
- •Глава 1. Поняття і значення криміналістики
- •§1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •§2. Природа криміналістики
- •§3. Зв’язок криміналістики із суміжними галузями знань
- •§4. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Глава 2. Методи криміналістики
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •§1. Поняття ідентифікації
- •§2. Об’єкти, типи і види ідентифікації
- •§3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
- •§1. Криміналістична профілактика злочинів
- •§2. Криміналістичне прогнозування
- •Глава 5. Історія криміналістики
- •§1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
- •Глава 5-а история развития криминалистики
- •Часть 1. Криминалистика в дореволюционной России
- •Часть 2. Развитие криминалистики в советский период
- •Часть 3. Развитие криминалистики в зарубежных странах
- •Часть 4. Развитие и проблемы криминалистики на современном этапе
- •Глава 6. Загальні положення криміналістичної техніки
- •§1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§4. Технічні засоби профілактики
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •§1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§3. Судово-дослідницька фотографія
- •§4. Судовий відеозапис
- •Глава 8. Трасологія
- •§1. Поняття трасології та її значення
- •§2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§3. Класифікація слідів
- •§4. Основи дактилоскопії
- •§5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§6. Сліди ніг та взуття людини
- •§7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§8. Сліди транспортних засобів
- •Глава 9. Судова балістика
- •§1. Поняття судової балістики та її значення
- •§2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Глава 10. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§1. Поняття документа у криміналістиці
- •§2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Глава 11. Криміналістичне дослідження письма
- •§1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§3. Підготовка матеріалівдля судово-почеркознавчої експертизи
- •§4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Глава 12. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •§1. Поняття ідентифікації людиниза ознаками зовнішності
- •§2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •§3. Експертне ототожнення особиза фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •§1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§2. Види криміналістичних обліків
- •§3. Дактилоскопічний облік
- •Глава 14. Загальні положення криміналістичної тактики
- •§1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§3. Джерела і функції тактичних прийомів
- •§4. Класифікація тактичних прийомів
- •§5. Система тактичних прийомів.Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Глава 15. Організація і планування розслідування
- •§1. Сутність організації розслідування
- •§2. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§3. Вчення про криміналістичну версію
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§1. Поняття, види та принципи огляду
- •§2. Підготовка до огляду місця події
- •§3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§4. Тактика огляду місця події
- •§5. Огляд трупа
- •§6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Глава 17. Допит
- •§1. Поняття та види допиту
- •§2. Процес формування показань
- •§3. Підготовка до допиту
- •§4. Зміст тактики допиту
- •§5. Встановлення психологічного контакту
- •§6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§7. Викриття неправди в показаннях
- •§8. Допит неповнолітніх
- •§9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§10. Фіксація результатів допиту
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§1. Поняття та ознаки обшуку
- •§2. Об’єкти та види обшуку
- •§3. Ситуаційна зумовленість тактики обшуку
- •§4. Системи тактичних прийомів обшуку
- •§5. Особливості проведення виїмки
- •§6. Фікція результатів обшуку та виїмки
- •Глава 19. Пред’явлення для впізнання
- •§1. Поняття, мета та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
- •§1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§3. Особливості перевірки показань на місці
- •§4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз
- •§1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів
- •§1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§2. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
- •§3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •§1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Глава 24. Розслідування вбивств на замовлення
- •§1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§3. Початковий етап розслідування
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадання*)
- •§1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§2. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
- •§3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
- •§4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
- •§5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
- •§6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •§1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •§2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
- •§3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •Глава 28. Розслідування контрабанди
- •§1. Криміналістична характеристика контрабанди
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
- •Глава 29. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •§1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •§2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
- •§3. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
- •§4. Особливості розслідування службової недбалості
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні службових злочинів
- •Глава 30. Розслідування крадіжок
- •§1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Глава 31. Розслідування грабежів і розбоїв
- •§1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 32. Розслідування шахрайства
- •§1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Глава 33. Розслідування вимагань
- •§1. Криміналістична характеристика вимагань
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 34. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Глава 35. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Глава 36. Розслідування екологічних злочинів
- •§1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Глава 37. Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§3. Початковий етап розслідування
Глава 8. Трасологія
§1. Поняття трасології та її значення
У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини у справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія — криміналістичне вчення про сліди.
Трасологія* — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження.
Трасологія базується на таких наукових положеннях:
1) об’єкти матеріального світу індивідуальні. Кожний об’єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Індивідуалізація об’єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;
2) за певних умов зовнішня будова одного об’єкта може відбитися на іншому. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, механізму слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встановлення тотожності) об’єкта, який їх залишив;
3) відносна стійкість об’єктів. Об’єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають доволі стійкі зовнішні ознаки;
4) відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перетвореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої будови предмета переважно мають дзеркальне відображення.
Криміналістичне значення слідів визначається існуванням причинного зв’язку з подією злочину. У трасології за слідами можна встановити:
1) індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об’єкт);
2) групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
3) механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовний час вчинення злочину та ін.).
Трасологічні дослідження дають змогу вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.
§2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
Вчинення багатьох злочинів супроводжується певними змінами у навколишньому оточенні. Такі зміни прийнято називати слідами злочину. Слід являє собою відображення злочинних дій, окремих елементів злочинного акту. У криміналістичному розумінні цінність слідів зумовлена існуючою залежністю між злочином та його відбиттям (слідами). Історично використання слідів з метою розкриття злочинів відомо з давніх часів (особливо це стосується держав Стародавнього Сходу: Індії, Китаю, Камбоджі, Японії).
У сучасній криміналістиці поняття сліду розглядається за кількома аспектами. У широкому розумінні слід — це результат будь-якої матеріальної зміни первинної обстановки внаслідок учинення злочину: матеріально-фіксовані зміни одного об’єкта на інший; поява чи зникнення тих чи інших предметів, порушення первинного положення, місцезнаходження, стану різних об’єктів (наприклад, загублені злочинцем на місці події власні речі, скалки розбитого віконного скла). Сліди в широкому розумінні охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі тощо); зміни обстановки (поява або зникнення предметів, зміна їх місця розташування); зміна вигляду або стану предмета (зламаний замок). На сучасному етапі розвитку криміналістики як сліди розглядаються: звукові сліди, запахові сліди, сліди-мікрочастки, сліди-речовини, сліди генетичного коду людини.
Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме — матеріально-фіксовані відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення виникають внаслідок взаємодії двох об’єктів і мають достатньо широке розповсюдження: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображення є основним предметом вивчення у трасології.
Механізм слідоутворення — це система компонентів процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної взаємодії двох об’єктів: один об’єкт утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об’єкт, інший — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слідосприймаючий. Ділянки поверхні об’єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями, а факт взаємодії — слідовим контактом. Сліди завжди залишаються на слідосприймаючих об’єктах.
Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об’єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів залежить від ряду чинників: твердості об’єктів, напрямку взаємодії, розташування об’єктів, сили і характеру взаємодії.