
- •Глава 1. Поняття і значення криміналістики
- •§1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •§2. Природа криміналістики
- •§3. Зв’язок криміналістики із суміжними галузями знань
- •§4. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Глава 2. Методи криміналістики
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •§1. Поняття ідентифікації
- •§2. Об’єкти, типи і види ідентифікації
- •§3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
- •§1. Криміналістична профілактика злочинів
- •§2. Криміналістичне прогнозування
- •Глава 5. Історія криміналістики
- •§1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
- •Глава 5-а история развития криминалистики
- •Часть 1. Криминалистика в дореволюционной России
- •Часть 2. Развитие криминалистики в советский период
- •Часть 3. Развитие криминалистики в зарубежных странах
- •Часть 4. Развитие и проблемы криминалистики на современном этапе
- •Глава 6. Загальні положення криміналістичної техніки
- •§1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§4. Технічні засоби профілактики
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •§1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§3. Судово-дослідницька фотографія
- •§4. Судовий відеозапис
- •Глава 8. Трасологія
- •§1. Поняття трасології та її значення
- •§2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§3. Класифікація слідів
- •§4. Основи дактилоскопії
- •§5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§6. Сліди ніг та взуття людини
- •§7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§8. Сліди транспортних засобів
- •Глава 9. Судова балістика
- •§1. Поняття судової балістики та її значення
- •§2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Глава 10. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§1. Поняття документа у криміналістиці
- •§2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Глава 11. Криміналістичне дослідження письма
- •§1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§3. Підготовка матеріалівдля судово-почеркознавчої експертизи
- •§4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Глава 12. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •§1. Поняття ідентифікації людиниза ознаками зовнішності
- •§2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •§3. Експертне ототожнення особиза фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •§1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§2. Види криміналістичних обліків
- •§3. Дактилоскопічний облік
- •Глава 14. Загальні положення криміналістичної тактики
- •§1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§3. Джерела і функції тактичних прийомів
- •§4. Класифікація тактичних прийомів
- •§5. Система тактичних прийомів.Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Глава 15. Організація і планування розслідування
- •§1. Сутність організації розслідування
- •§2. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§3. Вчення про криміналістичну версію
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§1. Поняття, види та принципи огляду
- •§2. Підготовка до огляду місця події
- •§3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§4. Тактика огляду місця події
- •§5. Огляд трупа
- •§6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Глава 17. Допит
- •§1. Поняття та види допиту
- •§2. Процес формування показань
- •§3. Підготовка до допиту
- •§4. Зміст тактики допиту
- •§5. Встановлення психологічного контакту
- •§6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§7. Викриття неправди в показаннях
- •§8. Допит неповнолітніх
- •§9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§10. Фіксація результатів допиту
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§1. Поняття та ознаки обшуку
- •§2. Об’єкти та види обшуку
- •§3. Ситуаційна зумовленість тактики обшуку
- •§4. Системи тактичних прийомів обшуку
- •§5. Особливості проведення виїмки
- •§6. Фікція результатів обшуку та виїмки
- •Глава 19. Пред’явлення для впізнання
- •§1. Поняття, мета та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
- •§1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§3. Особливості перевірки показань на місці
- •§4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз
- •§1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів
- •§1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§2. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
- •§3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •§1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Глава 24. Розслідування вбивств на замовлення
- •§1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§3. Початковий етап розслідування
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадання*)
- •§1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§2. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
- •§3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
- •§4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
- •§5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
- •§6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •§1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •§2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
- •§3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •Глава 28. Розслідування контрабанди
- •§1. Криміналістична характеристика контрабанди
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
- •Глава 29. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •§1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •§2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
- •§3. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
- •§4. Особливості розслідування службової недбалості
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні службових злочинів
- •Глава 30. Розслідування крадіжок
- •§1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Глава 31. Розслідування грабежів і розбоїв
- •§1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 32. Розслідування шахрайства
- •§1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Глава 33. Розслідування вимагань
- •§1. Криміналістична характеристика вимагань
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 34. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Глава 35. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Глава 36. Розслідування екологічних злочинів
- •§1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Глава 37. Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§3. Початковий етап розслідування
§2. Початковий етап розслідування
У процесі розслідування вбивств необхідно з’ясувати ряд обставин, що сприяють встановленню істини. До них належать:
1) безпосередня причина смерті;
2) що мало місце — насильницьке заподіяння смерті чи смерть сталася з інших причин (нещасний випадок, хвороба);
3) яким способом, за допомогою яких знарядь вчинено вбивство;
4) час настання смерті (має важливе значення для встановлення багатьох обставин, зокрема часу вчинення злочину, визначення кола можливих свідків, організації оперативно-розшукових заходів, пов’язаних з пошуком злочинця, та ін.);
5) місце вчинення вбивства;
6) обставини, за яких вчинено вбивство;
7) особа жертви (може бути встановлена у разі виявлення документів, які посвідчують особу, а також пред’явлення для впізнання особам, котрі першими виявили потерпілого, або тим, які проживають поруч з місцем події; особа жертви може бути встановлена шляхом звернення до криміналістичних обліків, зокрема, до дактилоскопічного і обліку осіб, які зникли безвісти);
8) співучасники вбивства і роль кожного з них у вчиненні злочину;
9) особа вбивці (може бути встановлена шляхом опитування свідків, складання суб’єктивного портрета, його показу по телебаченню);
10) мотиви вбивства (помста, користь, ревнощі, бажання усунути конкурента, «розборки» організованих злочинних груп);
11) обставини, що сприяли вбивству (умисному чи необережному), заходи, яких треба вжити для попередження таких злочинів.
