- •Розділ 1. Інклюзивна освіта як модель соціального устрою
- •1.1. Інклюзія та інтеграція, інклюзивна освіта
- •1.2. Інтегрування дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітні навчальні заклади в країнах Центральної Європи
- •Кількість учнів з особливими освітніми потребами в центральноєвропейських країнах пропорційно до повноінтегрованих учнів
- •Кількість інтегрованих учнів в Угорщині
- •Вік інтегрованих дітей з особливими потребами
- •Розділ 2. Стан спеціального навчання та інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку у загальноосвітній простір україни
- •2.1. Аналіз системи надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами
- •3.1. Діти, які мають труднощі у навчанні 36
- •Кількість спеціальних навчальних закладів та учнів, що навчаються в них
- •2.2. Аналіз українського законодавства щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти
- •2.3. Сучасні проблеми теорії і практики в науково-методичному та організаційно-педагогічному
- •Розділ 3. Діти з особливими освітніми потребами
- •3.1. Діти, які мають труднощі у навчанні
- •3.2. Діти із затримкою психічного розвитку
- •3.3. Діти із порушенням зору
- •3.4. Діти із порушенням слуху
- •3.5. Діти із порушенням опорно-рухового апарату
- •3.6. Діти із гіперактивністю та дефіцитом уваги
- •3.7. Діти з раннім дитячим аутизмом (неконтактні діти)
- •Корекційна робота при аутизмі.
- •3.8. Психічний інфантилізм
- •3.9. Діти з мінімальною мозковою дисфункцією (ммд)
- •Гіпердинамічний синдром
- •Розділ 4. Проблеми родинного виховання дітей з особливими освітніми потребами. Батьки та інклюзія
- •4.1. Сім'я і її роль у соціалізації дитини з особливими потребами
- •4.2. Батьки та інклюзія
- •Загальна інформація для вчителів щодо роботи з батьками
- •Розділ 5. Оцінювання та розроблення індивідуального навчального плану
- •5.1. Компоненти індивідуального навчального плану
- •5.2. Оцінювання та складання індивідуального навчального плану
- •Розділ 6. Корекційно-розвивальна робота як складова інклюзивного навчання
- •6.1. Основні принципи корекційно-розвивальної роботи
- •6.2. Цілі та завдання психокорекційних заходів
- •Розділ 7. Особливості та проблеми індивідуального навчання у контексті модернізації освітньої галузі
- •Корисні ресурси
- •Засади організації навчання в інклюзивному класі
- •1. Традиційне інтенсивне навчання;
- •2. Вироблення когнітивних стратегій або «навчання вчитися»;
- •3. Кооперативне навчання. Процес планування: модель для вчителя інклюзивного класу
- •II частина Навчальний процес в інклюзивному класі
- •Кооперативне навчання
- •20.12.2002 Р. N 732 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
- •Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах
- •1. Загальні положення
- •2. Організація індивідуального навчання
- •3. Оцінювання навчальних досягнень учнів
- •4. Фінансування закладів освіти
- •Література
Розділ 5. Оцінювання та розроблення індивідуального навчального плану
5.1. Компоненти індивідуального навчального плану
Індивідуальний навчальний план (ІНП) — це один з найважливіших інструментів у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Індивідуальний навчальний план — це формальний документ, який містить детальну інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати. Він розробляється командою педагогів і фахівців та об'єднує їхні зусилля з метою розробки комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме послуги надаватиме кожний фахівець. Батьки є активними учасниками розробки індивідуального навчального плану, оскільки вони знають своїх дітей краще за інших. Індивідуальний навчальний план визначає необхідні адаптації/модифікації та слугує підґрунтям для подальшого планування навчальних занять. Він розробляється та реалізується для кожного учня з особливими освітніми потребами.
Під час створення індивідуального навчального плану головна увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів, а також системи додаткових послуг, які дадуть дитині змогу успішно навчатися у звичайному класі. Зазвичай, в індивідуальному навчальному плані містяться такі компоненти:
Інформація про дитину загального характеру: Ім'я дитини, її вік, адреса, телефон, імена батьків, порушення розвитку, дата зарахування дитини до школи, термін дії ІНП.
Поточний рівень знань і вмінь дитини. Наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень і досліджень: її вміння, сильні якості, стиль навчання (особливо якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо. У плані має бути зазначено, що турбує батьків. Має бути наведена інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до успішного навчання у звичайному класі. Всі ці відомості мають бути максимально точними, оскільки вони є підґрунтям для подальшої розробки завдань.
