має і картографічний метод дослідження (вивчення просторових, географічних закономірностей міграції хімічних елементів).
По мірі розвитку геохімії змінювалося і розширювалося розуміння її значення. Спочатку основний упор робився на прикладне значення цієї науки для пошуків рудних родовищ. В подальшому зросло усвідомлення значення геохімії для комплексного розуміння природних процесів в екологічних дослідженнях. В останній час все більше зростає розуміння значення геохімії для рішення проблеми забруднення довкілля.
Екзаменаційний білет № 10
1. Визначити і охарактеризувати основні методи геохімічного опробування.
2. Назвати основні метрологічні параметри аналітичних методів аналізу проб.
3.Назвати методи лабораторного аналізу відібраних геохімічних проб.
Відповіді до питання 1 білету № 10:
Методи геохімічного опробування:
Літогеохімічні. Опробування скальних гірничих порід, рихлих откладень, кор вивітрювання, грунтів. Об’єм проби – з урахуванням вимог лабораторії до кількості аналізуємого матеріалу (величині наважки), а також необхідності зберігати частину матеріалу (дублікат проби). Зазвичай порядку 150-200 г. Попередня обробка – дроблення, стирання, поділ (квартування) проби.
Гідрогеохімічні. Відбір проб води з поверхневих водотоків, джерел, підземних вод по свердловинам. Звичайний об’єм – 0,5 – 1 л. Всі аналізуємі проби повинні мати однаковий об’єм, щоб можна було порівнювати результати без додаткових перерахунків. Як правило, роздільно аналізується уміст зваженої і розчиненої речовини. Спочатку відділяється нерозчинний осад (відстоюванням або фільтруванням), потім випарювання для визначення умісту і складу розчинених солей.
Біогеохімічні. Визначається уміст хімічних елементів в рослинних, рідше тваринних тканинах. Застосовуються різні варіанти. Частіше за все – спалювання і аналіз зольного залишку. Об’єм проби – з урахуванням виходу зольного залишку (краще визначити шляхом проведення попередніх дослідних робіт). Деревина уміщує більше мінеральних речовин (зольного залишку більше), в листі і в трав’янистих рослинах їх менше. Інший варіант – віджиманння і наступних аналіз води, що уміщується в рослинах.
Атмогеохімічні. Зазвичай використовуються газоаналізатори, які дозволяють визначати уміст газів на місці (в приземних шарах атмосфери або в підземних атмосферах).
Гамма – спектрометричні методи (наземна і аерогамма-спектрометрія) – дистанційне визначення сумарного умісту радіоактивних ізотопів. За формою є геофізичним методом (і може розглядатися в цьому ряду), але за суттю – вид геохімії, так як визначається уміст елементів.
Відповіді до питання 2 білету № 10:
Точність аналізів, випадкові похибки, систематична похибка, правильність аналізу, систематична розбіжність, поріг чутливості або межа виявлення елементу - їх важно враховувати при виборі лабораторних методів аналізу проб, щоб особливості методу дозволяли коректно вирішувати поставлене геохімічне завдання.
Відповіді до питання 3 білету № 10:
Основними методами лабораторного аналізу відібраних проб є: спектральні наближено-кількісний та кількісний, атомно-абсорбційний, рентгено-спектральний.