Перелічені обставини є основними питаннями при розслідуванні вбивств, але не вичерпують їх.
Першочергові дії при розслідуванні вбивств включають невідкладні слідчі дії таоперативно-розшукові заходи. До оперативно-розшукових заходів належать організація переслідування злочинця, опитування громадян, які першими виявили труп, або тих, котрі перебували на місці злочину, організація спостереження на вокзалах, пристанях, улаштування засідок тощо.
Першочерговою невідкладною слідчою дією є огляд місця події і трупа. Особливості огляду місця події у справах цієї категорії випливають із специфіки характеру вбивства (застосування вогнепальної зброї, удавлення зашморгом, отруєння тощо). Важливими є також пошук і огляд слідів та речових доказів. Характер вбивства орієнтує слідчого на пошук слідів, характерних для застосування тих чи інших знарядь і засобів вчинення злочину. Так, слідами застосування вогнепальної зброї можуть бути гільзи, стріляні кулі, іноді пістолет, а також сліди крові, сліди опору (боротьби) і, що особливо важливо, мікросліди й сліди нашарування. Аналіз таких слідів дозволить дійти висновку про вид зброї, з якої було зроблено постріл; при дослідженні мікрослідів (крупинок, ниток) можна встановити групову належність тканини одягу злочинця.
У випадках, коли наявні ознаки отруєння, на місці події необхідно вилучити посуд із залишками харчів, лікарські препарати (порошки, пляшки з ліками), виділення потерпілого.
При удавленні зашморгом чи повішенні особливу увагу слід зосередити на матеріалі зашморгу, його формі, способі в’язання, бо це часто пов’язано з фаховими навичками особи, яка вчинила злочин, і вказує на певне коло осіб, які можуть бути причетними до події.
Так, при розслідуванні вбивства шляхом удавлення зашморгом жінки, труп якої був виявлений у водосховищі, дослідження характеру в’язання зашморгу вказувало на те, що воно притаманно фаховим діям телятників — саме так зв’язують телят. Зять потерпілої був телятником. Незважаючи на висунуте ним неправдиве алібі, вину його було доведено.
Огляд місця події і трупа здійснюється з участю судово-медичного експерта, який виконує у цьому випадку функції спеціаліста. Він допомагає слідчому в здійсненні огляду, зосереджуючи свою увагу на огляді трупа. Проте це не означає, що огляд трупа здійснюється тільки судово-медичним експертом, слідчий бере в ньому найактивнішу участь. Огляд трупа здійснюється в певній послідовності. Саме у такій послідовності фіксуються в протоколі його результати. При огляді трупа в протоколі зазначаються:
а) загальні дані (зріст, вік, стать, поза, положення);
б) одяг (його стан, ознаки, наявність слідів впливу знаряддя вбивства);
в) будова тіла, колір шкіри, особливі прикмети;
г) ушкодження, що є на тілі (розмір, форма, місце розташування).
Велике значення має огляд ложа трупа (тобто місця його виявлення). Тут можуть бути виявлені документи, предмети, загублені злочинцем, знаряддя вбивства та інші сліди, що мають значення для з’ясування характеру вчиненого злочину.
У процесі огляду місця події внаслідок аналізу виявленого слідчий у процесі моделювання картини злочину може виявити негативні обставини — такі, що суперечать даним про природний розвиток подій. Зокрема, це може бути посмертний характер странгуляційної борозни при заяві про самогубство потерпілого, відсутність крові при чималій кількості ножових поранень тощо.
