Тема 7. Валютна політика. Валютне регулювання та валютний контроль

Ключові терміни та поняття для вивчення

1. Валютна політика - сукупність організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей.

2. Валютні відносини - сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері. Учасники валютних відносин: держави, міжнародні організації, юридичні особи, фізичні особи.

3. Валютне регулювання - це сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин. Здійснюється на двох рівнях: міждержавному та національному.

4. Валютний контроль - важлива складова валютного регулювання, мета якого — дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій за участю резидентів і нерезидентів.

5. Валютний курс - це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

6. Валютні обмеження - є складовою частішою валютного контролю, який передбачає також заходи держави з нагляду, реєстрації, статистичного обліку названих операцій.

7. Завдання валютного регулювання - Організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці; регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу; організація внутрішнього валютного ринку; регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями;регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій;встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей;забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок.

8. Суб’єкти валютного регулювання : центральний банк — Національний банк України, комерційні банки, які згідно з чинним законодавством України забезпечують контроль за проведенням валютних операцій, які здійснюються резидентами країни, Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба України.

9. Об’єкти валютного регулювання : валюта, її рух і самі валютні відносини, також ті відносини, які виникають між певними суб’єктами, наприклад, у процесі переміщення валюти через митний кордон держави та ін.

10. Методи валютного регулювання – це валютні інтервенції; девальвація та ревальвація валют;дисконтна (облікова) політика; управління валютними резервами (диверсифікація); валютні обмеження.

11. Валютні інтервенції - операції щодо купівлі та продажу власної валюти або конкурентної — іншої держави. Наслідки: зміна попиту та пропозиції певної грошової одиниці на валютному ринку; кореляція обмінних курсів валют. Способи здійснення валютної інтервенції: за рахунок використання власних іноземних валютних резервів; за рахунок продажу цінних паперів, розміщених в іноземній валюті, в тому числі кредитних позицій у СПЗ (SDR)

12. Девальвація - зниження обмінного курсу національної валюти щодо іноземних. Ревальвація валюти - підвищення курсу національної валюти стосовно імпортних. Наслідки: стимулювання імпорту; утримання на внутрішньому ринку споживчого попиту; приплив імпортних інвестицій.

13. Дисконтна політика - облікова грошово-кредитна політика, підвищення або зниження облікових ставок відсотка за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал.

14. Диверсифікація валютних резервів - це інструмент реалізації валютно-курсової політики центрального банку, що полягає у регулюванні структури офіційних валютних резервів країни шляхом включення до їх складу різних іноземних валют різних країн.

15. Функції валютного курсу. По-перше, за його допомогою долається економічна обмеженість національної грошової одиниці. Відбувається перетворення її локальної цінності в інтернаціональну. Відповідно до цього валютний курс виступає як засіб інтернаціоналізації грошових відносин, утворення світової грошової системи.

• По-друге, на основі валютних курсів здійснюється порівняння вартісних показників окремих країн, умов і результатів виробничого відтворення ѕ продуктивності праці, заробітної плати, темпів економічного зростання, а також платіжного балансу країни.

• По-третє, за допомогою валютних курсів порівнюються національні ціни з світовими цінами та інтернаціональною вартістю. Валютний курс ѕ це механізм реалізації інтернаціональної вартості товарів і послуг.

• По-четверте, через механізм валютних курсів перерозподіляється національний продукт між країнами-учасницями міжнародних економічних зв'язків.

16. Купівельна спроможність валюти - це вартість товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю.

17. Фіксований валютний курс - офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на визначеннях в законодавчому порядку валютних паритетах. Він допускає закріплення змісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або доларах США при строгому обмеженні коливань ринкових курсів валют в межах одного відсотка.

18. Плаваючий валютний курс - різновид валютного курсу, що коливається, зумовлюючий використання механізму валютного регулювання. Так, для обмеження різких коливань курсів національних валют, що викликають несприятливі наслідки валютно-фінансових та економічних відносин, країни, що увійшли в Європейську валютну систему, ввели в практику узгодження відносних меж взаємних коливань валютного курсу.

