Лекція 8

Масова робота редакції газети

1. Загальне розуміння масової роботи редакції газети. Періодичне видання і його аудиторія

2. Редакційний актив газети. Суб'єкти авторського активу. Форми і методи роботи з позаштатними кореспондентами. Шляхи вдосконалення масової роботи редакції.

3. Робота з листами читачів. Вимоги до анкетування

Ключові терміни і поняття: масова робота, читацька аудиторія, портрет читачів газети, організаційні заходи редакції, позаштатний автор, інформатор, позаштатний оглядач, консультант, позаштатний відділ, позаштатний кореспондентський пункт, авторська рада, громадська редколегія, фотоклуб, літературна студія, школа юнкорів, „круглий стіл”, інформаційне спонсорство, добірка листів, огляд редакційної пошти, лист з коментарем, за листами читачів.

1. Загальне розуміння масової роботи редакції газети. Періодичне видання і його аудиторія

Нині, коли термінологія у багатьох сферах діяльності англоамериканізується, виникає спокуса термін „масова робота редакції” замінити тепер звичним „паблик рилейшнз” (зв’язки з громадськістю). Адже мета цього чину одна і та ж – залучати читачів до процесу збору інформації та встановлювати зв’язки, які вибудовують надійний міст між газетою і суспільством. Але означення „масова робота” – точніше, професійніше.

У цьому ще раз переконує нас проф. В.В. Різун, який зауважує: „Якщо ми маємо справу з масовою комунікацією, то результатом масового спілкування можуть бути тільки масоподібні речі. Від масової комунікації не може народитися немасова культура і немасова свідомість, інакше масова комунікація тоді не буде масовою” (В.В. Різун. Маси. – Київ. – 2003. – С.14-15). Масова комунікація розглядається як природне середовище масифікації людей, тобто втягування їх в масову культуру через прищеплення певних стереотипів масової поведінки, формування масових настроїв.

Правильною є думка про те, що газета успішно розвивається тоді, коли стає незамінною для читачів, а це трапляється у тому випадку, коли читацька маса бачить своє відображення на шпальтах газети, коли знаходить публікації з проблем, що її хвилюють, коли для неї створюються умови безпосередніх зв’язків з редакцією (газетою), коли індивід, що є частиною маси, має можливість спілкуватися з нею через посередництво періодичного друкованого видання. Тому кожна редакція визначає власну систему співпраці з численною аудиторією.

Існує вираз: боротися за свого читача. Саме ним окреслюють систему організаційно-масової роботи редакції газети. Звісно, кожне видання, яке хоче досягти успіху на ринку інформаційних послуг і благополуччя для колективу, зобов’язане, насамперед, добре уявляти власну аудиторію. З цією метою редакції і в минулі роки, і тепер практикують низку заходів, які дозволяють створити об’єктивний портрет читацької маси. Журналісти з допомогою соціологів організовують опитування репрезентативних груп читачів, проводять анкетування, прямі телефонні лінії тощо. Таким чином редакція володіє інформацією про те, скільки насправді людей читає газету, яка частина з них передплачує видання, а яка – купує вроздріб, вимальовуються і соціальні особливості читацької аудиторії – національність, освіта, стать, вік, професія тощо. На основі цих даних вибудовується оптимальна модель газети.

Отже, під масовою роботою розуміють систему організаційних заходів, мета яких – встановлення і зміцнення зв’язків періодичного видання і його редакції з читачами.

Варто пам’ятати, що зі становленням ринку періодичних видань не зменшилося значення читацької підтримки. Навпаки – вона великою мірою є визначальною для газети. Намагання деяких керівників випускати газету тільки руками і розумом професіоналів, тобто працівників редакції, як свідчить практика, неухильно веде до зниження рівня видання. Це, ніби, зрозуміло: навіть жодне велике видання не висвітлить усіх важливих подій, що відбуваються у віддалених містах чи селах регіону розповсюдження. І жоден професійний журналіст ніколи не зможе бути повністю компетентним, приміром, у галузі політики, культури, економіки настільки, як працюючий там спеціаліст. Тому дуже важливо створювати та плекати власний актив та організовувати роботу з ним. Декілька десятків людей, що постійно підтримують зв’язок із редакцією, – дуже суттєва допомога. Невеликі колективи зобов’язані плекати позаштатний актив.