Цілі і завдання. Саме вони мають допомогти дитині опанувати певні знання і вміння. Вони мають відповідати поточному рівневі розвитку учня. У визначенні цих цілей і завдань беруть участь всі особи, причетні до роботи з дитиною.
Цілі — це твердження щодо бажаного результату. Вони можуть стосуватися знань, умінь, поведінки і мають бути чітко сформульовані, висловлені через позитивні твердження та бути зрозумілими всім, хто їх читає.
Завдання — це необхідні проміжні кроки на шляху до окресленої цілі, написані зрозумілими та простими термінами.
У плані має бути визначено, хто, що, коли і як має робити.
Цілі мають бути визначені в усіх сферах, де спостерігаються відставання у розвитку (інтелектуальний, соціальний і емоційний розвиток, розвиток моторики, мовленнєві навички тощо).
Спеціальні та додаткові послуги. В навчальному плані мають бути передбачені заняття з відповідними фахівцями (з логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами).
Вчителі та фахівці співпрацюють над інтегруванням додаткових послуг у навчальний процес. Іноді учень потребує більш інтенсивних або особливих послуг, які можуть надаватися лише у відповідному середовищі (наприклад, заняття з використанням спеціальної апаратури тощо). В цьому випадку доцільно домовитися з відповідним закладом, який може надавати такі послуги.
В індивідуальному навчальному плані має бути визначена кількість і тривалість занять фахівців з дитиною.
5. Адаптації/модифікації. Відповідна адаптація середовища дає змогу дітям з особливими потребами навчатися у звичайному класі. При розробці плану необхідно звернути увагу на необхідне облаштування середовища; використання належних навчальних методів, матеріали та обладнання; урахування сенсорних та інших потреб дитини.
6. Термін дії ІНП. Зазвичай, індивідуальний навчальний план розробляється на один рік. Однак, члени групи з розробки ІНП (батьки, адміністратор, вчитель та ін.) можуть убудь-який момент запропонувати провести збори, щоб модифікувати план або скласти новий. Це може виявитися необхідним, наприклад, якщо:
дитина досягла поставленої мети;
у дитини виникають труднощі при досягненні визначених цілей;
надійшло прохання збільшити кількість послуг дитині;
дитину переводять до іншої школи;
у дитини спостерігаються проблеми з поведінкою
тощо.
Традиційно, розробку ІНП починають одразу після приходу дитини до класу, а термін дії плану закінчується через рік. Водночас, можна варіювати цей процес, пристосовуючи його до загального шкільного планування.
7. Інформація про прогрес дитини. Невід'ємною складовою процесу розробки ІНП є оцінка і збирання відомостей про успіхи учня. При цьому можуть збиратися зразки робіт дитини, результати спостережень, контрольні листки, описи поведінки, результати порівнянь з типовим рівнем розвитку, результати тестів тощо.
Через деякий час вчитель та інші фахівці оцінюють успіхи дитини, визначають, наскільки ефективним є навчальний план, діляться інформацією з батьками учня. За потреби члени групи з розробки ІНП можуть ініціювати проведення зборів ще до закінчення терміну дії плану.
Відомості про прогрес учня (із зазначенням відповідних дат) записуються безпосередньо в індивідуальний навчальний план.
Індивідуальні навчальні плани можуть мати різний вигляд. При щоденних зусиллях вчителів щодо реалізації окреслених цілей і завдань, при ретельному документуванні всіх відомостей, можна очікувати на успішне навчання і розвиток дітей.
З чого почати?
Будь-який процес варто розпочинати з планування. Для цього організуйте та проведіть першу установчу зустріч членів команди.
Установча зустріч членів команди. Запросіть на першу установчу зустріч усіх ймовірних членів команди (окрім батьків дитини). Ними можуть бути педагоги вашого закладу, педагоги із закладу в якому дитини перебувала раніше, штатні працівників вашого закладу: логопед, дефектолог, психолог та ін. Якщо ці фахівці не є працівниками закладу, необхідно залучити їх, звернувшись до місцевої поліклініки, реабілітаційного центру тощо. Установча,, зустріч проводиться з метою визначення оптимального складу команди та складання плану дій, що передує створенню ІНП.
Оптимальний склад команди - кількість фахівців, яка забезпечить реалізацію начальної програми і спеціальних послуг.
План дій, що передує створенню ІНП, визначає цілі, засоби, ресурси, необхідні для вивчення членами команди сильних і слабких сторін дитини. Мета плану дій - отримати комплексну оцінку сильних і слабких сторін дитини. Засобами досягнення мети можуть бути спостереження, формальні тести й опитування (педагогів, батьків, безпосередньо дітей).