До першочергових слідчих дій належить призначення до провадження судово-медичної експертизи. Серед питань, що розв’язуються судово-медичною експертизою, можуть бути такі: причина смерті, час її настання; характер та послідовність ушкоджень; чи міг постраждалий сам нанести собі ушкодження; прижиттєвість або посмертність ушкоджень трупа; його резус-фактор, що сприяє визначенню особливостей крові, сліди якої можуть бути виявлені на одязі підозрюваного. Судово-медична експертиза відкриває можливість для індивідуальної ідентифікації особи по крові, частках м’язів, фрагментах кісток тощо. Поряд із судово-медичною експертизою можуть призначатися й інші експертизи, в тому числі судово-балістична, трасологічна, дактилоскопічна, біологічна та ін.
До невідкладних слідчих дій належить пред’явлення трупа для впізнання. Потреба у цьому виникає тоді, коли іншим шляхом особу постраждалого встановити неможливо. Пред’явлення для впізнання здійснюється у морзі особам, які заявили про зникнення, або можливому вбивці. Пред’явленню для впізнання передує допит заявників про прикмети зовнішності та одягу постраждалого, а також здійснення туалету трупа з метою надати зовнішності прижиттєвого вигляду. Результати пред’явлення для впізнання фіксуються у протоколі.
При розслідуванні вбивств особливе місце посідає допит свідків. До плану допиту включаються всі питання, що характеризують склад злочину. Особливе значення має деталізація показань, бо вона може містити необхідну інформацію для контрольних запитань і перевірки показань як свідків, так і обвинувачених. Показання свідків можуть мати значення для розшуку злочинця (опис прикмет зовнішності) та наступного пред’явлення для впізнання.
При розслідуванні вбивств однією з важливих слідчих дій є обшук, метою якого є виявлення слідів і речових доказів причетності особи до злочину. В процесі обшуку слідчий повинен бути орієнтований на пошук: одягу і взуття злочинця, що були на ньому під час події; знарядь і засобів заподіяння смерті; цінностей і предметів, що належали потерпілому; зброї і боєприпасів; листування, фотознімків та інших даних, що можуть пояснити характер стосунків між злочинцем і потерпілим; слідів крові.
При проведенні обшуку в будинках, надвірних будівлях і на дворових ділянках можуть бути виявлені сліди розчленування і останків розчленованого трупа.
Успіх розслідування вбивств визначається його плануванням, яке в своїй основі передбачає висунення версій, виявлення доказів внаслідок логічного аналізу їх походження, ролі та значення. Висунення загальних версій є важливим етапом планування і має місце на тій стадії розслідування, коли вже проведені основні невідкладні слідчі дії. Аналізуючи одержані докази, слідчий висуває найбільш ймовірні версії, серед яких суттєве значення мають версії про осіб, які вчинили вбивство, і мотиви вчинення злочину. Залежно від одержаних матеріалів можуть бути висунуті такі слідчі версії:
а) смерть є наслідком убивства;
б) смерть є наслідком самогубства;
в) смерть є наслідком нещасного випадку;
г) природна смерть.
Щодо мотивів вбивства можуть бути висунуті такі версії:
а) вбивство з метою заволодіння майном потерпілого;
б) вбивство із помсти;
в) вбивство з метою приховання іншого злочину і страху викриття;
г) вбивство з метою позбавитися необхідності турбуватися про потерпілого чи з метою одержати свободу дій (вступити в інший шлюб, не сплачувати аліменти та ін.);
ґ) вбивство у сварці, бійці;
д) вбивство з необережності;
е) вбивство при необхідній обороні.
Неприпустимо перебувати в полоні однієї версії, якою б правдоподібною вона не здавалася.
Висунення слідчих версій сприяє вирішенню таких питань: 1) чи вчинено вбивство в місці виявлення трупа; 2) шляхи проникнення вбивці до місця злочину або виявлення трупа; 3) діяла на місці злочину одна людина чи декілька; 4) які зміни на місці події залишив убивця; 5) тривалість перебування вбивці на місці події; 6) час вчинення убивства (час доби); 7) положення жертви і вбивці в момент убивства; 8) які дії, крім убивства, вчиняв злочинець на місці злочину; 9) які предмети залишив убивця на місці злочину; 10) які сліди з місця події могли залишитись на вбивці; 11) хто і звідки міг бачити і чути, що відбувалося.