19. Регульований валютний курс - це валютний курс, який встановлюються або регулюються державою. Основними методами регулювання валютних курсів є: валютні інтервенції, дисконтна політика, валютні обмеження

20. Валютний коридор - межі коливання валютного курсу, що встановлюються як спосіб його державного регулювання і підтримуються центральним банком через закупівлю та продаж валюти.

21. Офіційні валютні резерви - призначаються для здійснення міжнародних розрахунків, а також для проведення валютних інтервенцій із метою регулювання курсу національної грошової одиниці. Вони служать забезпеченням стабільності національної валюти. Офіційні валютні резерви складаються з золота, іноземних валют, СДР, нетто - позиції в МВФ.

22. Валові валютні резерви - складаються з власних і позикових валютних засобів.

23. Чисті валютні резерви - подані власними засобами.

Критерії управління валютними резервами - централь-ний банк керується такими основними критеріями: ліквідність; рентабельність; наявність державних гарантій.

24. Форми розміщення валютних резервів. –

- розміщення валютних коштів на депозитах у закордонних банках;

- здійснення валюто-обмінних операцій;

- розміщення вільних валютних коштів у цінні папери

25. Валютні операції. називають певні банківські й фінансові операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності.

26. Поточні валютні операції : - розрахунки за товари, роботи і послуги, за експорт й імпорт; - перекази, погашення короткострокових кредитів тощо.

27. Термінові валютні операції. - це валютні операції, при яких сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти через визначений термін після укладання угоди за курсом, зафіксованим в момент її укладання.

28. Торговельні поточні валютні операції : - розрахунки між юридичними особами-резидентами і юридичними особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема кредитування експортно-імпортних операцій на термін не більше 90 днів; - розрахунки в межах торговельного обороту, що здійснюються на території України в іноземній валюті за наявності індивідуальної ліцензії НБУ чи у грошовій одиниці України за умови, що хоча б однією зі сторін є нерезидент; - операції на міжбанківському валютному ринку України;

30.Неторговельні поточні валютні операції - операції, не пов’язані з комерційною діяльністю підприємств, організацій, громадян, експортом та імпортом товарів (послуг), а також рухом капіталу. До основних поточних неторговельних операцій належать:

- операції з обміну іноземної валюти;

- виплата фізичним особам готівкової іноземної валюти;

- переказ коштів в іноземній валюті за межі України неторговельного характеру;

- операції з відкриття й ведення рахунків в іноземній валюті фізичних осіб та ін.

31. Валютний рахунок - це рахунок, який відкривається в комерційному банку для зберігання іноземної валюти і здійснення всіх видів банківських операцій.

32. Пункт обміну валюти. Обмін валют здійснюється у пунктах обміну іноземної валюти банку (фінансової установи) та у пунктах обміну іноземної валюти, що працюють на підставі агентської угоди з банком (фінансовою установою).

33. Експортно-імпортні операції – це комерційна діяльність, пов'язана з купівлею-продажем товарів, що мають матеріально-речову форму. При цьому під експортними операціями розуміється діяльність, пов'язана з продажем і вивозом за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту; під імпортними операціями розуміється діяльність, пов'язана із закупівлею та ввезенням іноземних товарів для подальшої реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни

34. Кореспондентські рахунки - банківський рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

35. Лоро-рахунки - рахунок, який відкриває комерційний банк банку-кореспонденту та за яким комерційний банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором.

36. Операції, пов’язані з рухом капіталу - належать:прямі інвестиції, тобто вкладення в статутний капітал підприємства з метою отримання доходу і прав на участь в управлінні підприємством;портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів; переведення в оплату споруд та іншого нерухомого майна;надання і отримання відстрочки платежу за експортом та імпортом на термін, що перевищує 180 днів, а також надання і отримання фінансових кредитів на такий же термін.

37. Іноземні інвестиції - це цінності, що іноземні інвестори вкладають в об'єкти інвестиційної діяльності в Україні з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту. Іноземними інвесторами є суб'єкти, які проводять інвестиційну діяльність на території України. Це фізичні особи, які не проживають постійно в Україні, юридичні особи – нерезиденти, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації та ін.

38. Індивідуальна ліцензія НБУ- це ліцензія , яка видається резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції