Екзаменаційний білет № 5

1. Зв’язок геохімії з фундаментальними природними науками та космохімією.

2. В.І. Вернадський як засновник науки геохімії.

3. Основні завдання біогеохімії.

Відповіді до питання 1 білету № 5:

Геохімія тісно зв’язана з дуже широким колом фундаментальних природних наук, включно і їх прикладними напрямками:

• хімічними (фізична хімія, органічна і неорганічна хімія, методами хімічного аналізу);

• геологічними (загальною і регіональною геологією, геохімією, мінералогією, літологією, гідрогеологією, пошуками корисних копалин та інше);

• географічними (ландшафтоведення).

Найтісніший зв’язок існує у геохімії з космохімією: геохімія спирається на дані космохімії, які дозволяють глибже пізнати закономірності розповсюдження хімічних елементів в природі (в еволюційному аспекті).

Відповіді до питання 2 білету № 5:

Вернадський Володимир Іванович (12.03.1863—06.01.1945)—філософ, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. В.І. Вернадський прийшов до геохімії від мінералогії через генетичну мінералогію, саме йому належить визначення геохімії як «історії хімічних елементів», тобто науки, що вивчає процеси їх міграції. Таким чином, акцент їх сукупності - це лише стан на якусь мить часу, тобто одномиттєвий зріз з безкінцевого процесу колооберту хімічних елементів. В.І. Вернадський - засновник гідрогеохімії, вчення про біосферу і концепції ноосферогенезу та створив уявлення про «немінеральну» або розсіяну форму знаходження хімічних елементів в природі і дійшов до висновку про те, що «всі елементи є всюди».

Відповіді до питання 3 білету № 5:

Основними завданнями біогеохімії є:

1. Вивчення шляхів біогеохімічної міграції хімічних елементів і аналіз біогеохімічних циклів міграції.

2. Дослідження географічних закономірностей розподілу хімічних елементів, що використовуються живими організмами.

3. Вивчення біосфери як єдиної системи, в якій тісно взаємодіють жива речовина і мінеральні компоненти.

4. Вивчення особливостей життя на історію земних хімічних елементів, їх міграцію і накопичення, участь живої речовини в геохімічних процесах зони гіпергенезу і грунтоутворення.

5. Вивчення особливостей хімічного обміну в системі людина – інші живі організми – довкілля.

6. Вивчення хімічного складу живих організмів і ролі хімічних елементів в розвитку живих організмів. Встановлення оптимальних потреб живих організмів в різних хімічних елементах.

7. Вивчення впливу технічного прогресу на процеси в біосфері.

Екзаменаційний білет № 6

1. 1. Загальна методологія геохімічних досліджень.

2. О.Є. Ферсман як учень і найближчий послідовник В.І. Вернадського.

3. Визначити поняття «інформація» в науці «біогеохімія».

Відповіді до питання 1 білету № 6:

Загальна методологія геохімічних досліджень включає:

1. Геохімічне опробування. Відбір проб речовини з різних природних об’єктів для визначення їх хімічного складу.

2. Аналітичні дослідження: визначення умісту хімічних елементів та форми їх знаходження.

3. Математична обробка результатів аналітичних досліджень: визначення статистичних параметрів, побудова графіків і діаграм, різні види математичного аналізу (факторний аналіз та інше).

4. Науковий аналіз і синтез отриманих результатів: вивчення закономірностей розподілу хімічних елементів в природі, процесів їх міграції, концентрації і розсіяння, формування закономірних асоціацій (парагенезів), геохімічної зональності і таке інше.

Відповіді до питання 2 білету № 6:

1. Олександр Євгенович Ферсман (27 жовтня (8 листопада) 1883, Санкт-Петербург — 20 травня 1945, Сочі) — радянський геохімік і мінералог, один з основоположників геохімії. Дійсний член, віце-президент (1926—1929) Академії наук. Є автором фундаментального чоторьохтомника «Геохімія» (1933-1939). Вніс величезний вкладень у вивчення геохімії глибинних процесів, в розробку геохімічних методів пошуку корисних копалин. Вперше розпочав займатися геохімією техногенезу.

Відповіді до питання 3 білету № 6:

Інформація – (від лат. «інформатіо» - повідомляю або розповідаю) це любі відомості, які можуть передаватися від людини до людини, від людини до тварини, від тварини до тварини, від людини до машини, від машини до людини і таке інше. Інформація трактується як одне з фундаментальних наукових понять того ж рангу, що і речовина. Енергія, простір, час. Окрім соціальної та біологічної інформації можна говорити і про інформацію про неживу природу. Аналіз біогеохімічних процесів з інформаційних позицій набуває все більше значення.

Інформація, як і енергія, може знаходитися в різних станах, переходити або переводитися з одного стану в інший. Причому і на сприяття інформації (як говорять - считування), і на її зміни уходить багато енергії.

Інформація – найбільш недостатньоо вивчене явище в нашому світі. Закон збереження і перетворення енергії, відомий значно краще, чим закони існування інформації. Вивчення інформації людством, за суттю, тільки починається.